Єкімов Олексій Іванович

Єкімов Олексій Іванович
Єкімов Олексій Іванович
рос. Алексе́й Ива́нович Еки́мов
Народився	28 лютого 1945 (79 років); Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	Росія
Діяльність	фізик
Alma mater	Фізичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd (1967)
Галузь	фізика твердого тіла
Заклад	Державний оптичний інститут; Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Йоффе РАН; Політехнічна школа; Claude Bernard University Lyon 1d; Товариство імені Макса Планка; Осацький університетd
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Нагороди	премія Вуда (2006)
	Єкімов Олексій Іванович у Вікісховищі

Олексій Іванович Єкімов (нар. 28 лютого 1945) — радянський і американський вчений, фахівець в галузі фізики твердого тіла та оптики. Лауреат Нобелівської премії з хімії (2023; спільно з Муні Бавенді та Луїсом Брюсом). Першовідкривач нанокристалічних напівпровідникових квантових точок, який виконав піонерські дослідження їх електронних та оптичних властивостей^[1]^[2].

Біографія

1967 року закінчив фізичний факультет Ленінградського державного університету (кафедра молекулярної фізики). В 1974 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему «Оптична орієнтація спінів носіїв у напівпровідниках»^[3]. 1989 року захистив дисертацію на ступінь доктора фізико-математичних наук на тему «Квантові розмірні явища в напівпровідникових мікрокристалах»^[4].

Працював у Фізико-технічному інституті імені А. Ф. Йоффе та в Державному оптичному інституті імені С. І. Вавілова. З 1999 року^[5] працює в США в компанії Nanocrystals Technology Inc, штат Нью-Йорк, як провідний науковець (Chief Scientist)^[6].

Був запрошеним професором у Політехнічній школі в Парижі, Ліонському університеті імені Клода Бернара^[en], Інституті Макса Планка та Університеті Осаки^[6].

Автор понад ста наукових праць та кількох винаходів^[6].

В 2023 отримав Нобелівську премію з хімії^[7].

Наукова діяльність

У 1970-х роках Єкімов брав участь у дослідженнях оптичної орієнтації спінів електронів та ядер у напівпровідниках.

Наприкінці 1970-х та на початку 1980-х років Єкімов, працюючи в Державному оптичному інституті імені С. І. Вавілова, спільно з Олексієм Онущенком розробив і реалізував метод отримання кристалів нанометрових розмірів у склоподібних матрицях^[8]. Застосовуючи цей метод, за допомогою вибору температури та часу термообробки скла, активованого напівпровідником, стало можливим отримувати кристали з розмірами від одиниць до десятків і більше нанометрів^[9]. Пізніше про цей етап робіт А. Єкімова академік Жорес Алферов писав: «Перші напівпровідникові точки — мікрокристали сполук A^IIB^VI, сформовані в скляній матриці, були запропоновані та реалізовані О. І. Єкімовим та О. Онущенком»^[8].

Далі Єкімов досліджував оптичні та електричні властивості стекол, що містять нанокристали напівпровідників CdS, CdSe, CuCl та CuBr. Він визначив взаємозв'язок між розмірами цих кристалів та їхніми спектроскопічними параметрами поглинання. Спільно з Олександром Ефросом, теоретиком з Фізико-технічного інституту імені А. Ф. Йоффе, дав пояснення спостережуваним оптичним властивостям стекол з нанокристалами. Зокрема, були визначені причини залежності оптичних властивостей нанокристалів від їхніх розмірів і встановлено, що нанокристали проявляють квантові властивості і поводяться подібно до «штучних атомів»^[10]^[11].

Пізніше напівпровідникові нанокристали та подібні до них об'єкти стали називати «квантовими точками», і початок їх дослідження було покладено саме роботами Олексія Єкімова^[11].

Премії

Державна премія СРСР 1976 року — за цикл робіт «Виявлення та дослідження нових явищ, пов'язаних з оптичною орієнтацією спинів електронів і ядер в напівпровідниках» (1970—1974);
Премія Вуда 2006 року (спільно з Л. Брюсом та А. Ефросом). Присуджена Оптичним товариством за «відкриття нанокристалічних квантових точок та піонерські дослідження їх електронних та оптичних властивостей»^[12].
Нобелівська премія з хімії 2023 року

Статті про нанокристали

Екимов А. И., Онущенко А. А., Цехомский В. А. Экситонное поглощение кристаллами CuCl в стеклообразной матрице // Физика и химия стекла. — 1980. — Т. 6, № 4 (28 листопада). — С. 511—512.
Голубков B. B., Екимов А. И., Онущенко A. A., Цехомский В. А. Кинетика роста микрокристаллов CuCl в стеклообразной матрице // Физика и химия стекла. — 1981. — Т. 7, № 4 (28 листопада). — С. 397—401.
Екимов А. И., Онущенко А. А. Квантовый размерный эффект в трёхмерных микрокристаллах полупроводников // Письма в ЖЭТФ. — 1981. — Т. 34, № 6 (28 листопада). — С. 363—366.
Екимов А. И., Онущенко А. А. Исследование образования микрокристаллов CuHal в стеклах методом экситонной спектроскопии // Физика и химия стекла. — 1982. — Т. 8, № 5 (28 листопада). — С. 635—637.
Екимов А. И., Онущенко А. А. Размерное квантование энергетического спектра электронов в микрокристаллах полупроводников // Письма в ЖЭТФ. — 1984. — Т. 40, № 8 (28 листопада). — С. 337—340.
Ekimov A. I., Efros Al. L., Onushchenko A. A. Quantum size effect in semiconductor microcrystals // Solid State Communications. — 1985. — Vol. 56, no. 11 (28 November). — P. 921—924.
Екимов А. И., Онущенко А. А., Эфрос Ал. Л. Квантование энергетического спектра дырок в адиабатическом потенциале электрона // Письма в ЖЭТФ. — 1986. — Т. 43, № 6 (28 листопада). — С. 292—294.
Вандышев Ю. В., Днепровский В. С., Екимов А. И., Окороков Д. К., Попова Л. Б., Эфрос Ал. Л. Нелинейные оптические свойства полупроводниковых микрокристаллов // Письма в ЖЭТФ. — 1987. — Т. 46, № 10 (28 листопада). — С. 393—396.
Ekimov A. I., Efros Al. L, Ivanov M. G., Onushchenko A. A., Shumilov S. K. Donor-like exciton in zero-dimension semiconductor structures // Solid State Communications. — 1989. — Vol. 69, no. 5 (28 November). — P. 565—568.
Ekimov A. I., Efros Al. L, Shubina T. V., Skvortsov A. P. Quantum-size stark effect in semiconductor microcrystals // Journal of Luminescence. — 1990. — Vol. 46, no. 2 (28 November). — P. 97—100.
Chepic D. I., Efros Al. L, Ekimov A. I, Ivanov M. G., Kharchenko V. A, Kudriavtsev I. A., Yazeva T. V. Auger ionization of semiconductor quantum drops in a glass matrix // Journal of Luminescence. — 1990. — Vol. 47, no. 3 (28 November). — P. 113—127.
Ekimov A. I., Hache F., Schanne-Klein M. C, Ricard D., Flytzanis C., Kudryavtsev I. A., Yazeva T. V., Rodina A. V., Efros Al. L. Absorption and intensity-dependent photoluminescence measurements on CdSe quantum dots: assignment of the first electronic transitions // Journal of the Optical Society of America B. — 1993. — Vol. 10, no. 1 (28 November). — P. 100—107.
Itoh T., Nishijima M., Ekimov A. I., Gourdon C., Efros Al. L., Rosen M. Polaron and Exciton-Phonon Complexes in CuCl Nanocrystals // Physical Review Letters. — 1995. — Vol. 74, no. 6 (28 November). — P. 1645—1648.
Ekimov A. I. Growth and optical properties of semiconductor nanocrystals in a glass matrix // Journal of Luminescence. — 1996. — Vol. 70, no. 1—6 (28 November). — P. 1—20.
Стаття «Quantum size effect in semiconductor microcrystals», вийшла 1985 року, потім була надрукована повторно в 1993 році в спеціальному ювілейному випуску журналу «Solid State Communications», присвяченому його тридцатиріччю.

Примітки

↑ Nanotechnology Timeline. National Nanotechnology Initiative (англ.). 26 листопада 2015. Архів оригіналу за 12 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
↑ Discovery of Quantum Dots (1981) (англ.). Jeremy Norman & Co., Inc. 2004—2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
↑ Екимов А. И. Оптическая ориентация спинов носителей в полупроводниках. [Архівовано 2016-12-30 у Wayback Machine.] Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата физико-математических наук : 01.04.10. Академия наук СССР. Физико-технический институт имени А. Ф. Иоффе. — Ленинград, 1974. — 18 с.
↑ Екимов А. И. Квантовые размерные явления в полупроводниковых микрокристаллах. [Архівовано 2016-12-30 у Wayback Machine.] Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора физико-математических наук : 01.04.10. Академия наук СССР. Физико-технический институт имени А. Ф. Иоффе. — Ленинград, 1989. — 34 с.
↑ Aleksey Ekimov | Optica. Optica. Процитовано 4 жовтня 2023.
↑ ^а ^б ^в Alexei Ekimov Ph.D. Bloomberg (англ.). Процитовано 9 грудня 2016.
↑ The Nobel Prize in Chemistry 2023. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 4 жовтня 2023.
↑ ^а ^б Алфёров Ж. И. История и будущее полупроводниковых гетероструктур // Физика и техника полупроводников. — 1998. — Т. 32, № 1 (28 листопада). — С. 12. Архівовано з джерела 2 грудня 2020.
↑ Екимов А. И., Онущенко А. А. Квантовый размерный эффект в трёхмерных микрокристаллах полупроводников // Письма в ЖЭТФ. — 1981. — Т. 34, № 6 (28 листопада). — С. 363—366. Архівовано з джерела 16 грудня 2014.
↑ Dr. Alexander Efros Receives the E.F. Gross Medal for Pioneering Nanocrystal Research (англ.). Naval Research Laboratory. 26 вересня 2013. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
↑ ^а ^б Editorial (7 травня 2014). Nanocrystals in their prime. Nature Nanotechnology (англ.). Macmillan Publishers Limited. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
↑ Twenty attain 2006 top honors from the OSA. Laser Focus World (англ.). 30 серпня 2006. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.