Ісколат (рос. Исколат) або Виконавчий комітет Ради робітничих, солдатських і безземельних в Латвії '(исполнітельный комитет советов рабочих, солдатских и безземельных депутатов Латвии) - умовна назва латвійського радянського державного утворення на зайнятій червоними латиськими стрільцями території Ліфляндії та Латгалії з 12 серпня (30 липня) 1917 року до лютого 1918 року
Історія
"Ісколат" був створений в Ризі 29–30 липня 1917 р., ОС (11 - 12 серпня 1917 р., НС ), за ініціативою Центрального комітету Латвійської соціал-демократії, контрольованого тоді більшовиками з метою проведення Жовтневого перевороту на території Латвії, не окупованій Німеччиною. Коли німці зайняли Ригу, Ісколат переїхав в Цесіс, а потім в Валок, де прийняв владу над округом Валка та розформуванням органів, встановлених Тимчасовим урядом Росії.
17 грудня 1917 р. У Валмієрі був скликаний з'їзд Рад Латвії, який обрав Ото Каркліньша головою "Ісколата", якого згодом замінив Фріціс Розіньш.
Після того, як німецькі війська окупували Латвію в лютому 1918 року Ісколат утік до Москви і був розформованийі в березні 1918 року.
Історіографія
Радянська історіографія вважала Ісколат першим радянським урядом суверенної Латвії в період з грудня 1917 р. по лютий 1918 р., але історик Ендрю Езергайліс довів, що автономія чи незалежність "республіки Ісколат" ніколи не була метою латвійських більшовиків, якими керували федералістський ідеолог Петеріс Стучка (Swain 1999: 668–9).
Дивитися також
Примітки
