Народився 11 травня1908 року в місті Баракальдо. Вихованець клубу «Уніон де Сан-Вісенте». У дорослому футболі дебютував 1925 року виступами за команду «Баракальдо», в якій провів чотири сезони.
Своєю грою привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Атлетік», до складу якого приєднався 1929 року. Перший сезон іспанської Прімери команда з Більбао завершила на третій позиції і в міжсезоння значно підсилилася: з Агустіном Сауто прийшли Гільєрмо Горостіса і Хосе Ірарагоррі. Разом з Рамоном де ла Фуенте і Ігнасіо Агірресебалою, вони склали найсильнішу атакувальну п'ятірку іспанського футболу 30-х років.
В сезоні 1930/31 здобув трофей Пічічі, нагороду кращому бомбардирові ліги (27 забитих м'ячів) і встановив рекорд результативності в одному матчі — сім голів у ворота «Барселони» (12:1). В 50-х роках, це досягнення повторив гравець каталонців Ладислав Кубала.
За сім сезонів в «Атлетіку», його команда чотири рази ставала чемпіоном, двічі — віце-чемпіоном. Учасник чотирьох переможних фіналів національного кубка. Всього забив за клуб в офіційних матчах понад 200 голів, у тому числі в Прімері — 118 ігор, 108 м'ячів.
У 1936 році в Іспанії розпочалася громадянська війна і футбольні змагання не проводилися. Після завершення бойових дій продовжував грати у клубі «Баракальдо» до 1943 року.
У складі національної збірної провів один матч: 19 квітня 1930 року проти Італії. На поле стадіону «Сан Мамес» в Більбао, команди грали в наступних складах:
Гра завершилася без забитих м'ячів і більше до лав збірної Бата не залучався. На його позициї центрального нападника в 30-х роках виступали Хосеп Самітьєр («Барселона»), Хуліо Антоніо Елісегі («Реал Уніон») і Ісідро Лангара («Ов'єдо»).
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
