Бабина

село Бабина
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Самбірський район
Тер. громада	Новокалинівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46080070030051727
Облікова картка	Бабина
Основні дані
Населення	1653
Площа	2,058 км²
Густота населення	831,39 осіб/км²
Поштовий індекс	81455
Телефонний код	+380 3236
Географічні дані
Географічні координати	49°33′50″ пн. ш. 23°16′19″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	273 м
Водойми	р. Стрвяж
Найближча залізнична станція	Калинів
Місцева влада
Адреса ради	81464, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Новий Калинів,пл.Авіації, 1а
Карта
	Бабина
	Бабина
Мапа
	Бабина у Вікісховищі

Ба́бина — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 1600. Входить до Новокалинівської міської громади.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1708	99.82%
російська	1	0.06%
білоруська	1	0.06%
інші/не вказали	1	0.06%
Усього	1711	100%

Назва

За роки радянської влади село в документах називали «Бабине». 1989 р. селу повернули історичну назву.^[3]

Коротка історія

Перша документальна згадка про село Бабина датується 8 жовтня 1292 року. Це грамота князя Льва Даниловича, якою він дарував (Старо) Самбірському єпископові Єпитимію села Страшевичі, Созань, Бабина, Потік, Спас, Лаврів з монастирем св. Онуфрія, Торчиновичі, Торгановичі, Лип'є, Розлуч та інші. Цей факт дарування підтверджується грамотою польського короля Сигізмунда І від 1548 року. Цей документ знаходився в архіві Перемишльської греко-католицької консисторії^[4]. До наших днів ця грамота не збереглась.

На початку XIV століття, згідно з переказами, була збудована перша дерев'яна церква. Вона належала до Самбірської єпархії, заснованої в XII столітті при храмі Преображення Господнього в Спасі біля Старого Самбора. Самбірську єпархію близько 1422 року об'єднали з Перемиською^[5]. Дерев'яною була і дзвіниця, що стояла поруч з церквою. Ця церква простояла майже до середини XVII століття^[6].

За податковим реєстром 1515 року були млин і 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі.

У 1542 році королева Бона Сфорца будує у східній частині села Бабина двір з церквою і дзвіницею, де поселилася вся королівська родина разом з охороною.

Збереглася грамота від 3 лютого 1563 р. видана королевою Боною Сфорцою, у якій говориться, що парафія села Бабина «надана побожному духовнику, попу Андрію грецького (східного) православного обряду». Цю грамоту затвердив своїм власноручним підписом і печаттю Сигізмунд II Август — король Польщі^[7].

Але незабаром, як свідчать перекази, місце, де стояла церква та інші будівлі, провалилося і утворилася велика яма, яка заповнилася водою^[6]. Спеціалісти з нафторозвідувальної експедиції, які 1927 року досліджували місцевість, можливою причиною назвали природний газ. Доказом стало відкриття неподалік у квітні 1968 року газового родовища, яке названо «Пинянським»^[8].

За податковим реєстром 1589 року село входило до Самбірського повіту Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі, корчма, 8 загородників^[9].

В 1640 році на тому місці, де сьогодні стоїть кам'яна церква св. апостола євангелиста Івана Богослова, жителі села збудували нову дерев'яну церкву східного стилю з трьома невеликими банями, покритими бляхою. На окремо розміщеній дзвіниці було три дзвони, які були перевезені з старої дзвіниці. Найбільший дзвін з написом важив 100 кілограмів^[4]. Стару церкву було розібрано, на тому місці встановлено дерев'яного хреста і посаджено чотири берези, які росли до 40-х років XX століття^[6].

У 1672 році під час нападу турків і татар при обороні церкви загинули три брати Білогруди (їм було відтято голови). Їхні тіла захоронили зліва від вхідної церковної брами, а на могилі посадили липу. Липа розрослася до трьох стовбурів. Цю липу було зрізано 13 лютого 1997 року, оскільки вона спорохнявіла і становила небезпеку для людей^[6].

У 1724 році в Бабині побував учений і письменник з Києва Василь Григорович Барський.

8 жовтня 1846 року народився Біликовський Іван Симеонович, який у майбутньому став музичним діячем, диригентом, композитором і педагогом.

Знаменні події з життя парафії с. Бабина

У 1897 році за священикування Петра Плешкевича розпочато будівництво нової кам'яної церкви, яка стоїть і понині. Тривало будівництво по 1902 рік. 9 жовтня 1902 року єпископ Перемиський Костянтин Чехович освятив новий храм. Церква була і безперервно діє (її не зачинили навіть в атеїстичні часи, як це робили по інших селах).

1988 року з нагоди 1000-ліття Хрещення України-Руси біля церкви встановлено пам'ятник святим рівноапостольним княгині Ользі і князю Володимиру.

Починаючи з 1989 року і по сьогодні при церкві діє недільна школа (заняття з катихизму).

В серпні 1992 року освячено встановлену напроти церкви через дорогу фігуру Божої Матері. На фігурі написано: «Пам'ятник річниці Незалежності України. 24.08.1992»

25 грудня 1996 року храм св. апостола Івана Богослова відвідав Святійший Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України. Ці відвідини відбулися в рамках візиту до Львівсько-Сокальської та Дрогобицько-Самбірської єпархій. Святійшого патріарха супроводжували митрополит Львівський і Сокальський Андрій (Горак) та єпископ Дрогобицький і Самбірський Феодосій (Пецина), а також численне духовенство з мирянами.

У червні 1996 року розпочато будівництво нової цегляної дзвіниці (на фото — на задньому плані) — подарунок до 100-річного ювілею храму, що випадало на 9 жовтня 1997 року.

9 жовтня 1997 року відбулося свято — 100-річний ювілей храму св. апостола Івана Богослова. Архієрейську літургію очолив преосвященніший Феодосій, єпископ Дрогобицький і Самбірський. Після Служби Божої освячено новозбудовану дзвіницю і нагороджено Благословенною грамотою парафію села Бабина.

У 2004–2006 роках оновлено куполи та фасад храму, зроблено капітальний зовнішній ремонт святині.

Примітки

↑ https://de.m.wikipedia.org/wiki/Babyna
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Картка постанови. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 27 жовтня 2019.
↑ ^а ^б Schnaider Antoni. Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi. Lwow 1871, T.I, S.116-121
↑ Шематизм на рік 1903. Перемишль 1903, стор. XV.
↑ ^а ^б ^в ^г Василь Черевко. Історія села Бабина Самбірського району. — Дрогобич : Коло 2013. — 344 с. ISBN 978-966-2405-70-5
↑ Записки НТШ. Львів. 1900 р., II-В.т.XXIV, стор. 66-67
↑ Газета «Червоний прапор» від 21 жовтня 1978 р.
↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 27. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)