…Ізяслав же з В'ячеславом сів у Києві, причім В'ячеслав — на Великому дворі, а Ізяслав — [на дворі] під Угорським….
У цьому уривку з літопису йдеться про епізод боротьби великого князя київського Ізяслава (сидів у Києві в 1146-1149 та 1150-1154 роках) та його номінального співправителя В'ячеслава Володимировича з іншим претендентом на київський стіл — Юрієм Довгоруким. Всі згадані князі належали до гілки Мономаховичів: В'ячеслав був на той час найстаршим із живих синів Володимира Мономаха, Юрій — його молодший брат, Ізяслав — племінник (син Мстислава Великого). Розставивши свої війська вздовж київських укріплень, Ізяслав та його союзники відбили напад коаліції на чолі з Юрієм Довгоруким, а потім завдали його військам повної поразки. Союзниками В'ячеслава були язичники-кочівники — племена чорних клобуків, берендеїв, ковуїв, торків і печенігів. У результаті здобутої перемоги В'ячеслав формально залишився великим київським князем, зайнявши резиденцію на Великому Ярославовому дворі (цей двір розміщувався в городі Володимира, в районі теперішньої Десятинної вулиці), але фактична влада належала Ізяславу, який обрав своєю резиденцією двір під Угорським. Можна думати, що цей двір в описуваний час являв собою достатньо представницький комплекс споруд (палац, церква, укріплення), гідний бути резиденцією великого князя.
↑Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Кіевъ : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 23.