Венедикт (Алексійчук)

	Венедикт (Алексійчук)
	Єпископ Чиказької єпархії УГКЦ
	Єпископ Чиказької єпархії УГКЦ
з 29 червня 2017
Обрання:	20 квітня 2017
Інтронізація:	29 червня 2017
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
Попередник:	Річард Семінак
	Єпископ-помічник; Львівської архиєпархії УГКЦ
	Єпископ-помічник; Львівської архиєпархії УГКЦ
3 серпня 2010 — 20 квітня 2017
Церква:	Українська Греко-Католицька Церква
	Титулярний єпископ Германіціани
	Титулярний єпископ Германіціани
3 серпня 2010 — 20 квітня 2017
Попередник:	Рафаель Санус Абад
Наступник:	Андрій Рабій
	Ігумен Унівської лаври
	Ігумен Унівської лаври
1999 — 2010
Альма-матер:	Люблінський католицький університет
Діяльність:	католицький священник, греко-католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ, греко-католицький єпископ
Народження:	16 січня 1968 (56 років); Борщівка, Костопільський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Священство:	29 березня 1992
Єп. хіротонія:	5 вересня 2010
	Венедикт у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алексійчук.

Венеди́кт (у світі Вале́рій Дми́трович Алексійчу́к) (нар. 16 січня 1968(19680116), Борщівка, Костопільський район, Рівненська область) — єпископ Української греко-католицької церкви (УГКЦ), колишній ієромонах Студійського уставу (приналежний до Святоуспенської Унівської лаври); 20 квітня 2017 року призначений правлячим архієреєм єпархії Святого Миколая з осідком у Чикаго.

Біографічні відомості

Народився 16 січня 1968 року в селі Борщівка Костопільського району Рівненської області.

З 1975 по 1983 рр. навчався у Борщівській восьмирічній школі.
У 1983 р. розпочав навчання у Рівненському медичному училищі, яке закінчив 1987 р. за спеціальністю фельдшер. По закінченні якого працював на Станції Швидкої медичної допомоги в місті Костопіль.
1987–1989 рр. був на військовій службі. Опісля з 1989 по 1990 рік працював фельдшером. Спочатку в міській поліклініці а потім в санаторії «Карпати» у місті Трускавці.

У 1990–1993 рр. навчався у Дрогобицькій духовній семінарії. 9 жовтня 1991 р. отримав дияконські свячення від владики Филимона (Курчаби). А 29 березня 1992 р. від Блаженнішого Патріарха Мирослава-Івана (Любачівського) прийняв ієрейське рукоположення.

В квітні 1992 р. був призначений адміністратором на парафію села Бистриця Дрогобицького деканату. Водночас був сотрудником при церкві Святої Трійці у місті Дрогобичі, та відповідав у Дрогобицькому деканаті за працю з молоддю. З 1992 по 1994 рр., працював у Патріаршій Катехитичній комісії, в якій мав відповідальність за організацією місійної праці на Східній Україні.

13 травня 1993 р. був прийнятий до Святоуспенської Унівської Лаври Студійського Уставу. В якій отримав монаший постриг 13 жовтня 1993 року, та 31 грудня 1995 р. прийняв Малу Схиму.

З липня 1994 р. трудився над відновленням монашого життя і відбудовою Борисоглібського монастиря у місті Полоцьку (Білорусь). Водночас служив на парафіях у містах Полоцьку, Вітебську, Могильові, Гомелі, Бересті (Білоруська Греко-католицька Церква). Був духівником у молодіжній християнській спільноті в м. Мінську. Перший головний редактор білоруської релігійної культурно-просвітницької газети «Царква».

1996 р. закінчив Люблінський католицький університет з написанням магістерської праці на тему «Християнська духовність за св. Іваном з Кронштадту», та отримав ступень магістра богословія.

З грудня 1996 року перебував у місті Сент-Катарінс (Канада) з метою заснування монастиря. Також служив на парафіях Гримзбі і Бімсвел (Торонтська єпархія УГКЦ). Звідти повернувся в Україну у квітні 1999, так як був обраний ігуменом Святоуспенської Унівської Лаври. У травні 2000 р. повторно обраний ігуменом, а в травні 2005 р. переобраний знову.

У жовтні 2004 р. розпочав навчання з богослов'я духовності в Люблінському Католицькому Університеті, де у 2006 р. отримав диплом ліценціату. У цьому ж університеті 18 квітня 2008 р. захистив докторську працю на тему: «Настоятель як духовний отець. Дослідження в світлі творів преподобного Теодора Студита», та отримав ступінь доктора богословія.
2004–2010 рр. — член Патріаршої Комісії у справах монашества.
2006 р. був адміністратором в парафії святого Миколая в м. Перемишляни.
2006–2008 рр. — голова секретаріату Собору монашества УГКЦ.
2007–2009 рр. очолював Літургійну раду УГКЦ з приготування богослужбових текстів.
2007–2010 рр. — Голова Ради вищих настоятелів монастирів УГКЦ
2009 р. призначений членом секретаріату Патріаршого Собору 2011 року, що відбувся в Бразилії.
2008–2010 роки пройшов курс практичної психології в Європейській Школі Кореспондентської освіти (м. Харків).
2009–2010 роках навчався на курсі «Пропедевтика психічних захворювань» при Українській Спілці Психотерапевтів.
2009–2012 рр. навчався в Школі Форматорів у Академії Ігнаціанум в Кракові (Польща), де вивчав педагогіку та психологію.
3 серпня 2010 року Блаженніший Любомир Гузар, Верховний Архієпископ Києво-Галицький, за згодою Синоду Єпископів УГКЦ, призначив ієромонаха Венедикта Алексійчука єпископом-помічником Львівської архієпархії.
Хіротонія відбулася 5 вересня 2010 року в соборі святого Юра у Львові (головний святитель — архієпископ Львівський Ігор Возьняк, співсвятителі — єпископ Самбірсько-Дрогобицький Юліан Вороновський і єпископ Стемфордський Павло Хомницький).
8 вересня 2010 р. іменований Протосинкелом Львівської Архиєпархії і головою персоналу Курії Львівської Архиєпархії.
26 вересня 2011 р. призначений головою Патріаршої Літургічної Комісії УГКЦ. Також був головою Синодального Комітету з літургічних питань.
З 2014 року є членом благодійного релігійного товариства «Свята Софія» у м. Римі.
2014–2016 навчався на програмі Key Executitve MBA в Українському Католицькому Університеті та отримав ступень Магістра ділового адміністрування.
2015 р. нагороджений відзнакою Львівського міського голови "Почесний знак Святого Юрія.
2015 навчання в Європейському Центрі комунікації і культури (Варшава).
2015–2018 рр. сенатор Українського Католицького Університету.
14 грудня 2015 р. нагородженого хрестом військового капелана.
2017 р. нагороджений відзнакою «Золотий герб міста Львова».
20 квітня 2017 р. Папа Франциск призначив владику Венедикта правлячим архиєреєм єпархії Святого Миколая з осідком у Чикаго^[1].
29 червня 2017 р. у катедральному соборі Святого Миколая в Чикаго Блаженніший Святослав здійснив Чин інтронізації правлячого єпископа Чиказької єпархії владики Венедикта Алексійчука.
з липня 2017 є почесним членом Спілки Психотерапевтів України.
2018 р. нагороджений почесним знаком Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за вагомі досягнення у науковій дияльності.
липень 2018 р. навчання в школі бізнесу і економіки Католицького університету Америки.
2020–2022 навчання в Християнській Відкритій Академії (Національний Університет «Острозька Академія»).

Видані книги

Настоятель як духовний отець (2009).
Духовні настанови (2010).
Будьте святими (2011).
Борщівка — перлина Полісся (2013).
Роздуми до літургійних читань Євангелія (2015).
Роздуми до літургійних читань Апостола (2015).
50 Думок (2018).
Літургійно-молитовне життя Церкви (співавтор) (2018).
Таїнство зустрічі (2019).
Школа молитви (2020).
Про покликання людини (2021).
Роздуми до літургійних читань Євангелія та Апостола (2022).

Богословські студії

З жовтня 2004 року розпочав докторантське навчання в Люблінському католицькому університеті. У 2006 році закінчив ліценціат у згаданому університеті з богослов'я духовності.

18 квітня 2008 року в Люблінському католицькому університеті захистив докторську працю на тему «Настоятель як духовний отець. Дослідження у світлі творів преподобного Теодора Студита».