Геннаді Григорій Миколайович

Геннаді Григорій Миколайович
Народився	18 (30) березня 1826 або 1826[1] Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	26 лютого (9 березня) 1880 або 1880[1] Санкт-Петербург, Російська імперія ·пневмонія
Поховання	Новодівочий цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	письменник, бібліограф, бібліофіл, історик літератури
Галузь	бібліографічна діяльністьd[2], історія літератури[2] і Бібліофілія[2]
Знання мов	російська[3][2][4]
Медіафайли у Вікісховищі

Геннаді Григорій Миколайович (18 (30) березня 1826(18260330), Петербург — 26 лютого (9 березня) 1880, Петербург) — російський бібліограф, книгознавець, літературознавець. Йому належить ідея бібліографічного зведення російської книги. Автор бібліографічних праць з різних галузей. Один з перших бібліографів творів О. С. Пушкіна (зокрема, перекладів його творів українською мовою) та М. В. Гоголя. Уклав «Покажчик бібліографічних відомостей про визначних людей Малоросії» (1855).

Григорій Геннаді народився 18 (30) березня 1826(18260330) у Санкт-Петербурзі. Предки його були греками. Дід його, переселившись до Росії, служив при дворі Катерини II. У 1810 році він одержав диплом на дворянство і герб. Батько Григорія, Микола Олександрович (1796—1865) служив перекладачем у канцелярії Міністерства Іноземних Справ. У 1820-х роках він вийшов у відставку й переїхав до Москви.^[5]

Дитинство Г. Геннаді провів у батьківському маєтку, селі Юшино Смоленської губерні, Сичовського повіту. Початкову освіту здобув у Сичовському повітовому училищі, потім виховувався у Москві у пансіоні. Потім вступив до Московського університету, з якого згодом перевівся до Петербурзького університету. З 1851 року служив у Санкт-Петербурзькій Палаті Державного майна канцелярським чиновником, з осені 1851 року — на посаді почесного смотрителя Сичовського повітового училища. З 1961 по 1863 роки служив мировим посередником 2-ї дільниці Сичовського повіту, перебуваючи при цьому на посаді директора по Тюремному комітету Сичовського відділення і працюючи у земстві в ролі гласного. Дослужившись до чина надворного радника, він вийшов у відставку.^[5]

• Література російської бібліографії (1858),
• Довідковий словник про російських письменників і вчених, які померли у XVIII та XIX ст., і список російських книг з 1725 по 1825 (1876—1908, вийшли 1-Зтт., 4-й лишився в рукопису). У цьому виданні містяться широкі відомості про українських письменників, учених, громадсько-культурних і релігійних діячів (П. Гулака-Артемовського, І. Котляревського, Є. Гребінку, Г. Квітку-Основ'яненка, А. Метлинського, І. Рижського, Петра Могилу, Інокентія Гізеля та інших), у статтях про письменників подаються короткий життєпис і бібліографія.
• Покажчик бібліографічних відомостей про визначних людей Малоросії (1855),
• Російські книжкові рідкості (1872),
• Список російських книг, надрукованих за межами Росії (1875).

В журналі «Русский архив» опублікував біографічний нарис про Т. Шевченка (1864).

• Геннаді Григорій Миколайович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• І. Д. Бажинов. Геннаді Георгій Миколайович. // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988—1995.
• Геннади, Григорий Николаевич // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1892. — Т. VIII (15) : Гальберг — Германий. — С. 338—339. (рос.)
• У. Г. Иваскъ. Григорій Николаевичъ Геннади (обзоръ жизни и трудовъ). — М.: Изданіе Л. Э. Бухгеймъ. — 1913. (рос. дореф.)