Голкохвіст

Голкохвіст східний (Chaetura pelagica)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Серпокрильцеві (Apodidae)
Підродина:	Серпокрилечні (Apodinae)
Триба:	Chaeturini
Рід:	*Голкохвіст (Chaetura)* Stephens, 1826^[1]

Види

Синоніми

Acanthylis Boie, 1826^[2]

Acanthura Guilding, 1827^[3]
Uranteris Gloger, 1841^[4]
Chaturae E.C.S. Baker, 1922^[5]

Посилання

Вікісховище:	Chaetura
Віківиди:	Chaetura
ITIS:	178000
NCBI:	8896
Fossilworks:	130719

Голкохві́ст^[6] (Chaetura) — рід серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae). Представники цього роду мешкають в Америці^[7].

Опис

Голкохвости — це невеликі серепокрильці, середня довжина яких становить 10,5—14 см, а вага 13,8—28 г. Верхня частина тіла у них рівномірно темна, за винятком більш світлого надхвістя, у деяких видів верхні покривні пера хвоста також світлі. Нижня частина тіла також переважно темна, за винятком світлих горла і грудей, у деяких видів нижні покривні пера хвоста також світлі. Форма крил типова для голкохвостів: крайні першорядні махові пера помітно дугоподібні, внутрішні першорядні і другорядні махові пера щільно прилягають один до одного. Хвіст у голкохвостів відносно короткий, прямий, стрижні стернових пер на кінці виступають у вигляді «голок», через що птахи і отримали свою назву.

Голкохвости поширені переважно в Неотропіках, однак східні і сірочереві голкохвости гніздяться в Північній Америці, а взимку мігрують в Центральну і Південну Америку. Ці птахи, як і інші серпокрильці, живляться комахами, яких ловлять в польоті. Більшість голкохвостів використовують будівлі як місця гніздування, особливо часто вони гніздяться в димових трубах і підземних тунелях. Гнізда у гілкохвостів дуже схожі, вони робляться з тонких гілочок, скріплених за допомогою слини, і прикріплюються до вертикальної поверхні.

Види

Виділяють одинадцять види:^[8]

Голкохвіст сірогузий (Chaetura cinereiventris)
Голкохвіст анапайський (Chaetura spinicaudus)
Голкохвіст антильський (Chaetura martinica)
Голкохвіст коста-риканський (Chaetura fumosa)^[9]
Голкохвіст еквадорський (Chaetura egregia)
Голкохвіст східний (Chaetura pelagica)
Голкохвіст сірочеревий (Chaetura vauxi)
Голкохвіст колумбійський (Chaetura chapmani)
Голкохвіст темночеревий (Chaetura andrei)
Голкохвіст південний (Chaetura meridionalis)^[10]
Голкохвіст вохристогузий (Chaetura brachyura)

З пізньоміоценових відкладень Угорщини відомий також викопний вид Chaetura baconica^[11].

Етимологія

Наукова назва роду Chaetura походить від сполучення слів дав.-гр. χαιτη — волосся і ουρα — хвіст.^[12]

Примітки

↑ J.F. Stephens: Genus XLI. – Chaetura mihi.. W: G. Shaw: General zoology, or Systematic natural history. T. 13: Aves. Cz. 2. London: Printed for G. Kearsley, 1826, s. 76.
↑ F. Boie. Generalūbericht der ornithologischen Ordnungen, Familien und Gattungen. „Isis von Oken”. 1826, ss. kol. 971, 1826.
↑ L. Guilding. Observations on the Zoology of the Caribaean Islands. „The Zoological Journal”. 3, s. 407, 1807.
↑ C.W.L. Gloger: Gemeinnütziges Hand- und Hilfsbuch der Naturgeschichte. Breslau: A. Schulz, 1841, s. 353.
↑ E.Ch.S. Baker. Hand-list of the "Birds of India.". „The Journal of the Bombay Natural History Society”. 28 (2), s. 321, 1822.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Swifts (Apodidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.apodid1.01. [dostęp 2020-08-10]. (необхідна підписка)
↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 листопада 2022.
↑ Chaetura fumosa у базі Avibase.
↑ Chaetura meridionalis у базі Avibase.
↑ Boev, Zlatozar (2000). The Presence of Apus baranensis Janossy, 1977, (Aves: Apodidae) in the Late Pliocene of Bulgaria. Acta Zoologica Bulgarica. 52 (2): 43—52.
↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 98. ISBN 978-1-4081-2501-4.