Девід Ваноул

Девід Ваноул
Девід Ваноул на чемпіонаті світу 1990 року
Особисті дані
Народження	6 лютого 1963(1963-02-06)
	Редондо-Біч, США
Смерть	15 січня 2007(2007-01-15) (43 роки)
	Солт-Лейк-Сіті, США
Зріст	193 см
Вага	94 кг[1]
Прізвисько	Dino[1]
Громадянство	США
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
1981-1985	«УКЛА Брюїнз»[en]
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1986–1987 «Лос-Анджелес Гіт»  ? (?) 1987–1988 «Вічіта Вінгз»[en]  ? (?) 1988 «Сан-Хосе Ерсквейкс»  ? (?) 1988–1990 «Лос-Анджелес Гіт»  ? (?) 1991 «С.-Ф. Бей Блекгоукс»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1987–1988 США (ол.) 9 (0) 1986–1989 США 14 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1995–2000 «УКЛА Брюїнз»[en] (воротарі) 1995–1999 «УКЛА Брюїнз» (жін.)[en] (воротарі) 1997–1999 США U-20 (воротарі) 2000 США (жін.) (воротарі) 2001–2003 «Вашингтон Фрідом» (воротарі) 2003 «Ді Сі Юнайтед» (воротарі) 2004–2006 «Нью-Інгленд Революшн» (воротарі)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Девід Ваноул (англ. David Vanole, 6 лютого 1963, Редондо-Біч — 15 січня 2007, Солт-Лейк-Сіті) — американський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за національну збірну США, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1990 року.

Народився 6 лютого 1963 року в місті Редондо-Біч. Закінчив Середню школу Авіейшн^[en] у рідному місті, де займався футболом та чотири рази входив до символічної збірної Всеокеанської ліги. У 1981—1985 грав за команду Каліфорнійського університету Лос-Анджелеса «УКЛА Брюїнз»^[en], з якою у 1985 році виграв чемпіонат NCAA, перемігши в овертаймі у фіналі команду «Амерікан Іглз»^[en] з Американського університету.

Після закінчення університету в Лос-Анджелесі він грав за команду «Лос-Анджелес Гіт» з Західного футбольного альянсу^[en], після чого у сезоні 1987/88 грав за футбольну команду «Вічіта Вінгз»^[en] у Major Indoor Soccer League, а 1988 році — за «Сан-Хосе Ерсквейкс», який також виступав у Західному футбольному альянсі. Того ж року він повернувся до «Лос-Анджелес Гіт». Цього разу відіграв за команду з Лос-Анджелеса наступні два з половиною сезони своєї ігрової кар'єри.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Сан-Франциско Бей Блекгоукс», за яку виступав протягом 1991 року, вигравши Американську професіональну футбольну лігу^[en][2][3].

5 лютого 1986 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної США в грі проти Канади (0:0).

Також Ваноле провів 4 ігри за олімпійську збірну США, включаючи участь у Панамериканських іграх в 1987 році^[4] та Олімпійських іграх 1988 року у Сеулі^[5].

30 квітня 1989 року він відбив вирішальний пенальті в компенсований час матчу кваліфікації до чемпіонату світу 1990 року проти Коста-Рики, завдяки чому США змогли перемогти 1:0 і кваліфікуватись у фінальну стадію турніру^[6]. Втім на самому чемпіонаті світу 1990 року в Італії Девід наполе не виходив, будучи дублером Тоні Меоли. Натомість на лаві запасних Ваноул сидів, носячи бейсболку з приколотим до неї з прапором США, чим привернув увагу світових ЗМІ^[7].

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 14 матчів. Також протягом чотирьох років Ваноул виступав за збірну США з футзалу, з якою став бронзовим призером чемпіонату світу з футзалу 1989 року^[8].

З 1995 року працював тренером воротарів чоловічої та жіночої команди Каліфорнійського університету Лос-Анджелеса «УКЛА Брюїнз»^[en]. З 1997 по 1999 рік також працював помічником у молодіжній збірній США U-20.

25 травня 2000 року став тренером воротарів жіночої збірної Сполучених Штатів з футболу^[9], а у 2001—2003 роках був тренером жіночої команди «Вашингтон Фрідом».

2003 року повернувся до чоловічого футболу і працював тренером воротарів «Ді Сі Юнайтед», а з 2004 по 2006 рік на цій же посаді працював у «Нью-Інгленд Революшн» під керівництвом тренера Стіва Нікола.

Раптово помер 15 січня 2007 року на 44-му році життя у місті Солт-Лейк-Сіті. від серцевого нападу: він відпочивав із сім'єю на гірськолижному курорті. У нього залишилися мати, кілька братів і сестер, дружина (Керрі Тетлок, старший директор НБА з питань маркетингу та партнерства) та численні родичі^[10].

• Девід Ваноул на сайті ФІФА (англ.)

• Девід Ваноул на сайті National-Football-Teams.com (англ.)