Джон Салстон закінчив Кембриджський університет У 1963 році, і там же захистив докторську дисертацію (1966), що була присвячена хімії нуклеотидів. У 1966—1969 роках працював в Інституті Салко (Сан-Дієго), після чого повернувся до Великої Британії, де став працювати під керівництвом Сіднея Бреннера в лабораторії молекулярної біології (MRC, Кембридж). Проєкт Human Genome Project стартував в 1990 році під керівництвом Джеймса Уотсона, лауреата Нобелівської премії за відкриття структури молекули ДНК.[5] Салстон відігравав ключову роль у проєктах дослідження геномів Caenorhabditis elegans і людини. Довів, що секвенування геному Caenorhabditis elegans необхідно, щоб показати можливість великомасштабних проєктів із секвенування. Був директором Центру Сангера (зараз Інститут Сангера) у 1992—2000 роках.
Європейський інститут біоінформатики та лабораторії Салстона при Інституті Сангера.
Один з найістотніших вкладів Салстона в біологічну науку — повний опис порядку поділу ембріональних клітин C. elegans. У його лабораторії була простежена доля абсолютно всіх клітин у процесі розвитку цього хробака. Після завершення проєкту «Геном людини» Салстон зайнявся громадською діяльністю, зокрема він виступає проти патентування генетичної інформації людини.
