Електрометалург-НЗФ

СК «Електрометалург-НЗФ»
(Нікополь)
Повна назва	Спортивний клуб; «Електрометалург-НЗФ»
Засновано	1972
Населений пункт	Нікополь, Україна
Стадіон	«Електрометалург», Нікополь
Вміщує	7 200
Президент	Володимир Нечаєв
Ліга	Чемпіонат; Дніпропетровської; області
2009	2-ге
	Домашня ;
	Домашня ;

«Електрометалург-НЗФ» — аматорський футбольний клуб з міста Нікополя Дніпропетровської області. Виступає у чемпіонаті Дніпропетровської області. Заснований у 1972 році під назвою «Колос».

Виступав у чемпіонатах СРСР 1975—1991, чемпіонатах України 1992—2005 (до сезону 2001/2002 команда грала у першій лізі, пізніше — у другій). 19 липня 2005 року рішенням Бюро ПФЛ команда позбавлена статусу професіоналів, виключена з ПФЛ.^[1]

Історія

Колишні назви

«Колос» (1972—1992)
«Металург» (1992—2001)
«Електрометалург-НЗФ» (з 2001)

Передісторія

Першим серйозним лідером нікопольського міського футболу була команда при колективі Південнотрубного заводу. З 1936 року команда носила назву «Сталь». До війни була постійною учасницею міських і обласних змагань. Пробувала свої сили в чемпіонаті УРСР серед колективів фізкультури.

З 1949 по 1961 рік команда іменувалася «Металург». Регулярно вела боротьбу за кубок УРСР і звання чемпіона, що давала право брати участь в чемпіонаті СРСР. Найближче до своєї мети «Металург» був в чемпіонаті УРСР серед КФК сезону 1958 року, коли в фінальному етапі став другим. Наступні кілька років формула проходження в чемпіонат СРСР спростилася і в 1961 році заводська команда пробивається в клас «Б». У перехідних іграх був пройдений «Хімік» (Дніпродзержинськ) — 0:0; 2:0.

Вперше команда з Нікополя з'явилася в чемпіонаті СРСР в 1962 році 14 квітня в місті Жовті Води під назвою «Трубник». За всі роки виступів у класі «Б» (1962—1970) найкращим досягненням команди було 4-е місце в першій українській зоні 1969 року. Після 1970 року команда майстрів в Нікополі припинила своє існування.

«Колос»

14 листопада 1973 року по ініціативі першого секретаря райкому КПРС Володимира Івановича Остапченко при Нікопольському районному управлінні сільського господарства був заснований спортивний клуб «Колос». «Колос» представляв весь Нікопольський район, а не тільки районний центр. Клуб двічі ставав переможцем Кубка СРСР серед сільських команд, вигравав першість України серед виробничих колективів. Ставши в 1975 році чемпіонами України серед команд колективів фізкультури, клуб отримав статус команди майстрів і почав виступати в чемпіонатах СРСР. Уже через рік після дебюту «Колос» став бронзовим призером чемпіонату Української зони другої ліги 1977 року. Новий чемпіонат — і вже «срібло», а 1979 рік приносить «золото» і звання чемпіона України серед команд другої ліги.

«Колос» отримав право грати в Першій лізі, другому дивізіоні СРСР. У 1982 році «Колос» реально претендував на вихід до вищої ліги. За тур до фінішу нікопольці приймали на своєму полі головного конкурента — вільнюський «Жальгіріс». Після першого тайму господарі вели в рахунку 1:0, однак той матч завершився нічиєю, і сезон «Колос» закінчив третім та не зумів вийти до найвищого дивізіону.

Натомість у 1988 році «Колос» взагалі покинув Першу лігу та продовжив виступи у Другій.

«Металург»

У національних чемпіонатах України футболісти з Нікополя стартували під назвою «Металург» в чемпіонаті першої ліги і двічі мали шанс піднятися в вищу лігу. У першому чемпіонаті вони фінішували другими після «Кривбасу», поступившись таким чином криворіжцям і путівкою до вищої ліги. У четвертому сезоні «Металург» знову перебував серед претендентів на підвищення в класі, і тоді також зупинився за крок від мети, пропустивши перед собою кіровоградську «Зірку-НІБАС» і бориспільський «ЦСКА-Борисфен».

Далі опікати клуб став Нікопольський завод феросплавів, що призвело до перейменування футбольного клубу в «Електрометалург-НЗФ». У сезоні 2001/02 команда опустилася в другу лігу.

У липні 2005 року на засіданні керівництва клубу було прийнято рішення про припинення виступів клубу в чемпіонатах України. 19 липня 2005 року рішенням Бюро ПФЛ команда виключена з ПФЛ.

З 2006 року «Електрометалург» став виступати на аматорському рівні. В аматорському чемпіонаті України 2006 року команда пройшла крізь сито відбіркових етапів, але у фінальній частині в своїй групі посіла останнє місце^[2]..

У чемпіонаті Дніпропетровської області команда тричі поспіль у 2007—2009 роках ставала срібним призером чемпіонату.

Попередні емблеми клубу

Емблема ФК «Металург» (Нікополь)
(1992 — 1998 рр.)
Емблема ФК «Металург» (Нікополь) після появи нового спонсора «НЗФ»
(1998 — 2001, до липня)
Емблема ФК «Электрометаллург-НЗФ»
(2001 — 2002, до липня)

СРСР

Найбільше ігор у першій лізі провели:

Найбільше ігор у чемпіонаті СРСР провели:

Сергій Кирієнко — 361
Георгій Колядюк — 360
Віктор Бульба — 255
Олексій Яковенко — 233
Валерій Журавльов — 208
Володимир Гусак — 183
Володимир Сафроненко — 171
Ігор Лук'янчук — 164
Сергій Казанков — 154
Ігор Литвиненко — 150^[21]
Дмитро Топчієв — 147
Ігор Надєїн — 145
Анатолій Кудя — 142
Павло Басов — 139^[22]
Андрій Ділай — 137
Сергій Ященко — 135
Олег Сандул — 137^[23]
Сергій Бритченко — 125^[24]
Олександр Червоний — 125
Борис Шуршин — 124
Юрій Катеруша — 121^[25]
Микола Федоренко — 121
Ігор Плотко — 120
Володимир Мукомелов — 108
Володимир Нечаєв — 105
Валерій Черних — 104
Ігор Гімро — 101
Микола Пелипенко — 101^[26]

Найвлучніші гравці клубу за сезонами^[27]^[28]:


Сезон	Гравець	Голи
1976	В'ячеслав Єгорович	— 11 (Д-3)
1977	Павло Басов Валентин Прилепський^[29]	— 13 (Д-3)
1978	Павло Басов	— 14 (Д-3)
1979	Ігор Надєїн	— 12 (Д-3)
1980	Олександр Погорєлов	— 19
1981	Георгій Колядюк	— 11
1982	Георгій Колядюк	— 26
1983	Георгій Колядюк	— 17
1984	Сергій Казанков Борис Шуршин	— 13


Сезон	Гравець	Голи
1985	Георгій Колядюк	— 15
1986	Юрій Горячев	— 16
1987	Микола Федоренко	— 18
1988	Микола Федоренко Ігор Гімро	— 6
1989	Ігор Плотко	— 11 (Д-3)
1990	Валентин Стрижаков^[30]	— 8 (Д-3)
1991	Ігор Плотко	— 28 (Д-3)

Україна

Найвлучніші гравці клубу за сезонами^[31]^[28]:


Сезон	Гравець	Голи
1992	Вадим Олійник^[32]	— 10
1993	Вадим Олійник Микола Зайцев^[33]	— 9
1994	Олександр Омельчук	— 9
1995	Костянтин Бабич	— 12
1996	Сергій Коваленко	— 12
1997	Олександр Омельчук Юрій Катеруша	— 7
1998	Вадим Олійник	— 13


Сезон	Гравець	Голи
1999	Микола Ковальчук^[34]	— 11
2000	Самір Гасанов	— 11
2001	Вадим Олійник	— 10
2002	Костянтин Павлюченко	— 6
2003	Максим Боровков	— 10 (Д-3)
2004	Денис Волк-Карачевський^[35]	— 6 (Д-3)
2005	Богдан Кобець Роман Трошин^[36]	— 5 (Д-3)