Зіннуров Ірек Хайдарович

Зіннуров Ірек Хайдарович
Зіннуров Ірек Хайдарович
Загальна інформація
Громадянство	СРСР; Україна; Росія
Народження	11 січня 1969 (55 років); Якутськ, РРФСР, СРСР
Зріст	189 см
Вага	85 кг
Alma mater	СДУ (1992)
Спорт
Країна	СРСР, Україна і Росія
Вид спорту	водне поло
Команда	Water Polo Club Spartak Volgogradd і Sintez Kazand
Нагороди
	Зіннуров Ірек Хайдарович у Вікісховищі

Ірек Хайдарович Зіннуров (нар. 11 січня 1969 року в Якутську, СРСР) — російський спорсмен, політик. Ватерполіст, дворазовий призер Олімпійських ігор (2000 і 2004), призер чемпіонату світу та Європи, заслужений майстер спорту Росії, рухливий нападаючий. Депутат Державної думи VII скликання, член комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками, член фракції «Єдина Росія»^[1].

Біографія

Вихованець казанської СДЮШОР № 8. Перший тренер — В. Горюнов. Випускник Сімферопольського державного університету (1992).

У 1994 році починав грати за волгоградський клуб «Лукойл-Спартак», в складі якого став чотириразовим чемпіоном Росії (1997, 1999, 2003, 2004) і шестиразовим володарем Кубка Росії (1998, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004).

З 1995 року виступав за збірну Росії.

Міжнародні турніри

Бронзовий призер чемпіонату Европи 1997 (Севілья)

переможець Ігор доброї волі 1998 (Нью-Йорк)

Бронзовий призер чемпіонату світу 2001 (Фукуока)

Переможець Світової ліги 2002 (Греція)

Володар Кубка світу 2002 (Белград)

Срібний призер Олімпіади в Сіднеї (2000)

Бронзовий призер Олімпіади в Афінах (2004).

Професійна діяльність

У 2004 році став капітаном команди «Синтез» (Казань), в складі якої виграв Кубок «Len Trophy» (2006—2007), чемпіонат Росії (2007) і Кубок Росії (2005).

У 2009 році оголосив про завершення спортивної кар'єри.

З 2009 по 2010 рік був директором басейну «Оргсинтез», з 2010 віце-президентом клубу «Синтез» (Казань), з січня 2011 р — головним тренером «Синтезу».

З 2013 року — член Громадської палати Республіки Татарстан^[2].

У 2016 році обраний депутатом Держдуми VII скликання від партії Єдина Росія^[3].

Законотворча діяльність

З 2016 по 2019 рік, протягом виконання повноважень депутата Державної Думи VII скликання, виступив співавтором 84 законодавчих ініціатив та поправок до проектів федеральних законів^[4].