Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Комісарівка (Кам'янський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Комісарівка.
село Комісарівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Кам'янський район
Громада Вишнівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12040070040036488
Облікова картка Комісарівка 
Основні дані
Населення 967
Поштовий індекс 52142
Телефонний код +380 5651
Географічні дані
Географічні координати 48°27′44″ пн. ш. 33°47′34″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		111 м
Водойми річки: Комісарівка, Балка Жовта
Найближча залізнична станція Касинівка
Відстань до
залізничної станції 		6 км
Місцева влада
Карта
Комісарівка. Карта розташування: Україна
Комісарівка
Комісарівка
Комісарівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Комісарівка
Комісарівка
Мапа
Мапа

Коміса́рівка — старовинне козацьке село в Україні, у Вишнівській селищній громаді Кам'янського району Дніпропетровської області. В минулому — центр Комісарівської волості та Комісарівської сільської ради.

Населення — 967 мешканців.

Географія

Село Комісарівка знаходиться на березі річки Комісарівка, у яку впадає річка Балка Жовта. Вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Чистопіль, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Лозуватка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.

Історія

Засновником Комісарівки є запорожський полковник Григорій Попович, а осадчим був призначений Панас Таран.

У 18 сторіччі входило до Кодацької паланки Війська Запорожського. В архівних документах того часу значиться, як «запорожская слобода Комисарка».

1754-59 й 1761-64 входило до складу Новослобідського козацького полку (на 1763 рік у складі 6 роти).

Після 1765 року Комисарівка стала центром Комисарівської паланки Запорозької Січі.[1]

1824 року побудовано коштом сільської громади побудовано кам'яну Свято-Успенську церкву[2].

За даними на 1859 рік в селі було 640 дворів, у яких мешкало 3973 особи, існували 2 православні церкви, відбувалось 3 ярмарки на рік[3].

Станом на 1886 рік населення збільшилось до 3899 осіб, налічувалось 893 дворових господарства, працювала церква православна та єврейський молитовний будинок, 3 лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари по неділях[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7578 осіб (3769 чоловічої статі та 3809 — жіночої), з яких всі — православної віри[5].

1908 року населення зросло до 10455 осіб (5789 чоловіків та 4666 жінки), налічувалось 1476 дворових господарств[6].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Відсоток
українська 93,6 %
російська 4,9 %
інші/не вказали 1,5 %

Економіка

  • ТОВ «Комісарівка».

Об'єкти соціальної сфери

  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.
  • Будинок культури.

Відомі люди

Польовий Ренат (1927) - науковець і практик скловиробництва, учасник українського правозахисного руху, автор книг.

9 квітня 1877 року тут народився святий Миколай (в миру — Феодосій Могилевський), учасник Всеукраїнського церковного собору (1918), митрополит Алма-Атинській і Казахстанський, прославлений в лику святих Собором РПЦ.

Примітки

  1. ↑ Макидонов, А. В. (2011). Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века (PDF). Запоріжжя: Просвіта. с. с. 4. ISBN 978-966-653-285-8. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021. {{cite book}}: |page= має зайвий текст (довідка); Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  2. ↑ Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 418)
  3. ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1181) (рос. дореф.)
  4. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-60. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. ↑ Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
  7. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

Література

  • Коміса́рівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.723


Дніпропетровська область Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Kembali kehalaman sebelumnya