Лунь степовий

? Лунь степовий
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Соколоподібні (Falconiformes) Родина: Яструбові (Accipitridae) Рід: Лунь (Circus) Вид: Лунь степовий (C. macrourus)
Біноміальна назва
Circus macrourus (S. G. Gmelin, 1771)[2]
Світло-зелений: гніздовий, перелітний Темно-зелений: зустрічається круглорічно Блакитний: зимуючий
Синоніми
Accipiter macrourus S. G. Gmelin, 1771[2]
Посилання
Вікісховище: Circus macrourus Віківиди: Circus macrourus EOL: 45515824 ITIS: 175436 МСОП: 22695396 NCBI: 387825 Fossilworks: 368060

Лунь степовий^[3] (Circus macrourus) — хижий птах родини Яструбові (Accipitridae) ряду Соколоподібні (Falconiformes), занесений до Червоної книги України.

Птах середнього розміру. Дещо менший за польового луня. Маса тіла: 310–550 г, довжина тіла: 400–480 мм, розмах крил: 950–1100 мм. У забарвленні і розмірах добре виражений статевий диморфізм. Самець зверху світло-сірий, знизу білуватий з вузькими чорними вершинами крил. Самка бурувата зверху і світло-вохриста з дрібними поперечними рисками знизу, з контрастним білим надхвістям. Молодий птах на першому році життя схожий на самку.

Поширений у Євразії — від пониззя Дунаю до Забайкалля та Північно-західної Монголії. Зимує у Південній Азії, Східній та Південній Африці. В Україні ще у середині ХХ ст. був досить звичайним видом майже усієї степової смуги, але потім зник з гніздування на усій території, і в останні роки випадків гніздування також не спостерігали.

На гніздуванні в Україні відсутній, дуже рідкісний під час прольоту. В цілому у Європі гніздиться, за різними оцінками, 310–1200 тис. пар (майже усі в Росії) ^[4]. Основні причини зміни чисельності: суцільне розорювання степів призвело до знищення гніздових біотопів, обмежило можливості здобування їжі у високотрав'ї польових культур; негативний вплив мало застосування пестицидів.

Перелітний птах. В Україні рідкісний пролітний птах. Через територію України весною пролітає з кінця березня до середини квітня. Тримається у відкритих ландшафтах. Полюбляє оселятися в заростях бур'янів, чагарників, іноді серед лучного високотрав'я та на полях озимих. Моногам. Гнізда влаштовує на землі. У кладці 3–5 яєць, які відкладає у першій половині травня). Насиджування триває близько 30 діб. Пташенята залишають гніздо в 40-денному віці. Осіння міграція через територію України відбувається наприкінці серпня — у вересні. На зимівлі в Україні не трапляється. Живиться дрібними гризунами і птахами, рідше плазунами, земноводними і комахами.

Занесено до Червоного переліку МСОП (2000) (близький до стану під загрозою), Включено до Червоної книги України (1994, 2009), до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій.

• Вєтров В. В. Лунь степовий // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 421. — ISBN 978-966-7059-0-7.

• Милобог В. Ю., Ветров В. В. Современный статус степного луня (Circus macrourus (Gm.) в Украине (статья) [Архівовано 17 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Лунь степовий в Червоній книзі України [Архівовано 12 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Pallid harrier species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 16 липня 2015 у Wayback Machine.]

• Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. - К.: Наук. думка, 1977.  - 322 с.