Село Лучки знаходиться на правому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Правобережна Сокілка, нижче за течією на відстані 9 км розташоване село Кишеньки. До села примикає невеликий лісовий масив. 40 км до залізничної станції Кобеляки.
Історія
Назва села, можливо, пов'язана з родом полковника Василя Лучковича, який очолював найбільший полк запорожців під час Хотинської війни 1621.
1675 вже існує (згаданий ворсклянський млин «на Лучках»). За іншими даними засноване у 18 ст.[1]
Населення займалось хліборобством, було розвинуте вівчарство.[1]
У 1910 при церкві діяла церковнопарафіяльна школа.[1]
У 1918 у Сокілці був створений ревком (перший голова С. М. Кравчина). У період громадянської війни діяв партизанський загін під командуванням І. К. Ведмеденка (восени 1919 об'єднався з загонами Кобеляцького повіту і продовжив боротьбу).[1]
З 1926 р. Лучки входили до складу Сокільської сільради Кишенківського району Полтавської області. На цей момент в селі налічувалось 1721 житель. [1]
1927 році організовано ТСОЗ "Згода", на базі якого пізніше була створена артіль ім. В.І. Леніна. У період німецько-фашиської окупації (25.ІХ.1941 - 23.ІХ.1943) гітлерівці розстріляли 4 жителів села, вивезли на примусові роботи до Німеччини 25 чоловік.[1]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Кобеляцької міської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Кобеляцького району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області[3].
Економіка
Фермерські господарства «Луч», «Купайло», «Самоцвіт», «Лунки», «Еверест», «Громада», «Сокіл».
Братська могила радянських воїнів, що загинули 1943 року при визволенні села від гітлерівців. 1958 р. відкрито пам'ятник воїнам-односельцям, які полягли на фронтах Другої Світової війни.
