Вперше назву міста згадано в Іпатіївському літопису під 1147 рік у формі знахідного відмінка московь (рече приди ко мнѣ брате въ московь)[3]. Як вважають дослідники, слово «Москва» належало раніше до давньоруського типу відмінювання на *-ū-, називний відмінок якого закінчувався на -ы. Наприклад, *бры (суч. брова), боукы (суч. буква), *кры (суч. кров), любы (суч. любов), свекры (суч. свекруха), цьркы (суч. церква) і ін. Таким чином, найдавнішою формою топоніма мала бути незасвідчена в писемних пам'ятках форма *Москы. Уже в дуже ранню епоху форму називного відмінка даного типу відмінювання витіснила форма знахідного. Для цієї стадії є засвідчені форми колишнього знахідного відмінка «Москъвь» і «Московь», звідки в іноземних мовах виникли назви типу англ.Moscow, нім.Moskau, фр.Moscou. Надалі тип відмінювання на *-ū- взагалі припинив своє існування: лексеми, які до нього належали, влилися в більш продуктивні типи на *-ĭ- (кров, любов) і *-ā- (буква, брова, бруква, смоква, ботва, плотва, церква, морква, свекруха, а також Москва). Узвичаєння варіанту «Москва» відносять до XIV століття[3].
У теперішній час загальнопризнаною є думка про вторинність назви міста стосовно гідроніма «Москва». Певність у цьому існувала здавна: ще в літературній пам'ятці кінця XVI — початку XVII ст. «Повѣсть о зачалѣ Москвы» повідомляється, що великий князь Юрій Володимирович повелів содѣлать малъ деревянъ градъ и прозва его званіємъ Москва-градъ по имени рѣки, текущія подъ нимъ[3]. Проте, в XVII—XVIII існувало кілька «кабінетних» етимологій, які намагалися пояснити назву міста як первинну (їхній огляд наводив І. Є. Забєлін)[3].
Ще до заснування города на Боровицькому пагорбі дещо західніше було розташоване село Кучково, назване за іменем власника, боярина Стефана Іванова Кучки. Деякий час назви «Москва» і «Кучково» вживали паралельно, про що свідчить літопис під 1176 р. (Куцковъ, рекше Москва). Зникнення топоніма «Кучково» пов'язують зі стратою Кучки і відходом його земель до Долгорукого: у ті часи зв'язок назви поселення з ім'ям власника був безпосереднім, тому стара назва втратила сенс[3].
Існують кілька гіпотез походження назви річки «Москва»: балтійська, слов'янська, фінська[4]. За найбільш переконливою гіпотезою, розробленою В. М. Топоровим, назва «Москва» має балтійську етимологію. Відомо, що район сучасної Москви лежав у східній частині розселення балтійського племені голядь, окрім того, балтійська етимологія з великою ймовірностю припускається і для багатьох інших гідронімів Московської області[3]. Згідно з нею, реконструйовані давні форми гідроніма: Mask-(u)va, Mask-ava чи Mazg-(u)va, Mazgava, що мають значення «дещо багнисте, сльотаве, мокре, в'язке». Оскільки в межах стародавнього міста Москви такий привід дали два місця — простір на низинних берегах річки Неглинки та особливо простір навпроти Кремля, за Москвою-рікою, що заливалися навесні водою, яка не висихала до середини літа, утворюючи цим болотисту місцевість[5]. Проте, існує й інше тлумачення реконструйованих балтійських форм: аналогічно тому, як слов'янський корінь в'яз- означає не тільки багнистість (в'язнути), але й звивистість (в'язати, зав'язувати), таке ж двоїсте значення має і балтійський корінь mazg- (лит.mazgati — «мити», але mãzgas — «вузол»). Тому припускається і значення «звивиста», тим більш, що це підтверджується гідрографією: у межах міста коефіцієнт звивистості річки становить 2,2 (75 км довжини при 34 км відстані по прямій), на ділянці Лужники-Нагатіно він дорівнює 3,4 (14,4 і 4,2 км відповідно)[3].Тільки в межах міста Москви річка Москва робить 11 великих звивистих петель (не менш звивиста р. Москва у своїх верхів'ях, поблизу Можайська, і в середній течії, поблизу Звенигорода)[6][7].
Слов'янську етимологію підтримали та розширили Сергій Обнорський, Григорій Ільїнський, Павло Черних, Тадеуш Лер-Сплавінський, Макс Фасмер[8][9][10]. Згідно з нею, корінь *mosk- у праслов'янській мові означав «в'язкий, топкий» або «болото, вогкість, волога, рідина», до того ж існували паралельні дублетні утвори *mozg- і *mosk-. Те, що корінь Моск- за своїм значенням пов'язаний із поняттям «волога», підтверджується вживанням його в інших слов'янських і балтійських мовах: річка Москва на території Західної України (у 2016 року перейменована на Сільський Потік), у словацькій мові зустрічається загальне слово moskva, що означає «вологий хліб у зерні» або «хліб, зібраний з полів у дощову погоду»; у литовській мові існує дієслово mazgati «мити, полоскати», а в латиській — дієслово mazgāt, що означає «мити». У сучасній російській мові цей корінь представлений словом промозглый — «сирий», «вогкий» (про погоду). Слабким місцем цієї гіпотези є те, що така велика річка навряд чи могла залишатися безіменною до приходу в ці землі слов'янських племен на межі I і II тисячоліть нашої ери[3], а також те, що назви багатьох сусідніх річок — балтомовні (Руза, Істра, Нара, Лама, Яуза) або фінномовні (Воймега, Ікша, Вондюга, Куйма, Курга)[11].
Згідно з третьою версією, назва походить із фінно-угорської групи мов. Склад -ва означає «вода», «річка» або «мокрий», а основа моск- може мати значення «телиця, корова». За іншою версією, назва походить від фінно-угорського, а точніше мерянського, слова маскá, яке означає «ведмідь»[4]. Окрім того, відомо, що у верхній течії Москва мала назву Конопелька. У зв'язку з цим з'явилася ще одна гіпотеза: у мордовській мові коноплі називаються мушка, звідси реконструюють мерянське mosk з тим самим значенням, отже «Москва» тлумачиться як «Конопляна»[3].
Згідно з книжною легендою, назва річки походить від імені князя Мосоха, який кочував уздовж неї[12]. Академік Лев Берг, перебуваючи під впливом ідей Миколи Марра, пов'язував гідронім із назвою народу мосхи[3]. Сучасна наука ці й кілька інших аналогічних наївних версій не визнає[3].
Історія
Фіно-угорське населення території сучасної Москви належало до дяківської культури, предків літописного племені меря. Також у Підмосков'ї мешкало інше фіно-угорське плем'я — мещера і балтійське плем'я — голядь. З Х століття на території Москви існувало поселення слов'янського племені в'ятичі.
Через дев'ять років тут же, на кордоні свого князівства біля злиття Москви-ріки і Неглинної, Юрій Долгорукий вирішив збудувати град-фортецю[15]. І літописець записав:
«князь Юрий взыде на гору, и обозре с еѣ очима своими семо и овамо (туди і сюди), по обѣ стороны Москвы-рѣки и за Неглинною, возлюби села оные и повеле вскорѣ соделаты градъ малъ, деревянъ и нарече его Москва-градъ».[15]
У 1156 році на березі Москви-ріки на високому пагорбі виросла перша дерев'яна фортечна стіна — московський кремль[15].
До початку XIV століття московська фортеця принаймні тричі спалювалася і відбудовувалася наново. Ще в 1177 році її повністю спалив Гліб Рязанський[16][17].
У 1339 році Іван Калита на московському пагорбі будує новий Кремль (град), який охоплює увесь пагорб, і лише східний схил його, у напрямку до сучасної Червоної площі, залишається поза новими фортечними укріпленнями[15].
У другій половині XIV ст. формується радіально-кільцеве планування міста. Москва поширюється за межі річки, і до середини XIV ст. виростають нові райони: Занеглимення, Заяуззя, Заріччя, або Замоскворіччя[15].
Згідно з російською імперською історіографією, в 1480 році Москва звільнилась від ординської залежності. Однак великі князі і надалі сплачували данину до початку XVIII ст., тепер вже кримським ханам[20][21].
У 1485—1495 роках у Москві проходять роботи зі спорудження нової кам'яної фортеці замість білокам'яних укріплень Дмитра Донського[15]. Новий Кремль являв собою правильний трикутник з 18 вежами, шість із яких були проїзними[15]. Від їх воріт через фортечний рів (або річку Неглинну) були перекинуті мости[15]. Будівництвом нового Кремля керували Марко Руфо і П'єтро Антоніо Соларіо з Мілана[15]. Побудована в той час фортеця — це і є нинішні стіни Кремля[15].
Москва в XV—XVI століттях вже тягнеться довгою смугою (5 миль) вздовж берега Москви-ріки: будинки дерев'яні; майже всі доми мають при собі дерева, від чого рідкий город видається великим[15]. Біля найголовнішої частини граду впадає в річку Москва річка Неглинна, яка при впадінні утворює півострів, на краю якого споруджена фортеця[15]. Майже всі три частини міста омиваються двома річками, а інша частина оточена широким ровом із водою[15].
На початку XVI століття за стінами Кремля викопано широкий рів, який з'єднав річки Неглинну і Москву, і нова фортеця перетворилась на справжній острів[15].
У XVI столітті Москву оточують ще трьома лініями укріплень; в 1534 році будують дерев'яно-земляні, а в 1535—1538-х — кам'яні стіни навколо посаду, що примикав до Кремля Великого, який отримав у той час іншу назву — Китай-город (назва, можливо, походить від слова «кита» — зв'язка тонких жердин, з яких у 1534 році збудовано тут тимчасові укріплення)[15].
У XV—XVI ст. лише центральні вулиці Москви були замощені[15] з колод (колодяна мостова)[15] (у той час у Львові, наприклад, брукування ринкової площі, головних вулиць міста завершили в 1452 році, а всіх вулиць — до 1487-го.
У 1547 році Іван IV Грозний проголошує себе царем. Того ж року в Москві сталася сильна пожежа[15].
У 1553 році в Москві було збудовано Друкарський двір[15], де в 1564-му Іван Федоров із помічниками випустив «Апостол» — першу книгу, яка вийшла в Москві із позначеннями місця і року друку[15].
У 1571 році місто захоплене кримським ханом Девлет-Ґераєм. Осадити кремль хан не наважився і пішов із безліччю полонених, за деякими даними, до 150 000 (від 10 до 80 тис. москвичів загинули при нападі кримських татар). Значну частину міста було спалено[15]. Вцілів лише Кремль, де в церкві Успіння Богородиці перебував митрополит Кирило зі скарбницею[22]. Про страшне розорення Москви свідчить і папський легатАнтоніо Поссевіно, який налічував в 1580 році не більше 30 000 населення, хоча ще в 1520-му в Москві було 41 500 будинків і не менше 100 000 жителів[23].
У 1585—1591 роках замість давніших укріплень, які охороняли слободи, збудовано нову кам'яну стіну протяжністю близько 9 км[15]. Ця стіна, названа Білим Городом, або Цар-городом, огинала серпом Кремль і Китай-город (на його місці зараз Бульварне кільце)[15].
У 1618 році відбувся похід гетьмана Петра Сагайдачного на Москву. Українське козацтво під проводом гетьмана Петра Сагайдачного взяло участь у черговій польсько-московській війні. Окремі загони козаків захопили міста Ярославль, Переяславль, Романів, Каширу і Касимів. 11 жовтня 1618 року українсько-польські війська розпочали штурм Москви. Сам Петро Сагайдачний був біля Арбатських воріт. Один зі штурмових загонів розламав Острожну браму і козаки рушили туди, але несподівано гетьман наказав припинити штурм та відвів війська[23].
У 1712 році Петро I переніс столицю Московської Держави до новозбудованого Санкт-Петербурга, але Москва залишалася важливим центром культури та торгівлі.
У 1812 році протягом п'яти тижнів Москвою володів Наполеон, а перед відступом російська армія влаштувала велику пожежу, яка знищила три чверті міста.
Після Жовтневого переворотуЛенін 5 березня 1918 року переносить столицю більшовицької Росії знову до Москви.
З 1922 року вона стала також столицею СРСР, 1923 року чисельність населення становила близько 1,5 млн осіб.
1924 року в Москві відкрився автобусний рух.
У 1929 році Москва стала столицею Московської області, утвореної замість Московської губернії.
У 1931 року Москва була виділена в окрему адміністративну одиницю.
1933 року у місті було запущено перший тролейбусний маршрут.
1935 року для пасажирів відкрилася перша лінія метрополітену.
Під час Другої російсько-чеченської війни місто вперше зіткнулося з загрозою міжнародного тероризму. У Москві відбулося кілька терористичних актів:
У 1999 на вулиці Гур'янова (8 вересня) і на Каширському шосе (13 вересня).
2000 — у переході на Пушкінській площі (8 серпня).
2002 — у театральному центрі на Дубровці (23—26 жовтня).
2003 — терортстичний акт під час проведення рок-фестивалю «Крила» та вибух біля готелю «Національ».
2004 — підрив літаків Ту-134 і Ту-154, що вилетіли з аеропорту Домодєдово (24 серпня).
2004 — терористичний акт на перегоні між станціями метро «Автозаводська» та «Павелецька» радіальна (6 лютого); терористичний акт біля станції метро «Ризька» (31 серпня).
2009 — підрив потягу «Невський експрес», що виїхав з Ленінградського вокзалу.
2010 — вибухи в Московському метро.
2011 — вибух в аеропорту Домодєдово.
1 липня 2012 року до Москви була приєднана територія частини Московської області площею 148 тис. га (з містами Троїцьк, Московський, Щербинка).
Москва розташована у центральній частині Східноєвропейської рівнини, у міжріччі Оки і Волги, приблизно на відстані 600 км від кордону з Україною, у зоні мішаних лісів. Природний рельєф зазнав суттєвих змін через інтенсивну забудову; виражені невисокі пагорби, що підіймаються над терасами р. Москви і її притоки р. Яузи. Річка Москва перетинає територію міста, утворюючи декілька закрутів. Долина річки має асиметричну терасну будову. Місто розташоване на висотах від 120 до 250 м над рівнем моря, його площа в межах московської кільцевої автодороги — 1045 км². Найдавніша частина Москви, зокрема Кремль, розташована на лівому (північному) березі р. Москви. Основні бізнесові, комерційні й адміністративні райони розміщуються на північ і схід від Кремля. Місто має радіально-кільцеве планування, оточене лісопарковим поясом, що займає близько 1800 км².
Клімат помірно континентальний, річна амплітуда температур 27,5 °C (середня температура січня −9,3 °C, липня +18,2 °C). Середня річна кількість опадів бл. 700 мм. Висота снігового покриву 40—45 см. Теплий період триває з квітня до жовтня.
Територія Москви знаходиться в межах Московського артезіанського басейну.
Москва — найбільш населене місто Росії, її агломерація налічує постійного населення близько 15 мільйонів осіб і також є найбільшою в Росії.
За офіційними даними статистичного обліку, населення міста на 1 червня 2009 року становить 10 мільйонів 524 тисяч осіб.
Це число враховує лише постійних мешканців. За даними управління Федеральної міграційної служби у Москві, офіційним обліком зареєстровано ще 1 мільйон 800 тисяч приїжджих (трудових мігрантів, студентів та інших осіб).
У місті не існує етнічних кварталів. Через різницю рівня життя в столиці та регіонах, зумовлену нерівномірностями російської економіки, Московський уряд обмежує в'їзд і проживання в Москві іногородніх громадян Російської Федерації, які мають реєструватися в органах місцевої влади.
Більшість москвичів мешкає в одно- та двокімнатних квартирах багатоповерхових будинків, зведених переважно після 1950 року. Через високі ціни на житло багато сімей живуть роками в очікуванні покращення житлових умов. Мерія Москви здійснює широкомасштабну програму забудови, за останні 15 років побудовано близько 55 млн м² житла. Існують програми соціального житла, а також заміни старих п'ятиповерхових будинків (хрущовки) на сучасні.
Соціальні проблеми
Як і у всіх великих містах, у Москві гостро стоїть проблема злочинності. Серед інших проблем особливе місце займають злочинні угруповання, незаконний бізнес та корупція. Економічні перетворення 90-х призвели до появи бездомних та людей які живуть за межею бідності.
У місті існують екологічні проблеми. Протягом десятиліть економічне зростання супроводжувалось повною зневагою до навколишнього середовища. На одного москвича припадає 46 кг шкідливих речовин на рік. Шкідливі викиди в атмосферу індустріальних підприємств та автомобілів призводять до того, що захворювання органів дихання, алергічні та серцево-судинні захворювання в Москві в середньому вищі, ніж в інших районах Російської Федерації. Москва за народжуваністю знаходиться 62-му, за смертністю — на 70-му, за природним приростом — на 71-му місці у світі. Середня щільність населення становить 8,9 тис. осіб на 1 км².
Після розпаду Радянського Союзу, у якому людей виховували в дусі наукового матеріалістичного світогляду та вели пропаганду спрямовану на позбавлення релігійних забобонів, багато москвичів залишаються нерелігійними й не належать жодній із церков. Як і переважна більшість росіян, релігійні москвичі належать до Російської Православної Церкви.
У Москві також існує багато інших релігійних груп: баптистів, юдеїв, мусульман, католиків. У Москві є кілька католицьких і протестантських церков, синагоги та мечеті.
Виконавчим органом міського самоврядування і виконавчим органом державної влади міста є Уряд Москви (Мерія) Мер і Віцемер обираються одночасно жителями Москви на 4 роки. Мер Москви обіймає посаду Прем'єра Уряду Москви і формує його склад. Мером Москви і Прем'єром Уряду Москви з 1992 року до 28 вересня 2010 року був Ю. М. Лужков, який неодноразово (обирався в 1996, 1999 і 2003 роках на цю посаду). Нині виконуючим обов'язки призначений Ресін Володимир Йосифович. Віцемер Москви — В. П. Шанцев. У 2011 році мером Москви став Сергій Собянін.
Представницьким органом міського самоврядування, представницьким і законодавчим органом державної влади міста Москви є виборний орган — Московська міська Дума. Депутати думи обираються терміном на 4 роки.
Відповідно до Закону міста Москви від 11 червня 2003 року № 39 «Про герб міста Москви», герб столиці являє собою чотирикутний із закругленими нижніми кутами і загострений у краю темно-червоний геральдичний щит із зображенням розгорненого вправо від глядача вершника — Святого Георгія Перемогоносця в срібній зброї і блакитній мантії (плащі), на срібному коні зі срібною збруєю, що вражає золотим списом чорного Змія[26].
Прапор міста Москви відповідно до Закону від 11 червня 2003 року № 38 є темно-червоним прямокутним полотнищем із відношенням ширини до довжини 2:3 з двостороннім зображенням у центрі розгорненого від держака основного елементу герба міста Москви — Святого Георгія Перемогоносця на коні, що вражає списом Змія. Габаритна ширина зображення основного елементу герба на прапорі міста Москви повинна складати дві п'ятих частини довжини полотнища[27].
Гімн
Офіційно гімном Москви затверджено музично-поетичний твір, створений на основі пісні Ісака Осиповича Дунаєвського на вірші Марка Самойловича Лисянського і Сергія Івановича Аграняна «Дорогая моя столица»[28], хоча більш знаною і використовуваною є пісня «Друга я никогда не забуду, если с ним подружился в Москве».
Москва — найбільший у загальноросійському масштабі фінансовий центр і центр управління більшою частиною економіки країни. Наприклад, у Москві зосереджена близько половини банків із числа зареєстрованих у Росії[29]. Крім того, більша частина найбільших компаній зареєстровані і мають центральні офіси саме в Москві, хоча їхнє виробництво може бути розташоване за тисячі кілометрів від неї.
Оборот роздрібної торгівлі в 2007 році склав 2040,3 млрд руб. (зростання по відношенню до 2006 року — 105,1 %)[30], оборот оптової торгівлі у свою чергу склав 7843,2 млрд руб. (зростання до 2006 року — 122,3 %)[31], обсяг платних послуг населенню — 815,85 млрд руб. (це 24 % від обсягу послуг зі всієї Росії)[32].
Москва — найбільше промислове місто Росії. На її підприємствах зайняті бл. 1 млн осіб. Структура промисловості визначається закладеною в радянський період диспропорцією, де основна увага приділялася розвиткові машинобудування, металообробки та інших галузей важкої промисловості на шкоду легкої і харчової. Частка машинобудування в промисловій структурі Москви зросла з 10 % у 1913 році до понад 55 % у 1970-ті роки. У місті заборонено будівництво нових великих промислових підприємств, йде активне створення малих підприємств, що займаються виробництвом споживчих товарів, продуктів харчування, транспортним обслуговуванням тощо.
Москва — фінансовий, економічний центр Росії, швидкими темпами розвивається сфера послуг, що займає велику частку в структурі економіки міста.
На території Москви розташовані міжнародні аеропорти Внуково і Остафьево. Також місто обслуговують аеропорти, розташовані на території Московської області: Домодєдово, Чкаловський, Шереметьєво, Жуковський. У 1933—2010 рр. повітряні судна цивільної авіації приймав аеропорт Биково, на початок ХХІ сторіччя використовується лише як відомчий вертолітний порт.
Вантажні причали є в Північному, Західному та Південному річкових портах. Вантажні річкові перевезення по Москві-річці в основному забезпечують доставку різних насипних вантажів будівельного характеру; у Південному порту є великий контейнерний термінал[36][37].
Міський громадський транспорт
Місто обслуговують наступні види міського транспорту:
У серці Москви розташований Кремль, велична кам'яна фортеця площею 27,5 га, що є історичним центром міста та втіленням історії Росії, її скарбницею мистецтва та старовини. З радянських часів тут знаходяться урядові установи, у яких розміщується і сучасне російське керівництво. За фортечними стінами товщиною 4—6 м, висотою 5—19 м, що тягнуться на 2,4 км знаходяться величні церкви та урядові споруди. Деякі собори побудовані у XVI ст. У Соборі святого Архістратига Михаїла знаходяться поховання московських царів. Великий Кремлівський палац побудований на початку XIX ст. як імперська резиденція.
Перед кремлівськими стінами розташована Красна площа, що тягнеться на 0,4 км зі східного боку Кремля. На площі знаходиться Мавзолей Леніна, де лежить його забальзамоване тіло. Кремлівська стіна є великим кладовищем, де поховано видатних діячів радянського періоду.
Значну туристичну привабливість мають палаци та будівлі XVIII—XX ст., пов'язані з культурним та політичним життям Російської імперії та Радянського Союзу.
Історична місцевість Маросейка, у районі однойменної вулиці, що названа через Малоросійське подвір'я, де в XVII—XVIII ст. зупинялися офіційні делегації з Гетьманщини. Збереглися Мазепині палати в Ковпачному провулку.
У Москві багато рекреаційних закладів. Серед них 96 великих стадіонів, 92 басейни, спортивні комплекси «Олімпійський», Центральний стадіон у Лужниках, спортивний комплекс клубу Російської Армії.
Парк Горького — найпопулярніший розважальний центр на 120 га, який пропонує відкриті театри, зимові ковзанки та теніс.
У центрі знаходиться відома вулиця Арбат, з магазинами, ресторанами та книгарнями, символ старої Москви.
У місті розташовані сотні академічних, науково-дослідних та проєктних інститутів.
У місті діє понад півтори тисячі загальноосвітніх шкіл, зокрема ліцеїв, гімназій і шкіл-інтернатів, понад 1800 установ дошкільної освіти, близько чотирьохсот бібліотек, серед яких найстарша публічна бібліотека Росії — Наукова бібліотека МДУ, Українська бібліотека у Москві і найбільше книгосховище в країні — Російська державна (Ленінська) бібліотека.
Москва — значний науковий центр. Наука розвивалася тут ще від царату, і особливо активно — за радянських часів. Тут багато різних науково-дослідних інститутів, що працюють у багатьох галузях науки, таких, як ядерна енергетика, мікроелектроніка, космонавтика і інших передових наукових напрямках.
Перші наукові дослідження в Москві почали проводитися в Московському університеті з 1755 року. У XIX столітті при університеті стали виникати наукові співтовариства, що вивчали історію Росії, медицину, фізику, російську мову і інші науки.[39]
У радянські часи в Москві почала формуватися мережа галузевих наукових установ. У Москві з'явилися Центральний аеродинамічний інститут (ЦАГИ) (1918), Хімічний інститут ім. Л. Я. Карпова (1921), Московський технічний університет зв'язку і інформатики (1921) та інші.
Також почала створюватися академічна мережа. Були створені:
Академія педагогічних наук РРФСР (1943, з 1966 — АПН СРСР)
Московські академічні інститути відомі своїми досягненнями в області фізики, кристалографії, радіотехніки і електроніки, хімії, біохімії, космічних досліджень, археології.
Найвідоміші галузеві науково-дослідні інститути:
Інститут атомної енергії ім. Курчатова
Інститут теоретичної і експериментальної фізики
Центральний аерогідродинамічний інститут їм. Жуковського (ЦАГИ)
Фізико-хімічний інститут ім. Карпова
Всесоюзний інститут мінеральної сировини
Москва вночі
Релігія
Архієрейської кафедри в Москві не було аж до появи московського патріаршества. Тобто ні єпископів, ні митрополитів із титулом «Московський» не було на Русі. І лише в XIX Столітті з'являється московська митрополича кафедра (Платон в XVIII столітті отримав титул митрополита)[40].
↑Відсоток серед тих, хто вказав національну приналежність. Національну приналежність під час перепису вказали 10 835 092 осіб або 94,2 % населення міста.
↑Відсоток серед тих, хто вказав національну приналежність. Національну приналежність під час перепису вказали 10 059 391 осіб або 77,3 % населення міста.
↑ абАрхівована копія. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ абвгдежиклмЕ. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 173-175.(рос.)
↑Топоров В. Н. «Baltica» Подмосковья // Балто-славянский сборник. — М. : Наука, 1972. — С. 217-280.(рос.)
↑Топоров В. Н. Древняя Москва в балтийской перспективе // Балто-славянские исследования. 1981. — М. : Наука, 1982. — С. 3-61.(рос.)
↑Смолицкая Г. П. История формирования топонимии Москвы // Вопросы географии. — М. : Мысль, 1985. — Сб. 126. — С. 13—14. (рос.)
↑Афанасьев А. П. Финно-угорская гипотеза топонима Москва // Вопросы географии. — М. : Мысль, 1985. — Сб. 126. — С. 99. (рос.)
↑Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1987. — Т. 3. — С. 660—661. (рос.)
↑Смолицкая Г. П., Горбаневский М. В. Топонимия Москвы. — М. : Наука, 1982. — С. 88. (рос.)
↑Сочинение Георгія Конискаго, Архиепіскопа Беларускаго — Исторія Русов или Малой Россіи, — М. : Императорскаго Общества Исторіи і Древностей Російских, 1846. (репринтное воспроизведение издания 1846 года, РИФ «Колокол», 1991ISBN 5-7707-1294-5.)
↑ абвгдежиклмнпрстуфхцшщюяааабДетская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А.И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл. редактора: П. А. Мичурин. - Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:243, 245, 251-255)
Забелин И. Е. История города Москвы. От Юрия Долгорукого до Петра I. — М. : Вече, 2007. — 688 с. — (Московский хронограф)(рос.)
Думова Н. Г. Московские меценаты. — М. : Молодая гвардия, 1992. — 333 с.(рос.)
Красная книга города Москвы / Отв. ред. Б. Л. Самойлов, Г. В. Морозова. — М. : АБФ, 2001. — 624 с.(рос.)
Кукина Е. М., Кожевников Р. Ф. Рукотворная память Москвы. — М. : Московский рабочий, 1997. — 384 с.(рос.)
Москва рубежа XIX и XX столетий: Взгляд в прошлое издалека / Отв. ред. П. Ильин, Блэр А. Рубл. — М. : Российская политическая академия (РОССПЭН), 2004. — 304 с.(рос.)
Москва. Духовное и историко-культурное наследие. Карта. Масштаб 1:50 000, центр города — 1:12 500 / Отв. ред. А. А. Лютый и др. — М. : Институт Наследия, 2000.(рос.)
Москва: Иллюстрированная история. В 2-х томах / Отв. ред. Пашуто В. Т. — М. : Мысль, 1984. — Т. 1. С древнейших времён до 1917 г. — 478 с.(рос.)
Москва: Иллюстрированная история. В 2-х томах / Отв. ред. Поляков Ю. А. — М. : Мысль, 1986. — Т. 2. С 1917 г. до наших дней. — 478 с.(рос.)
Латур А. и др. Москва 1890—2000 : путеводитель по современной архитектуре. — М. : Искусство-XXI век, 2007. — 420 с. — ISBN 978-5-98051-038-1.(рос.)
Москва: Энциклопедия / Гл. ред. С. О. Шмидт. Сост. М. И. Андреев, В. М. Кареев. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1997. — 976 с.(рос.)
Николаева Т. Е., Судариков В. А., Чапнин С. В. Православная Москва. Справочник монастырей и храмов. — М. : Изд-во Братства Святителя Тихона, 2001. — 320 с.(рос.)
Памятники архитектуры Москвы / Ред. А. И. Комеч, В. И. Плужников. — М. : Искусство, 1982–2004.(рос.)
Памятные места Москвы. — М. : Изд-во «Реклама», 1973. — 221 с.(рос.)
Святыни православной Москвы. — М. : Издательство Московской патриархии, 1997. — 416 с.(рос.)
Смолицкая Г. П., Горбаневский М. В. Топонимия Москвы. — М. : Наука, 1982. — 176 с.(рос.)
Стародуб К. В. Литературная Москва: Историко-краеведческая энциклопедия для школьников. — М. : Просвещение, 1997. — 368 с.(рос.)
Тихомиров М. Н. Древняя Москва. XII–XV вв. Средневековая Россия на международных путях. XIV–XV вв. — М., 1992.(рос.)
Торопцев А. Что мы знаем о Москве. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2006. — 288 с.(рос.)
Línea C1 Cuatro Caminos[nota 1] Embajadores[nota 1] Área abastecidaMunicipios MadridDistritos Tetuán, Chamberí, Chamartín, Salamanca, Retiro, Arganzuela, Centro y Moncloa-AravacaDescripciónTipo AutobúsSistema EMT MadridZonas tarifarias OperaciónLongitud 17,8 kmParadas 58Primera expedición 5:25 (CC); 6:00 (Emb.) (L-S)7:00 (DF)Última expedición 23:00 (CC)23:30 (Emb.)ExplotaciónOperador EMT MadridAutoridad CRTMNotasPágina web [1]Notas ↑ a b Puesto que la línea es ci...
American college football season 1920 Georgia Bulldogs footballNational champion (Berryman)SIAA co-championConferenceSouthern Intercollegiate Athletic AssociationRecord8–0–1 (7–0 SIAA)Head coachHerman Stegeman (1st season)CaptainBum DayHome stadiumSanford FieldUniformSeasons← 19191921 → 1920 Southern Intercollegiate Athletic Association football standings vte Conf Overall Team W L T W L T Georgia + 7 – 0 – 0 8 ̵...
Antonius Paris (* 1614/1615; † 31. Juli 1669 in Schwerte) war ein lothringischer Glockengießer, der meist in Westfalen, aber auch in Hessen gewirkt hat. Inhaltsverzeichnis 1 Leben 2 Glocken 3 Literatur 4 Einzelnachweise Leben Antonius Paris wurde in Lothringen geboren und war, oft mit anderen Kollegen zusammen, ab 1639 in Westfalen tätig. Im Gegensatz zu Wolter Westerhues und anderen spätmittelalterlichen Gießern hatten diese sogenannten „Lothringer Wandergießer“ oft lange Zeit kei...
Road-based rapid transit system Mexico City Metrobús Metrobús on Insurgentes stationFounded2005; 18 years ago (2005)LocaleMexico CityService typeBus rapid transitRoutes7Fleet720[1]Daily ridership1,800,000 daily (est. 2018)[1]Websitewww.metrobus.cdmx.gob.mx (in Spanish) System map The Mexico City Metrobús (former official name Sistema de Corredores de Transporte Público de Pasajeros del Distrito Federal), simply known as Metrobús, is a bus rapid tran...
Mata KetigaAlbum studio karya Rieka RoslanDirilis5 Mei 2005Genrejazz, fusion, soulLabel(independen)Kronologi Rieka Roslan -String Module Error: Match not foundString Module Error: Match not found Mata Ketiga (2005) Bercerita (2006)String Module Error: Match not foundString Module Error: Match not found Mata Ketiga merupakan sebuah album musik solo perdana karya penyanyi Indonesia sekaligus vokalis utama The Groove, Rieka Roslan. Album ini dirilis pada tahun 2005, dengan lagu “Matahari...
Village FairVillage Fair 2006GenreRock, Alternative, Indie, Hip hop, ElectronicDatesLate September – mid-OctoberLocation(s) Australia Mount Panorama, Bathurst, New South Wales Years active1974–currentFounded byVolunteer CSU StudentsWebsitewww.villagefair.com.au Village Fair (VF) is an annual music festival located in Bathurst, Australia which first started as a community Festival for students from rival dormitories of Charles Sturt University, Bathurst campus, in 1974. It has increasingly...
Sporting event delegationKuwait at the1984 Summer OlympicsIOC codeKUWNOCKuwait Olympic CommitteeWebsitewww.kuwaitolympic.net (in Arabic and English)in Los AngelesCompetitors23 in 5 sportsMedals Gold 0 Silver 0 Bronze 0 Total 0 Summer Olympics appearances (overview)196819721976198019841988199219962000200420082012201620202024Other related appearances Independent Olympic Athletes (2016) Kuwait competed at the 1984 Summer Olympics in Los Angeles, United States. 23 competitors, all men, ...
This article relies largely or entirely on a single source. Relevant discussion may be found on the talk page. Please help improve this article by introducing citations to additional sources.Find sources: Have Another Beer with Fear – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (May 2021) 1995 studio album by FearHave Another Beer with FearStudio album by FearReleasedOctober 17, 1995Recorded1995GenreHardcore punkLength30:50LabelSector 2Producer...
Sancak-i GümülcineSanjak of the Ottoman Empire1878–19121907 Ottoman map of the Adrianople Vilayet, with the Sanjak of Gümülcine as the vilayet's westernmost provinceCapitalGümülcineHistoryHistory • Established 1878• First Balkan War 1912 Preceded by Succeeded by Sanjak of Gallipoli Sanjak of Filibe Sanjak of Drama Kingdom of Bulgaria Today part ofBulgariaGreece The Sanjak of Gümülcine (Ottoman Turkish: Sancak-i Gümülcine, Greek: Υποδιοίκησις Γκιο...
Theatre in Scarborough, North Yorkshire, England This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Futurist Theatre – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (June 2007) (Learn how and when to remove this template message) Futurist TheatreAddressForeshore RoadScarborough, North YorkshireEnglandCoordinates5...
Halaman ini berisi artikel tentang film. Untuk kegunaan lain, lihat ekstrakurikuler. EkskulSutradara Nayato Fio Nuala Produser Shankar RS Ditulis oleh Eka Dimitri Sitorus PemeranRamon Y. TungkaMetha YunatriaSheila MarciaIndra BrascoTeguh LeoSamuel ZylgwynGabriel MartianieMira Hera WatyJulivan PersadaInong AyuPipip SasatiTizza RadiaBoogie SamudraErly AshyOlga LydiaReiner ManopoPenata musikEric DewantoroSinematograferDimas AjiPenyuntingAzis NatandraPerusahaanproduksiIndika EntertainmentBa...
Секс з участю двох чоловіків і жінки Секс з участю двох чоловіків і жінки в КамасутріГруповий секс з участю двох жінок та чоловіка Подвійне проникнення Подвійне проникненняТріолі́зм або секс утрьо́х (лат. tres, tria — три; синонім — плюралізм сексуальний) — сексуаль...
This article is an orphan, as no other articles link to it. Please introduce links to this page from related articles; try the Find link tool for suggestions. (December 2016) The most expensive dog collar in the world is the $3.2 million, diamond-studded Amour Amour,[1] once called “the Bugatti of dog collars”.[2] The chandelier-design, 52-carat collar has over 1,600 hand-set diamonds, with a 7-carat, D-IF (flawless) color-graded, brilliant-shaped centerpiece. The Amour Am...
British politician and lawyer The Right Honourable SirDingle FootQCSolicitor General for England and WalesIn office18 October 1964 – 24 August 1967Prime MinisterHarold WilsonPreceded bySir Peter RawlinsonSucceeded bySir Arthur IrvineMember of Parliamentfor IpswichIn office24 October 1957 – 29 May 1970Preceded byRichard StokesSucceeded byErnle MoneyMember of Parliamentfor DundeeIn office27 October 1931 – 15 June 1945Serving with Florence HorsbrughPreced...
2002 book by Jerry Seinfeld This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Halloween children's book – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (June 2016) (Learn how and when to remove this template message) Halloween CoverAuthorJerry SeinfeldCover artistJames BennettCountryUnited StatesLangua...
Comune in Veneto, ItalyMonselice Monséłexe (Venetian)ComuneComune di Monselice Coat of armsLocation of Monselice MonseliceLocation of Monselice in ItalyShow map of ItalyMonseliceMonselice (Veneto)Show map of VenetoCoordinates: 45°14′N 11°45′E / 45.233°N 11.750°E / 45.233; 11.750CountryItalyRegionVenetoProvincePadua (PD)FrazioniMarendole, Monticelli, Ca' Oddo, San Cosma, San Bortolo, CarmineGovernment • MayorGiorgia Bedin (since 2019) (Leg...
Railway station in Melbourne, Australia TarneitPTV regional rail stationEastbound view from Platform 1 in June 2015General informationLocationDerrimut Road,Tarneit, Victoria 3029City of WyndhamAustraliaCoordinates37°49′56″S 144°41′43″E / 37.8321°S 144.6954°E / -37.8321; 144.6954Owned byVicTrackOperated byV/LineLine(s) Geelong Warrnambool (Deer Park–West Werribee) Distance29.50 kilometres from Southern CrossPlatforms2 sideTracks2Connections BusConstruction...
Traditional Japanese Festival in Kyoto The Aoi Matsuri procession, departing in front of Kyoto Imperial Palace's main gate Kenreimon (建礼門) Man carrying a hollyhock float The Aoi Matsuri (葵祭), or Hollyhock Festival, (although commonly, but mistakenly identified as hollyhock, the aoi actually belongs to the birthwort family and translates as wild ginger—Asarum) is one of the three main annual festivals held in Kyoto, Japan, the other two being the Festival of the Ages (Jidai Matsuri...
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.JPG)
![Храм Покрова в Ізмайлові[38].](%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A3%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%8C%D0%B1%D0%B0_%D0%98%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE._%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%8B02.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
