Вершник, який сидить на коні і тримає у руці спис, щит, за плечима лук і сагайдак зі стрілами. Згідно з деяким думками одяг і зброя не відповідає часу перших поселенців і захисників Харківської фортеці.
Висота п'єдесталу (червоний граніт) — 8,5 м, кінної статуї (бронза) — близько 4 м, вага монумента понад 700 тонн.[2]
Цікаві факти
Початково передбачалося, що цей пам'ятник буде присвячений козакові Харьку (Харитону), ім'я якого нібито дало назву місту. Але ця думка викликала протести у інтелігенції Харкова, бо постать ця є вигаданою і з'явилася в історіографії лише в кінці XVIII століття. Більш доречно, вважали, присвятити пам'ятник Івану Каркачу, якого згадує як засновника Харкова історик Дмитро Багалій у його роботі «Історія Харкова за 250 років його існування», отаману Івану Кривошлику, згаданому в першому перепису харківських «черкас» за 1655 рік, або полковнику Григорію Єрофійовичу Донець-Захаржевському.
Розташування фігури коня викликало неоднозначну реакцію жителів Харкова. У народі найпрестижніші райони Харкова Шатилівку і Павлове Поле тепер називають «за дупою».
При відкритті пам'ятника біле покривало накривали двічі. Перший раз знімали, аби на пам'ятник зміг подивитися Президент УкраїниЛеонід Кучма, другий — при відкритті[3].
Біля підніжжя пам'ятника 5 колишніх харківських мерів і один чинний замурували послання нащадкам. Металеву капсулу з нержавіючої сталі, куди поклали лист, зробили на заводі «Турбоатом» за спецзамовленням. Прочитати майбутні покоління зможуть у рік 500-річчя Харкова[3].
Бронзова кінна статуя була відлита за рахунок бюджету міста Москви на Санкт-Петербурзькому заводі монументальних скульптур. Пам'ятник був перевезений в розібраному вигляді з Росії і змонтований російськими фахівцями 12-20 серпня2004 року. У ґрунт були забиті 13-метрові палі, на яких було закріплено споруду.
Галерея
Джерела
Парамонов Андрій Федорович. Харків. Харківська область.Шляхами Слобідської України. Путівник. — Харків : Біблекс, 2008. — С. 73. — ISBN 978-966-2950-20-5.(рос.)
«В городе. Харьков» № 2 «Харьков туристический. 100 мест, которые нужно увидеть». — Харків : «Тєлєнєдєля-Харків», 2011. — С. 22. — 10 000 прим.(рос.)
С. Посохов, О. Денисенко. Харьков: Путеводитель. — 2-ге. — Харків : Золоті Сторінки, 2008. — С. 63. — 2 000 прим. — ISBN 978-966-400-087-8.(рос.)