на багатьох листівках кампанії «Помста за розкол країни» дії тих, хто розробив та підтримує законопроєкт «Про засади державної мовної політики» № 9073, символізує сокира, яка розколює Україну навпіл
невідомі[1], «тітушки»[2], представники відповідних кандидатів у народні депутати та політичних партій
міліціонери
Під час здійснення кампанії щодо активістів було скоєно близько 140—157 перешкоджань, із них за участі міліції — близько 56—70.
Кампа́нія «По́мста за розко́л краї́ни» — всеукраїнська громадянська кампанія, спрямована на недопущення ухвалення законопроєкту «Про засади державної мовної політики» № 9073 та на знівелювання негативних наслідків від ухваленого закону «Про засади державної мовної політики» № 5029-VI. Полягала у зниженні рейтингів народних депутатів та політичних партій, які голосували за законопроєкт у Верховній Раді України, а також у пониженні рейтингів та іміджу інших осіб, що своїми діями сприяли прийняттю законопроєкту. Кампанія відбувалася в рамках тривалішої кампанії «Займіться ділом, а не язиком!». Після ухвалення законопроєкту та набуття ним чинності кампанія тривала з метою недопущення подальшої участі цих політичних сил та осіб в політичному житті України та/або якнайскорішому припиненню цієї участі.[3]
14 травня 2012 року на погоджувальній раді парламентських депутатських фракцій голова фракції Партії регіонів у Верховній РадіОлександр Єфремов ініціював винесення на порядок денний законопроєкту № 9073, зареєстрованого у парламенті 7 лютого 2012 року. Того ж дня Громадянський рух «Відсіч» виступив із закликом до усіх свідомих українців «готуватися до організації кампанії з тотального знищення рейтингу Партії регіонів по всій Україні»[3] й анонсував попереджувальний флеш-моб біля Верховної Ради[4], який відбувся 15 травня[5]. 17 травня громадські активісти кампанії «Займіться ділом, а не язиком!» прийшли під офіси Партії регіонів та Народної партії, де вручили їхнім представникам «листи щастя» — звернення з вимогою не виносити на порядок денний Верховної Радизаконопроєкт. У разі невиконання вимоги активісти заявили, що розпочнуть широкомасштабну всеукраїнську кампанію зі зниження рейтингу зазначених партій та окремих їхніх представників.[6]
Мета
За словами учасників кампанії, метою було "відсторонення від влади тих, хто замість того, щоб вирішувати економічні та соціальні проблеми, намагається розколоти країну та зіштовхнути лобами простих людей, які, незалежно від мови спілкування, однаково страждають від влаштованого їм нинішньою владою «покращення життя вже сьогодні».[7]
У разі ухвалення — систематична робота над пониженням рейтингів народних депутатів, політичних партій перед парламентськими виборами 2012 року, що сприяли ухваленню законопроєкту; а також над пониженням рейтингів, іміджу інших осіб, причетних до прийняття цього законопроєкту.
Стратегія
Починаючи з 31 травня 2012 року активісти використовували як основну стратегію кампанії поїздки до мажоритарних округів конкретних народних депутатів, що плануювали балотуватися у цих округах. Також — пошук місцевих активістів у округах. Під кінець передвиборчої кампанії, а саме у вересні—жовтні 2012 року, у регіонах у рамках кампанії в діяльності берали участь переважно місцеві активісти.
Активісти здійснювали план із пониження рейтингу в основному шляхом розповсюдження листівок, розклеювання афішок, спілкування з людьми, а також поширенням інформації та матеріалів у інтернеті.
З кінця вересня до кінця жовтня 2012 року активісти відвідували зустрічі з виборцями, концерти, організовані кандидатами у депутати, з метою поширення там інформації про цих кандидатів та Партію регіонів.
З 3 до 26 жовтня 2012 року активісти започаткували вперше в історії України діяльність антиагітаційних наметів, з яких здійснювали поширення інформації.
Інформація, яку активісти доносили людям, стосувалася перш за все соціально-економічних «провалів», невиконаних передвиборчих обіцянок у діяльності як конкретних депутатів, кандидатів у депутати, так і Партії регіонів та інших партій загалом. Окрім того, на сході та півдні України активісти не згадували про мовні питання та поширювали інформацію зрозумілою людям мовою.
Під час проведення виборів та підрахунку голосів на виборах народних депутатів 2012 року активісти кампанії брали участь як спостерігачі та журналісти. Після проведення голосування активісти слідкували за подіями на округах, де існувала висока ймовірність фальсифікацій та підтасування результатів волевиявлення громадян.[8][9]
Зниження рейтингу народних депутатів по мажоритарних округах
Під час поширення інформації про депутатів, що належать до Партії регіонів, активісти також одночасно поширювали інформацію про діяльність їхньої партії.
До голосування законопроєкту у другому читанні 3 липня2012 року учасники кампанії цілеспрямовано працювали на пониження рейтингу лише Партії регіонів.
У таблиці наведено лише ті акції, які не відбувались паралельно з акціями проти прогнозованих та дійсних висуванців народних депутатів по мажоритарних округах.
Активісти РД «Простір свободи» провели масові розклеювання та роздавання листівок. Учасники наголосили на тому, що Умань — рідне місто одного з авторів законопроєкту № 9073, Вадима Колесніченка.
2-6 жовтня у Львові активісти «Відсічі» провели акції-опитування, які закликали студентів зайняти активнішу громадянську позицію та долучатись до кампанії «Помста за розкол країни».[533][534][535][536]
11 жовтня у Львові біля пам'ятника Івану Франку активісти «Відсічі» провели акцію-підсумок кампанії «Все, що нас стосується, вирішується нами!» — «Нас дістали — ми повстали!».[537][538][539][540][541]
Інша діяльність, пов'язана з кампанією
17 липня 2012 року у Луцьку активісти, які брали участь у поїздці 14 липня на округ № 23 (подія № 19), під час якої побили активістів та журналістів, провели прес-конференцію, де заявили, що планують втретє відвідати округ, зокрема і Ветли.[542][543]
25 липня 2012 року у Києві на Майдані Незалежності активісти провели прес-конференцію, на якій презентували кампанію. Учасники піддали критиці рішення Об'єднаної опозиції ігнорувати засідання Верховної Ради у разі проведення позачергової сесії та закликали їх навпаки прийти до зали парламенту у повному складі і зробити все, щоб недопустити прийняття законопроєкту № 9073.[544][545][546] Також активісти висунули низку інших вимог до депутатів від влади, опозиції, Народної партії, фракції Реформи заради майбутнього та позафракційних та до Голови Верховної Ради Володимира Литвина.[547]
Цього ж дня у Києві активісти кампанії «Займіться ділом, а не язиком!» на Всеукраїнському мозковому штурмі «Як я можу захистити Україну?» з-поміж іншого презентували кампанію «Помста за розкол країни» і закликали долучатися до неї.[548][549]
14 серпня активісти кампанії на прес-конференції на Майдані Незалежності у Києві заявили, що у зв'язку з підписанням Президентом Закону «Про засади державної мовної політики» вони розгорнуть антиагітаційну роботу проти Віктора Януковича та будуть її провадити аж до наступних президентських виборів. Також учасники зазначили, що через їхні дії йти по мажоритарних округах вже відмовились 4 кандидати у народні депутати.[550][551] Активісти підтвердили оголошені раніше наміри найближчим часом їхати до округу № 65, по якому балотується Володимир Литвин.[552]
11 грудня у Києві на Майдані Незалежності у переддень першого засідання новообраного 7-го скликання Верховної Ради України активісти провели прес-конференцію, на якій підбили підсумки першого етапу кампанії.[553][554][555]
Фальсифікація діяльності
У серпні 2012 року у Тлумацькому, Галицькому та Тисменицькому районах Івано-Франківської області невідомі особи поширювали листівки з неправдивою інформацією про кандидата на парламентських виборах 2012 року по мажоритарному округу № 84 Миколу Круця. Листівки були схожими на такі, які розповсюджували активісти кампанії, однак виготовлені були кольоровими. Вони містили логотип ГР «Відсіч» та контактні дані учасників руху. Активісти «Відсічі» 13 серпня на прес-конференції у Івано-Франківську заперечили свою причетність до листівок, назвавши цей випадок «чорним піаром» та «брудними технологіями».[556][557][558]
11 вересня 2012 року активісти «Відсічі» спільно з рухом «Чесно» оприлюднили список фальшивих листівок, серед яких є підробки діяльності кампанії «Помста за розкол країни», а саме:[559][560][561]
проти низки кандидатів в усіх округах Івано-Франківської області від імені нібито розчарованих активістів «Відсічі»;
проти кандидата по округу № 41 Володимира Деркача[562][563][564].
21 вересня 2012 року активісти «Відсічі» повідомили про розповсюдження чергової фальсифікованої листівки, схожої на таку, які розповсюджують у рамках кампанії та в якій використано логотип руху і контакти активістів. Поширення зафіксували у Луцьку. Ці листівки закликають не голосувати за кандидата в народні депутати України від Європейської партії в окрузі № 22 Олену Голєву.[565]
22 вересня 2012 року активісти ГР «Відсіч» повідомили про розповсюдження фальсифікованої листівки, схожої на таку, які розповсюджують у рамках кампанії та в якій використано логотип руху і контакти активістів. Поширення відбувалось у окрузі № 21, що розташований у Волинській області. У листівці — заклики не голосувати за кандидата по цьому округу в народні депутати України Степана Івахова. Водночас, за словами активістики Ольги Сало, цей кандидат формально не підпадає під критерії кампанії, однак є факти, через які вона особисто не голосувала би за нього.[566]
24 вересня 2012 року активісти «Відсічі» повідомили про розповсюдження фальсифікованої газети від імені ГР «Відсіч» та руху «Чесно». Поширення відбувалось у Дубенському районіРівненської області, а саме у окрузі № 154. У листівці — заклики не голосувати за кандидатів по цьому округу в народні депутати України Сергія Костючка та Данила Корелкевича.[567]
2 жовтня 2012 року у Хмельницькому небайдужими громадянами був зафіксований факт розповсюдження фальшивих листівок, схожих на такі, що поширюються у рамках кампанії. Продукція виготовлена від імені ГР «Відсіч» та з контактними даними активістів. У листівках — заклик не голосувати за УДАР.[568][569]
11 жовтня 2012 року стало відомо про поширення у Коломийському та Городенківському районах (округ № 88) фальсифікованих листівок від імені «Відсічі» зі справжніми контактами активістів руху. Агітпродукція, виконана повноколірним друком, схожа на попередні фальсифіковані листівки, що вже поширювались від імені Відсічі у Івано-Франківській області. Активісти кампанії «Помста за розкол країни» та ГР «Відсіч» офіційно спростували свою причетність до цих листівок.[570]
21 жовтня 2012 року під час розкладання антиагітаційного намету (Подія № 121), активісти кампанії «Помста за розкол країни» помітили, що невідомі діти розклеюють фальшиві листівки на стовпах із сумнівною інформацією про кандидата від Об'єднаної опозиції по округу № 222 Дмитра Андрієвського. Продукція схожа на листівки, які активісти кампанії поширюють, зокрема й у цьому округу. Також у листівках вказані контактні дані активістів. Як повідомили неповнолітні поширювачі, вони це роблять за гроші.[253]
Реакції
За словами спікера Верховної Ради Володимира Литвина, він попросив активістів не розповсюджувати листівки проти законопроєкту № 9073 в його рідному селі (Слобода Романівська)[571], однак активісти кампанії спростовують цю заяву[572].
30 липня на з'їзді КПУАдама Мартинюка висунули кандидатом у депутати Верховної Ради за списком партії. Активісти кампанії вважають, що він не висунувся за мажоритарним списком через увагу до округу з боку активістів. Учасники кампанії заявили, що це рішення не знизить увагу до округу № 23, по якому хотів балотуватися Мартинюк.[573]
6 серпня активісти кампанії оголосили про мобілізацію добровольців для поїздки на округ № 65, де планував балотуватися Володимир Литвин. Учасники наголосили, що після обіцянки спікера не підписувати законопроєкт № 9073 вони «оминали» цей округ, але Литвин не дотримався своїх слів.[575]
3 вересня Володимир Литвин заявив, що ще більше «заповажав» свого брата, відповідаючи на питання журналістів про участь Петра Литвина у побитті активістів «Відсічі» у Новоград-Волинському 25 серпня.[576]
11 вересня стало відомо, що Максим Луцький на своїй сторінці у Facebook повідомив про те, що з 1 жовтня в спеціальних наметах його люди «викупатимуть у мешканців агітаційну продукцію, яку вони ввжають брудною чи небажаною».[577][578]
Галерея
Зображення, що використовують активісти у своїх листівках проти Партії регіонів та кандидатів від неї
↑Активісти ГР «Відсіч» розпочали всеукраїнську кампанію «Помста за розкол країни». Оскільки спікер Володимир Литвин заявив, що він та його фракція у парламенті не голосуватимуть за цей документ, першу поїздку активісти вирішили зробити до виборчого округу одного з ініціаторів законопроєкту, голови фракції Партії Регіонів у Верховній Раді Олександра Єфремова. Цього дня молоді люди зробили масові попереджувальні розклеювання, роздавання близько 10 000 листівок та спілкування з містянами. Також розклеюванням, роздаванням та спілкуванням активісти попередили жителів міста Дебальцевого про діяльність влади. Мешканці цих населених пунктів, за словами учасників кампанії, зазвичай дуже критично висловлювались про владу загалом та Партію регіонів і Олександра Єфремова зокрема.
↑Активісти ГР «Відсіч» організували масове розклеювання листівок, в яких зазначається, що законопроєкт провокує громадянську війну, сприяє розколу країни, а його прийняття є способом відвернути увагу від економічних провалів влади. В афішах також названо імена п'яти депутатів Верховної Ради, які (або картки яких) голосували за законопроєкт, і які збираються балотуватися у мажоритарних виборчих округах Києва на парламентських виборах 2012 року
↑ абвгдежиклмнпНародний депутат голосував за законопроєкт в обох читаннях.
↑ абвгНародний депутат голосував за законопроєкт в обох читаннях. Кандидат є начальником київського штабу Партії регіонів
↑Активісти здійснили поїздку на «малу батьківщину» й одночасно виборчий округ кандидата з метою пониження рейтингу цього політика та його політсили. Цього дня відбулося розклеювання афішок, роздавання листівок та спілкування з людьми у Новоград-Волинському та Слободі Романівській (рідному селі Литвина). У листівках вказані причини, через які, на думку активістів, не можна голосувати за спікера та його партію, серед яких: позачергове внесення законопроєкту № 9073 на голосування 5 червня, голосування цього законопроєкту чужими картками депутатів, голосування «за» двома депутатами фракції Народної партії, надання депутатських місць у сесійній залі, якими скористались депутати, які голосували за законопроєкт. Під час поїздки міліція протиправно намагалася затримати активістів. У результаті, після довгої розмови міліції та працівників благоустрою (яких викликали правоохоронці) з активістами, на активістку ГР «Відсіч» Катерину Чепуру працівники благоустрою під наглядом міліції склали протокол про адміністративне правопорушення. Як стало відомо, навів правоохоронців і благоустрій на активістів перший заступник міського голови Новоград-Волинського Усенко Микола Григорович.
↑Київські активісти у здійснили розклеювання. Листівки відрізнялися від київських тим, що були російськомовними та не мали згадок про мовні питання. В них ішлося про соціальні «проколи» за час перебування Партії регіонів при владі. Також був застосований індивідуальний підхід — кожному потенційному мажоритарнику від Партії регіонів, який має намір висуватися по Донецьку, була присвячена окрема листівка із поясненням, чому не можна голосувати не лише за його партію, але й за саме цього кандидата.
↑Активісти львівського осередку ГР «Відсіч» запланували здійснити поїздку до виборчого округу віце-спікера Верховної Ради Адама Мартинюка. Потрапляння цього політика до «чорного списку» активісти пояснили тим, що він на своїй посаді мав реальні можливості завадити голосуванню законопроєкту № 9073 5 червня, а також він, незважаючи на приналежність до КПУ, завжди декларував неприхильність другої державної мови в Україні. Цього дня активісти зі світанку прибули до Маневичів і до 7:00 встигли обклеїти інформаційними афішами все місто. Як повідомили їм пізніше, до 10:00 більшість листівок зідрали. Після Маневичів активісти попрямували до Ветел — рідного села Адама Мартинюка. Дуже швидко після початку розклеювання та роздачі листівок, прибула сільський голова Любов Павлік, яка почала погрожувати активістам тим, що викличе міліцію, кричала, вимагала забиратися із села та примушувала односельчан рвати листівки, які активісти їм давали. Аргументи щодо правомірності дій активістів вона не сприймала. Згодом молоді люди поїхали до Любешова. Розповсюдивши листівки близько 15-ти хвилин, з'явились начальник Любешівської міліції (полковник Хвесик Сергій Васильович) та селищний голова (Хомич Петро Трохимович). Міліціонер зафіксував паспортні дані активістів, після чого ті продовжили поширення інформації. Однак, згодом, селищному голові хтось зателефонував, після чого чиновник разом з іншими можновладцями (які прибули опісля) намагалися знайти підстави для припинення розклеювання. Врешті, двох активістів затримала міліція, склавши протокол на підставі ст. 152 КУпАП «Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів». Через затримку у відділку активісти не відвідали інші заплановані на той день населені пункти, однак пообіцяли здійснити ще одну поїздку регіоном та розповісти і про інших депутатів, що голосували за законопроєкт.
↑Активісти київського осередку ГР «Відсіч» здійснили поїздку до округу, де планував балотуватись народний депутат, що голосував за законопроєкт № 9073. У цій поїздці, як і в попередніх, активісти проводили роз'яснювальну роботу серед населення щодо того, чому на їхню думку не можна голосувати за цього політика. Зокрема, розповсюдили 5000 листівок та афішок. Діяльність людей з листівками привернула увагу мешканців Чуднова, а особливо зацікавила селищного голову Івана Розводовського, який спочатку намагався протиправно затримати активістів, а потім встановив за активістами спостереження — їздив за ними по місту на машині. Посадовець викликав міліцію. Правоохоронці прибули швидко, вони мали намір доставити молодь до відділку за звинуваченням у поширенні листівок, але після проведеної активістами інформаційно-роз'яснювальної роботи про права громадян на поширення інформації та відмову йти до відділку, міліціонери обмежились тим, що взяли пояснення з активістів
↑Активісти львівського осередку ГР «Відсіч» здійснили поїздку до Одеси, де обклеїли листівками Приморський район міста. У афішках російською мовою роз'яснювалася позиція активістів з приводу того, чому, за їхніми словами, не можна голосувати за одного з авторів законопроєкту № 9073 Сергія Ківалова та Партію регіонів. Також активісти у ці дні обклеїли Малиновський та Київський райони Одеси з інформацією, чому, на їхню думку, не можна голосувати за одного з народних депутатів від Народної партії — Сергія Гриневецького, який також голосував за законопроєкт № 9073
↑Учасники поїздки роздавали та розклеювали листівки, спілкувалися з людьми, розповідаючи про політика. У Ветлах, рідному селі віце-спікера, активістів ГР «Відсіч» та журналістів видання «Перець Волинський» двічі побили невідомі. Нападники намагалися забрати мобільні телефони, один з яких розбили; журналісту пошкодили диктофон та намагались розбити камеру. Під час другого побиття були присутні сільська голова Ветел Любов Павлік та людина, яка є дільничим міліціонером, вдягненим у цивільне, оскільки він опитував постраждалих, сільська голова його назвала спочатку дільничим. Факт цього підтвердило Управління УМВС у Волинській області. Ця особа не хотіла визнавати, що є правоохоронцем. Одним з найактивніших нападників виявився місцевий настоятель храму (УПЦ МП). У Любешові за активістами їздив автомобіль та їх постійно знімав невідомий у цивільному.
↑Активісти провели розклеювання, роздавання листівок у першій половині дня, а у другій — у центрі міста розгорнули банери, продовжуючи роздачу листівок та долучаючи охочих до кампанії.
↑Активісти провели акцію під офісом КПУ з метою привернути увагу до факту побиття активістів та журналістів у Ветлах 14 липня. Учасники засудили дії невідомих, що нападали; селищної голови села Любові Павлік; дільничного міліціонера села. Також під час акції лунала критика на адресу КПУ та заклики виключити Адама Мартинюка з партії. Активісти пообіцяли здійснити ще поїздки на мажоритарний округ № 23
↑Активісти анонсували поїздку як «Антикомуністичний похід», таким чином агітуючи одночасно проти КПУ.
У Камінь-Каширському активістів затримала міліція, мотивуючи розклейку порушенням ст. 152 КУпАП, і протиправно відібрала паспорти у молодих людей. У відділку майор Степанець Михайло Віталійович повідомив, що активісти не затримані, а їхній привід відбувся задля попередження про заборону клеїти листівки на стовпах. У Маневичах до однієї з підгруп активістів, яка клеїла листівки, підійшли двоє невідомих чоловіків, які почали зривати листівки та викликали міліцію. Як виявилось пізніше, це були заслані члени КПУ, завданням яких було слідувати за активістами та максимально перешкоджати поширенню. Правоохоронці, які прибули на місце подій, спершу попросили в активістів листівку для ознайомлення і тільки після цього почали сперечатися з молоддю на тему незаконності розклеювання листівок на стовпах. Розібравшись у суті конфлікту, міліціонери запитали активістів прямо, чи збираються вони і далі клеїти листівки в місті і, отримавши ствердну відповідь, правоохоронці, не змігши пояснити, що саме порушили активісти, вирішили чекати, доки сільська голова привезе примірник правил благоустрою, але оскільки дзвінок комуністів до чергової частини і необхідність в вечірній час розбиратись з якимись листівками не викликала у правоохоронців жодного ентузіазму, на кожного з активістів склали відмову від дачі пояснень і, супроводивши до рогу, відпустили. У Ветлах 27 молодих людей поширювали серед мешканців не лише листівки (нового виду) із закликами не голосувати за Адама Мартинюка, але й листівки про «покращення життя вже сьогодні» і закликом приєднуватись до кампанії та статтю активістки Громадянського руху «Відсіч» Ірини Чулівської про величезні витрати КПУ на виборчу кампанію, зокрема на замовну рекламу у засобах масової інформації. У селі активісти зустріли як невдоволення їхніми діями у вигляді лайок з матюканнями та обкидування яйцями та обливанням гноєм, так і нейтральні та доброзичливі відгуки. Від спроби облити гноєм мікроавтобус одним із селян, постраждала сільський голоса Любов Павлік.
↑Активісти поширили листівки. Однак у Миколаєві 3 з 4-х груп затримала міліція у Заводському районі міста. Свої дії правоохоронці аргументували весь час по-різному. Міліція незаконно зняла відбитки пальців у двох активістів. У Очакові поширення відбулось без ексцесів.
↑3 серпня активісти планували поширити листівки з інформацією про автора законопроєкту № 9073 Вадима Колесніченка та Партію регіонів. Вже через 10 хв. після поширення на площі Суворова були брутально протиправно затримані працівниками міліції та доставлені до відділку Ленінського району міста. Правоохоронці інкримінують активістам порушення виборчого законодавства, а саме ст. 212, пр. 13, ч. 2 КУпАП. Затримані не погодились зі звинуваченнями та не підписали протокол. Було призначено судове засідання на 4 серпня, однак згодом активісти помітили, що засідання записане на 10:00 3 серпня, тобто на час, що вже минув. 4 серпня з'явилась інформація, що активістів, яких затримали 3 серпня, спробують віднайти і затримати, інкримінуючи образу честі та гідності Вадима Колесніченка. Молоді люди продовжили поширення у окрузі № 225. Цього дня вони відвідали Любимівку, Орлівку, Андріївку, Качу та інші.
↑5 серпня київські активісти спільно з місцевими поширили листівки проти кандидатів та їхньої партії у відповідних районах. Місцеві активісти продовжили поширення 6 та 7 серпня.
↑Під час розповсюдження сімох активістів брутально затримала міліція. Свої дії назвали не затриманням, а запрошенням на бесіду у Київський райвідділок. Щодо активісток Катерини Чепури та Олени Хлипавки правоохоронці жорстко застосували фізичну силу, внаслідок чого дівчата отримали травми. У відділку жодних обвинувачень на адресу активістів не висунули, оскільки працівники відділу самі не знали, за що затримали активістів та намагались це з'ясувати в молодих людей. Пізніше стало відомо, що їх і надалі утримуватимуть у відділку без будь-яких на то підстав, аж доки не закінчиться мітинг, організований Партією регіонів на підтримку законопроєкту № 9073, що розпочався о 17:00. На міліціонерів Еміля Ісламова та інших, що неправомірно застосовували фізичну силу, активісти планували написати скарги.
↑На пішохідному містку активісти кампанії обліпили банер голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Максима Луцького плакатами «Обережно! Партія регіонів» та «Тушка і кум Табачника».
↑25 серпня поширення відбулось у всіх вказаних населених пунктах. Ще до початку поїздки стало відомо, що в окрузі можуть відбутися затримання міліцією активістів. Цього дня відбулося побиття активістів невідомими та Петром Литвином (братом Володимира Литвина) на ринку у Новоград-Волинському та міліцією у відділку цього ж міста, коли активісти у супроводі міліції прийшли писати заяву про вчинення злочину і захотіли вийти звідти. Активісти намагалися викликати міліцію та повідомити про злочин, однак на дзвінки ніхто не відповідав. Після цього активісти продовжили поширення. Їх почали переслідувати близько 10-ти молодиків спортивної статури. Стеження за активістами тривало аж до того, поки у ніч з 26 на 27 серпня вони не поїхали з міста. У Червоноармійську одразу дві групи намагалася затримати міліція. Коли їй це не вдалося і вони поїхали, молодих людей в центрі міста оточили невідомі молодики спортивної статури, що представилися членами ГО «За чесні вибори». Невідомі взяли активістів в щільне кільце і почали їм погрожувати та виривати з рук листівки. Активісти викликали міліцію, яка прибула на місце подій. Обидві групи активістів протиправно затримала міліція і згодом відпустила, після чого молоді люди продовжили поширення листівок. У Барашах дані активістів перевіряла міліція, не назвавши підстав для цього. Після перевірки молоді люди продовжили поширення. Пізніше з'ясувалося, що у Новоград-Волинському та Червоноармійську нападали на активістів ті самі люди. 26 серпня активісти поширювали інформацію у Новоград-Волинському. Стеження за ними тривало. На центральному ринку невідомі знову намагалися виривати в активістів листівки, тричі викликали міліцію, однак вона проти активістів ніяких дій не вчиняла, оскільки ті нічого не порушували. Після того як активісти наклеїли декілька плакатів на дошку оголошень, їх почав зривати невідомий, телефонуючи при цьому кудись та погрожуючи «розібратися». Активісти, побоюючись за своє здоров'я та життя, викликали міліцію, яка з'ясувала, що ім'я невідомого — Сергій Чураков, який є представником організації «Майбутнє Полісся», що є благодійним фондом Володимира Литвина. Незадовго до прибуття міліції навколо активістів зібралося багато молодиків спортивної статури.
↑Як Голова Верховної Ради України підписав законопроєкт № 9073 після голосування у 2-му читанні
↑Активісти поширили листівки з інформацією про Партію регіонів. Окрім того, на масиві Вигурівщина-Троєщина активісти розповсюдили листівки з інформацією про Валерія Борисова. На вулиці Закревського, міліція, Беркут та особи у цивільному намагалася затримати ще одну групу активістів. Як повідомили активістам працівники міліції, причиною спроби затримання стала скарга офіційного представника Валерія Борисова на парламентських виборах — Ходуліна Валентина Віталійовича, — в якій він зауважив, що "громадянин з вернувся з заявою, про те, що він вважає, що ці листівки пропагують «культ насильства». Під час спроби зафіксувати дії міліції на відео, оперуповноважений перший лейтенант Каракалюк Ігор Васильович намагався виривати телефон з рук в однієї з активісток. Спершу правоохоронці мали намір доставити активістів до райвідділу міліції, але, після тривалої наради, вирішили обмежитись взяттям письмових пояснень. Після того, як активісти відмовились давати будь-які пояснення, працівники міліції змушені були їх відпустити. Після цього активісти продовжили поширення листівок.
↑На наступний день після поширення у Погребищі до двох активісток додому завітала міліція й погрожувала зі словами: «На кого ви поперли? Якщо ми знайдемо ваші фото в інтернеті, то ми вас посадимо.» Одну активістку було затримано, вона деякий час перебувала у відділенні міліції.
↑Активісти поширювали листівки з інформацією про Партію регіонів та Максима Луцького. Ще під час зборів біля виходу зі станції метро Політехнічний інститут до активістів підійшов працівник міліції з бажанням перевірити документи. Коли учасники рушили Політехнічним провулком, помітили, що за ними слідкують міліціонери та невідомі у цивільному. Як повідомив один із правоохоронців на запитання активіста, ці люди — їхнє начальство. Після того міліціонери ще двічі підходили до молодих людей задля «перевірки документів», намагаючись їх затримати, не пояснюючи на те причини та не називаючи на вимоги активістів підстав. Кількість міліціонерів та людей в цівільному, які слідкували за активістами, поступово зростала. Кількість патрульних машин, які їх супроводжували, поступово збільшилася до трьох одиниць. До активістів знову підійшли міліціонери. В цей самий час патрульна машина перегородила тротуар, яким ішли люди, так, що ніхто не міг пройти, не вийшовши на проїзну частину вулиці Борщагівської. Щілину між будівельним парканом та машиною затуляв від проходу міліціонер Стецюренко. Після довгих суперечок активісти вирішили повернутись і йти у зворотному напрямку. Потім вони звернули у студмістечко КПІ, де молодих людей почала блокувати міліція, яка до того часу досі їх супроводжувала. Міліція намагалась схопити та посадити активістів у патрульну машину, але молоді люди сіли на землю, тримаючи руки у зв'язці, та відмовились йти куди-небудь. Жодної підстави для затримання правоохоронці активістам не назвали. Міліціонери вимагали в активістів, щоб ті написали пояснення. Молоді люди спочатку відмовлялися, але потім таки написали. Текст у всіх був однаковий — відмова свідчити проти себе згідно зі ст. 63 КУ. Активісти, починаючи з перших спроб міліції затримати їх, вимагали в правоохоронців відповісти, чи таки затримані вони. Отримуючи відповідь «ні», вони рушали далі. Цього разу після такої відповіді та спроби рушити вже через 100 м їх знову почали блокувати та бити міліціонери та особи у цивільному. Коли на місце прибув один з невідомих у цивільному (що згодом виявився заступником начальника управління — начальник міліції громадської безпеки), почалося брутальне затримання, в якому зокрема брала участь і ця особа. Трьох активістів затягли до двох патрульних машин та відвезли до відділку міліції Солом'янського району. Невідомий у цивільному декілька разів здійснював напад на журналістів та погрожував розбити камери. Активісти, яких не затримали, продовжували сидіти у зв'язці. Згодом на місці подій зібралося чимало перехожих, що стримувало міліцію від нових затримань. Через деякий час на місце подій прибули журналісти телеканалу ТВі. Побачивши телевізійну камеру, люди в цивільному та у формі міліції втекли. Телеканал встиг зняти втечу невідомого у цивільному, що нападав на журналістів. Згодом активісти рушили до райвідділку, до якого відвезли затриманих активістів. У ньому затриманій Катерині Чепурі стало зле, і їй викликали швидку медичну допомогу. Тим часом оперуповноважений кримінального розшуку Гречаний Олег Юрійович насильно вилучив в іншого затриманого, Мирона Гордійчука, його рюкзак, стверджуючи, що це є «огляд». На затриманих активістів міліція склала протокол за ст. 185 КУпАП — «злісна непокора». Правоохоронці запевнили, що їх не випустять до 17 вересня, коли має відбутися суд. Однак молодих людей таки звільнили через три години після реєстрації у журналі відвідувачів. Активісти поїхали писати скарги у Прокуратуру Солом'янського району. Згодом Київська міліція заявила, що не застосовувала недозволених методів впливу, у тому числі фізичного, щодо активістки ГР «Відсіч»
↑Активісти поширили листівки з інформацією про Сергія Ківалова та Партію регіонів. Ще до початку розповсюдження до молодих людей підійшли двоє працівників міліції у цивільному, які пред'явили посвідчення оперуповноважених карного розшуку і сказали, що до них надійшла письмова заява із повідомленням про те, що на місці, де збираються молоді люди, запланована провокація. Правоохоронці спершу поцікавились у активістів змістом листівок, потім хотіли взяти пояснення, але, отримавши відмову, пішли геть. Вже під час поширення листівок, у Приморському районі на активістів напали троє невідомих. Вони намагались вирвати в активістів речі та листівки, в одного з активістів молодики забрали сумку і телефон, а іншому — розбили телефон. Майже одразу на місце подій прибула міліція та підійшли ще двоє молодиків. Капітан міліції Качак Микола Петрович вимагав у одного з активістів аби той віддав йому свій паспорт, а також звинувачував молодих людей в поширенні неправдивої інформації та ігнорував повідомлення активістів про напад молодиків. Невдовзі на місце подій прибув ще один наряд міліції, який очевидно прибув за викликом активістів і, з'ясувавши ситуацію, запропонував активістам написати пояснення про напад, що вони і зробили. Після цих подій активісти продовжили поширення інформації в Одесі.
↑Під час поширення листівок на активістів п'ятеро невідомих молодиків скоїли напад, побили волонтерів, відібрали всі листівки, розбили телефон, на який проводились фото- та відеознімання.
↑Невідомі розклеїли листівки у вигляді відривних оголошень з надиписом «Продам рідну мову… Дорого. Вова». Замість номера телефону на відривних корінцях вказана дата народження Володимира Литвина.
↑1. Встановлення та діяльність першого антиагітаційного намету в Україні. 2. Розповсюдження листівок, пов'язані з діяльністю намету прямо чи опосередковано.
↑1. Встановлення та діяльність другого антиагітаційного намету в Україні. 2. Розповсюдження листівок, пов'язані з діяльністю намету прямо чи опосередковано. 3. Відвідування зустрічей з виборцями кандидата.
↑1. Встановлення та діяльність третього антиагітаційного намету в Україні. 2. Розповсюдження листівок, пов'язані з діяльністю намету прямо чи опосередковано.
↑Про яку партію активісти поширювали інформацію одночасно з поширенням про особу
↑Обидва політики раніше заявляли, що мають спільну позицію. Під час поширення листівок у Ковелі активістів намагався затримати міський голова. Коли це йому не вдалось, він викликав міліцію, яка, швидко приїхавши після дзвінка, спробувала затримати активістів, називаючи це запрошенням проїхати у відділок. Коли молоді люди не погодились на це, правоохоронці пригрозили доставити їх силою, інкримінуючи «непокору міліції», однак, імовірно через присутність журналіста з відеокамерою, обмежились усним попередженням.
↑ абвТакож поширювали інформацію про Григорія Смітюха. Іван Смітюх — брата висуванця, народного депутата Георгія Смітюха, що голосував за законопроєкт № 9073.
↑Студенти університету розповсюдили поміж абітурієнтів близько 1000 листівок з інформацією про відомі факти порушень прав студентів. Також у листівках зазначалося, що саме цей посадовець підписав схвальний експертний висновок щодо законопроєкту № 9073.
↑5 серпня активісти поширили листівки з інформацією про кандидата та її партію. Міліція вже після завершення поширення затримала активістів, інкримінуючи порушення передвиборного законодавства. Активістів доправили до відділку, назвавши це запрошенням на бесіду та попередивши, що незгода з цим буде кваліфікуватися як непокора міліції. На активістів склали протокол, в якому інкримінували порушення ст. 212, пр. 13, ч. 2 КУпАП. На 6 серпня призначили судове засідання. Суд визнав активістів винними, незважаючи на численні помилки у протоколі. Невизнання підсудними своєї вини суддя потрактував як намагання ухилитися від відповідальності. Пізніше стало відомо, що міліція вчинила піроблення документів. 6 — 8 серпня активісти продовжили поширення листівок, змінивши тактику своїх дій, оскільки побоювалися можливих затримань та конфіскації листівок. Молоді люди переважно розкидали листівки по поштових скриньках, після чого помітили переслідування автомобілем, від якого їм вдалося відірватися. На вокзалі Сімферополя, у камері схову, де активісти зберігали свої речі, учасники кампанії помітили записку, що засвідчувала нібито помилкове відкриття камери. Активісти змушені були при свідках акуратно перебирати свої речі, побоюючись, що їм щось підкинули.
↑Цього дня на активістів, що розповсюджували матеріали, напали невідомі, які почали виривати в молодих людей листівки. Активісти швидко розійшлись в різні боки, а нападники сіли в автомобіль і почали переслідування одного з активістів. Вони поїхали геть тільки після того, як він викинув частину листівок, яка була в нього в рюкзаку. Незважаючи на напад, активістам вдалось зберегти 70 % листівок, після чого вони продовжили їх поширювати у місті.
↑Активісти поширили листівки. Діям молодих людей перешкоджала міліція та місцеві депутати від блоку «Наша Україна»: Роман Ляшук, який спочатку відрекомендувався «представником Ковельської правозахисної організації», та чоловік який відрекомендувався, як «Олександр Місяць, представник Ковельської правозахисної організації»; викликана останнім міліція намагалася протиправно затримати активістів, лише один з них представився на вимогу молодих людей.
↑1. 16—19.10. Роздача листівок біля ст. м. «Лісова», на виході до маршруток Київ—Бровари 2. Ніч з 17 на 18.10. Поширення листівок у Броварах. 3. 20.10. Поширення листівок у Броварах: на ярмарці на бульв. Незалежності та біля МКЦ «Прометей» під час зустрічі Миколи Азарова з працівниками освітньої галузі. 4. 21.10. Поширення листівок у Броварах.
↑Під час поширення листівок до однієї з груп активістів підійшли шестеро чоловіків, які представились працівниками відділу благоустрою міста. Один з них, Ілляшенко Віктор Михайлович, пред'явив посвідчення начальника відділу благоустрою міськадміністрації, після чого вирвав в молодих людей з рук пачку листівок та почав погрожувати їм. Одного з активістів він вхопив за плечі та вдарив об стовп, супроводжуючи при цьому свої дії брутальною лайкою.
↑Активісти поширили листівки з інформацією про Партію регіонів. Від самого початку розповсюдження, за активістам встановили стеження. Згодом до молодих людей під'їхав автомобіль, власник якою представився начальником відділу будівництва та благоустрою Кіровоградської міської адміністрації, погрожував затримати активістів та вимагав віддати йому рюкзак з листівками. Після пояснень про те, що він не має права перешкоджати громадянам поширювати інформацію, чоловік поїхав від них, погрожуючи викликати міліцію. Як тільки активісти продовжили поширення листівок, їх затримали правоохоронні органи. Міліціонери відмовились пред'являти посвідчення та повідомили про намір доставити активістів до райвідділу міліції для встановлення їхніх осіб, попри те, що молоді люди пред'явили працівникам міліції свої паспорти. На одного з активістів склали протокол про порушення статті 152 КУпАП, після чого відпустили. На місце затримання також приїхали двоє кремезних чоловіків, які пред'явили правоохоронцям якісь посвідчення, після чого ті віддали людям в цивільному декілька екземплярів листівок, які розповсюджували активісти. Після виходу із райвідділу міліції, учасники акції продовжили розповсюдження листівок.
↑Активісти поширили листівки з інформацією про Партію регіонів. У Солом'янському районі, на вулиці Янгеля, працівники міліції та люди в цивільному повідомили активістам, що мають намір доставити їх до місцевого райвідділку за розповсюдження листівок, не назвавши на те законних підстав. Згодом на місце подій викликали ще одну патрульну машину міліції із підкріпленням у вигляді додаткового наряду міліці та людини в цивільному зі зброєю, яка відмовилась представлятись та пред'являти посвідчення. Молоді люди намагалися переконати міліцію у неправомірності її дій. Після довгих суперечок активістів відпустили і вони продовжили поширення. Одразу після інциденту на проспекті Комарова на учасників поширення напали молодики спортивної зовнішності. Як виявилося потім, нападниками були активісти Солом'янського осередку Молодих регіонів (молодіжного крила Партії регіонів). Спершу невідомі переслідували активістів, а потім почали їх штурхати, намагалися вирвати листівки та фотоапарат і зняти рюкзаки. При цьому невідомі питали, чи багато ще активістів поширює листівки в Солом'янському районі. Нападники заблокували активістів на та повідомили, що вони викликали міліцію. Активісти в свою чергу подзвонили за номером 102 та повідомили міліцію про скоєння на них нападу. Також невідомі молодики повиривали з рук листівки ще в двох дівчат-активісток, які теж поширювали листівки в районі, після чого нападники забралися геть. Після того як нападників було доставлено до райвідділу, а активісти прибули туди, для дачі пояснень щодо нападу, працівник міліції, відповідальний за цю справу, намагався змусити постраждалих дати пояснення не по факту нападу невідомих, а про поширення листівок.
↑14 та 15 вересня, у дні проведення Форуму видавців, активісти показали львів'янам та гостям міста презентаційні ролики про діяльність кампанії з метою «показати якомога більшій кількості людей, що поки є можливість чинити спротив існуючій владі, потрібно не гаяти часу і завадити їй надалі чинити свавілля та працювати в інтересах антиукраїнських сил».
↑Основна мета поширення — долучити людей до кампанії
↑Після закінчення поширення листівок до однієї з груп близько 23:00 під'їхали 2 патрульні машини, які затримали волонтерів. Під час останньої розмови з активістами телефоном було чути, що працівник міліції з криками «ложи трубку» намагається відібрати в одного з них телефон. Завдяки втручанню місцевих громадських організацій та журналістів, правоохоронці обмежилились складанням протоколів про порушення статті 152 КУпАП (порушення правил благоустрою міста), після чого відпустили активістів.
