Респу́бліка Сою́зу М'я́нма (англ.Myanmar, до 1989 — Бірма) — країна на південному сході Азії, що межує на заході з Бангладеш, на північному заході з Індією, на північному сході з Китаєм, на південному сході з Лаосом і Таїландом, на південному заході омивається водами Бенгальської затоки; площа 676577 км²; столиця країни — Найп'їдо, її найбільше місто та головний порт — колишня столиця Янгон (раніше Рангун).
1988 року повернулась до Бірми. І у вересні того ж року стала одним із лідерів опозиційної Національної ліги за демократію (НЛД). На перших вільних багатопартійних виборах у країні в травні 1990 року НЛД здобула понад 80% мандатів парламенту М'янми, одначе панівний режим військової хунти зігнорував результати виборів. І Аун Сан Су Чжі опинилася під домашнім арештом, де пробула до 1995 року. Хунта ще двічі переводила її під домашній арешт — від 2000 до 2002 і від травня 2003 до 2010 року). Лише після проведення в країні перших за 20 років парламентських виборів 2010 року її випущено з під варти.
У жовтні 1991 року її присуджено Нобелівську премію миру, проте виїхати з країни й отримати нагороду влада країни їй не дозволила.
Варто почитати
Датою заснування Паганського царства традиційно вважається 1044 рік, в який, як стверджують хроніки, зійшов на трон цар Анората, який об'єднав під своєю владою територію сучасної М'янми. Насправді він зайняв престол в Пагані в 1017 році, але перші десятиліття його правління не пов'язані з походами і завоюваннями, і тому опущені хроністами. У цей період Паганська держава округлює свої володіння, користуючись вигідним розташуванням в долині Іраваді і контролем над великими іригаційними системами, що залишилися від п'ю і відновленими м'янманцями. Обстановка сприяла Анората, так як його основні суперники - мони - були змушені оборонятися проти кхмерів і чолів, а інші сусіди були слабкі. У 1020-1030 роках Анората здійснив ряд походів на північ і схід, приєднуючи навколишні землі.
У міру зміцнення Пагана на порядок денний встало приєднання багатих південних земель і вихід до моря. Спочатку Анората відібрав у монів ті області Шрікшетра, які були ними захоплені після падіння держави п'ю, а потім вийшов до кордони власне монських земель. Спочатку відносини з монами були ворожими: в 1049 році війська м'янманців навіть брали участь в обороні Татхоуна від кхмерів. Але незабаром почалися м'янмансько-монські війни, в результаті яких війська Анората захопили спочатку Пегу (куди вони увійшли як союзники в боротьбі проти гірських племен, але по закінченні цієї війни перетворилися на підкорювачів), а в 1057 році - місто Татхоун, основний центр монів. В результаті розгрому держави Татон в руки м'янманців перейшла Південна М'янма та портові міста.
В результаті приєднання Татона змінився етнічний склад держави. Значну частину населення тепер стали складати мони, що перевершували м'янманців в культурному відношенні. Анората вивіз з Пегу і Татхауна в Паган кілька тисяч монських сімей, включаючи всю знать на чолі з царем. В результаті Паган став спадкоємцем двох царств, двох культур. Почався стрімкий зліт Пагана, що став до кінця правління Анората одним з найбільших центрів Південно-Східної Азії.
Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про М'янму.
Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходится згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.
.jpg)