| Вірш
|
Гебрейська мова[3]
|
Давньогрецька мова (Септуаґінта)[4]
|
Латинська мова (Вульгата)[5]
|
Українська мова (Переклад Хоменка)[6]
|
| 1
|
לְכוּ, נְרַנְּנָה לַיהוָה; נָרִיעָה, לְצוּר יִשְׁעֵנוּ.
|
Αἶνος ᾠδῆς τῷ Δαυιδ. Δεῦτε ἀγαλλιασώμεθα τῷ κυρίῳ, ἀλαλάξωμεν τῷ θεῷ τῷ σωτῆρι ἡμῶν·
|
Laus cantici ipsi David. [Venite, exsultemus Domino; jubilemus Deo salutari nostro;
|
Ходіте, заспіваймо Господеві, воскликнім Скелі нашого спасіння.
|
| 2
|
נְקַדְּמָה פָנָיו בְּתוֹדָה; בִּזְמִרוֹת, נָרִיעַ לוֹ.
|
προφθάσωμεν τὸ πρόσωπον αὐτοῦ ἐν ἐξομολογήσει καὶ ἐν ψαλμοῖς ἀλαλάξωμεν αὐτῷ.
|
præoccupemus faciem ejus in confessione, et in psalmis jubilemus ei:
|
Ходімо перед нього з хвалою і піснями йому воскликнім.
|
| 3
|
כִּי אֵל גָּדוֹל יְהוָה; וּמֶלֶךְ גָּדוֹל, עַל-כָּל-אֱלֹהִים.
|
ὅτι θεὸς μέγας κύριος καὶ βασιλεὺς μέγας ἐπὶ πάντας τοὺς θεούς·
|
quoniam Deus magnus Dominus, et rex magnus super omnes deos.
|
Бо Господь — Бог великий і цар великий над усіма богами.
|
| 4
|
אֲשֶׁר בְּיָדוֹ, מֶחְקְרֵי-אָרֶץ; וְתוֹעֲפֹת הָרִים לוֹ.
|
ὅτι ἐν τῇ χειρὶ αὐτοῦ τὰ πέρατα τῆς γῆς, καὶ τὰ ὕψη τῶν ὀρέων αὐτοῦ εἰσιν·
|
Quia in manu ejus sunt omnes fines terræ, et altitudines montium ipsius sunt;
|
В його руці — землі глибінь, і верхи гір йому належать.
|
| 5
|
אֲשֶׁר-לוֹ הַיָּם, וְהוּא עָשָׂהוּ; וְיַבֶּשֶׁת, יָדָיו יָצָרוּ
|
ὅτι αὐτοῦ ἐστιν ἡ θάλασσα, καὶ αὐτὸς ἐποίησεν αὐτήν, καὶ τὴν ξηρὰν αἱ χεῖρες αὐτοῦ ἔπλασαν.
|
quoniam ipsius est mare, et ipse fecit illud, et siccam manus ejus formaverunt.
|
Море — його, бо то він витворив його, і сушу його руки створили.
|
| 6
|
בֹּאוּ, נִשְׁתַּחֲוֶה וְנִכְרָעָה; נִבְרְכָה, לִפְנֵי-יְהוָה עֹשֵׂנוּ.
|
δεῦτε προσκυνήσωμεν καὶ προσπέσωμεν αὐτῷ καὶ κλαύσωμεν ἐναντίον κυρίου τοῦ ποιήσαντος ἡμᾶς·
|
Venite, adoremus, et procidamus, et ploremus ante Dominum qui fecit nos:
|
Ходіте, поклонімся і ниць припадім; припадімо на коліна перед Господом, творцем нашим!
|
| 7
|
כִּי הוּא אֱלֹהֵינוּ-- וַאֲנַחְנוּ עַם מַרְעִיתוֹ, וְצֹאן יָדוֹ:
הַיּוֹם, אִם-בְּקֹלוֹ תִשְׁמָעוּ.
|
ὅτι αὐτός ἐστιν ὁ θεὸς ἡμῶν, καὶ ἡμεῖς λαὸς νομῆς αὐτοῦ καὶ πρόβατα χειρὸς αὐτοῦ. σήμερον, ἐὰν τῆς φωνῆς αὐτοῦ ἀκούσητε,
|
quia ipse est Dominus Deus noster, et nos populus pascuæ ejus, et oves manus ejus.
|
Бо він наш Бог, і ми народ його пасовиська, і його руки отара. Якби ж то ви послухали вже голос його сьогодні!
|
| 8
|
אַל-תַּקְשׁוּ לְבַבְכֶם, כִּמְרִיבָה; כְּיוֹם מַסָּה, בַּמִּדְבָּר.
|
μὴ σκληρύνητε τὰς καρδίας ὑμῶν ὡς ἐν τῷ παραπικρασμῷ κατὰ τὴν ἡμέραν τοῦ πειρασμοῦ ἐν τῇ ἐρήμῳ,
|
Hodie si vocem ejus audieritis, nolite obdurare corda vestra
|
«Не будьте тверді серцем, як у Меріві, як у день Масси в пустині,
|
| 9
|
אֲשֶׁר נִסּוּנִי, אֲבוֹתֵיכֶם: בְּחָנוּנִי, גַּם-רָאוּ פָעֳלִי
|
οὗ ἐπείρασαν οἱ πατέρες ὑμῶν, ἐδοκίμασαν καὶ εἴδοσαν τὰ ἔργα μου.
|
sicut in irritatione, secundum diem tentationis in deserto, ubi tentaverunt me patres vestri: probaverunt me, et viderunt opera mea.
|
де спокушали мене батьки ваші, випробовували мене, хоча й бачили моє діло.
|
| 10
|
אַרְבָּעִים שָׁנָה, אָקוּט בְּדוֹר-- וָאֹמַר, עַם תֹּעֵי לֵבָב הֵם;
וְהֵם, לֹא-יָדְעוּ דְרָכָי.
|
τεσσαράκοντα ἔτη προσώχθισα τῇ γενεᾷ ἐκείνῃ καὶ εἶπα ᾿Αεὶ πλανῶνται τῇ καρδίᾳ καὶ αὐτοὶ οὐκ ἔγνωσαν τὰς ὁδούς μου,
|
Quadraginta annis offensus fui generationi illi, et dixi: Semper hi errant corde.
|
Сорок років осоружний був мені той рід, і я мовив: То народ, що блукає серцем; вони моїх доріг не знають.
|
| 11
|
אֲשֶׁר-נִשְׁבַּעְתִּי בְאַפִּי; אִם-יְבֹאוּן, אֶל-מְנוּחָתִי
|
ὡς ὤμοσα ἐν τῇ ὀργῇ μου Εἰ εἰσελεύσονται εἰς τὴν κατάπαυσίν μου.
|
Et isti non cognoverunt vias meas: ut juravi in ira mea: Si introibunt in requiem meam.]
|
Тому й поклявсь я в моїм гніві: Вони не ввійдуть у мій спочинок!»
|
.jpeg)
