Сагірі

«Сагірі»
狭霧

Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу «Фубукі»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф Uraga Dock
Замовлено	1923 фінансовий рік
Закладено	28 березня 1929
Спущено на воду	23 грудня 1929
Введено в експлуатацію	31 січня 1931
На службі	1931—1941
Загибель	24 грудня 1941 потоплений у Південнокитайському морі
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1750
Довжина	118,4 м
Ширина	10,4 м
Осадка	3,2 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 4 парові котли
Потужність	50 000 к.с. (37 МВт)
Швидкість	38 вузлів
Дальність плавання	5000 миль (9300 км) на швидкості 14 вузлів
Екіпаж	219
Озброєння
Артилерія	5 (3×2) × 127-мм / 50 калібрів гармат Тип 3
Торпедно-мінне озброєння	9 (3х3) × 610-мм торпедних апаратів (18 торпед) 18 глибинних бомб
Зенітне озброєння	2 × 13-мм зенітних кулемети

24.12.41

Район потоплення «Сагірі»

Сагірі (Sagiri, яп. 狭霧) — ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій світовій війні.

Корабель, який став шістнадцятим серед есмінців типу «Фубукі», спорудили у 1931 році на верфі Uraga Dock.

На момент вступу Японії до Другої світової війни «Сагірі» належав до 20-ї дивізії ескадрених міноносців, яка 26 листопада 1941-го прибула з Японії до порту Самах (острів Хайнань). Втім, на Хайнані «Сагірі» відділили від трьох інших есмінців підрозділу та придали для охорони важкого крейсера «Тьокай», на якому перебував командувач операції на малайському напрямку. 4 грудня «Тьокай» та «Сагірі» вийшли з Самаху, забезпечуючи дистанційне прикриття проходження Першого Малайського конвою, який у ніч проти 8 грудня (тобто одночасно з нападом на Перл-Гарбор — але по іншу сторону лінії зміни дат) висадив десант на півострів Малакка. 10 грудня японська авіація потопила два британські лінкори, які вважались головною загрозою для малайської операції, після чого «Тьокай» 11 грудня прибув до бухти Камрань (центральна частина узбережжя В'єтнаму).

13 грудня 1941-го «Сагірі» та ще один есмінець вийшли з Камрані для супроводу важких крейсерів «Кумано» та «Судзуя», що мали забезпечувати дистанційне прикриття десанту до Мірі (центр нафтовидобутку на північно-західному узбережжі острова Борнео). Висадка тут відбулася в ніч проти 16 грудня та не зустріла особливого спротиву.

За цим загін «Сагірі» й далі перебував у морі, а через кілька діб узявся за прикриття операції в Кучинзі (ще один центр нафтовидобутку Борнео за п'ять сотень кілометрів на південний захід по узбережжю від Мірі), де висадка відбулася в ніч проти 24 грудня. Того ж дня «Сагірі» був потоплений нідерландським підводним човном HNLMS K XVI. На есмінці здетонував кормовий погріб боєзапасу, загинув 121 член екіпажу. Ще 120 осіб урятували есмінець «Сіракумо» і тральщик W-3.^[1]