Ораторія створена до 40-річчя едмонтонського хору «Дніпро».
Ораторія виконувалася в Канаді (Едмонтон, 1993; Торонто, 1996[1]) й Україні (Київ, 2001).
У тексті використано цитати з «Літопису Руського» («Повість минулих років»), «Слова о полку Ігоревім», а також із «Похвали Дніпру»Феофана Прокоповича. За задумом авторів, одинадцять частин «літопису» відбивають основні віхи історії Русі-України. Дніпро стає уособленням Вічної ріки, яка з геофізичного поняття переростає в символ Духовного джерела.[2]
Примітки
↑“Oratio Sacred Dnipro” (англійською) . Хор Дніпро :: Ukrainian Dnipro Ensemble of Edmonton. Архів оригіналу за 2 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
Ораторія С. Майданської й В. Кікти «Святий Дніпро» у виконанні Едмонтонського хору «Дніпро» / О. Ножак // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Історичні науки. — 2007. — Вип. 9. — С. 308—316. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoai_2007_9_38
Бей Микола. Про Майданську, її лібретто ораторії «Святий Дніпро» та ще дещо // Україна і світ (Канада). — 1996. — 14-20 лют. — С. 10.
Загайкевич Марія. Музичний літопис боротьби й звитяги // Культура і життя. — 2001. — 8 трав. — С. 3.
Івасюк Оксана. «…Відчув мою долоню біля серця» // Молодий буковинець. — 1998. — 11 верес. — С. 6.