Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Список найрезультативніших командирів підводних човнів Німеччини

Список найуспішніших командирів німецьких підводних човнів — містить прізвища німецьких командирів підводних човнів, які в роки Першої та Другої світових воєн затопили найбільшу кількість ворожих та нейтральних кораблів і суден за показником сумарної водотоннажності в порядку зростання. Зазначені у списку цифри водотоннажності (й кількість затоплених суден) серед дослідників-істориків досі є спірним критерієм.

Перша світова війна

#[1] Фото Ім'я
(роки життя) 		Стисла біографія Підводні човни Кількість патрулів Потоплено суден (кораблів) Сумарна водотоннажність
1 Лотар фон Арно де ла Пер'єр[2]
(1886–1941) 		Найрезультативніший командир підводного човна усіх часів в історії. У період з 1915 до 1918 року на підводному човні U-35 здійснив 14 патрулів, потопив 189 торговельних суден та два канонерські човни[Прим. 1]. З травня 1918 року командував U-139 і потопив ще 5 торговельних суден, досягши результату в 194 кораблі й судна сумарною водотоннажністю 453 716 GRT. Після закінчення війни залишився в рядах військово-морського флоту Веймарської республіки, служив на броненосцях «Ганновер» і «Ельзас» та новому крейсері «Емден». З 1932 по 1938 рік у військово-морській академії в Туреччині, викладач-інструктор. Потім повернувся до Крігсмаріне, з початку Другої світової війни військово-морській комендант західного узбережжя окупованої Франції, віце-адмірал. 24 лютого 1941 року загинув в авіакатастрофі під час зльоту з аеропорту Ле-Бурже. U-35
U-139 		15 195 455 869 тонн
2 — Вальтер Форстман[3]
(1883–1973) 		Другий за результативністю командир німецьких підводних човнів в історії. Командуючи підводними човнами U-12 та U-39 провів 47 патрулів та потопив 146 суден і кораблів сумарною водотоннажністю 384 304 GRT[Прим. 2]. З 1921 року адвокат, працівник в індустріальних структурах, активний учасник Німецької народної партії. За часів Другої світової війни служив у штабі ВМС. U-12
U-39 		47 149 391 607 тонн
3 Макс Валентінер[4]
(1883–1949) 		Третій за результативністю командир німецьких підводних човнів в історії. Командував субмаринами U-38 і U-157, затопив 150 суден сумарною водотоннажністю 299 300 GRT[Прим. 3]. Союзниками вважався воєнним злочинцем за потоплення суден без попередження, зокрема пасажирського лайнера «Персія». Після війни переховувався. За часів Другої світової входив до складу групи інспекторів, що перевіряла готовність новітніх підводних човнів перед прийманням. U-38
U-157 		— 150 299 482 тонни
4 Отто Штайнбрінк[5]
(1888–1949) 		Один із найкращих командирів німецьких підводних човнів Імперського флоту Німеччини. Командував субмаринами U-38 і U-157, затопив 216 суден[Прим. 4][Прим. 5] сумарною водотоннажністю 231 614 GRT. Після війни працював у сталеплавильній промисловості. З приходом до влади нацистів у 1933 році приєднався до їхньої партії, став членом СС, згодом отримав ранг СС-бригадефюрера. За часів Другої світової продовжував працювати у військово-промисловому комплексі Третього Рейху. Після поразки Німеччини у війні відданий під Нюрнберзький трибунал, у грудні 1947 року засуджений до 6 років ув'язнення, помер через три роки перебування у Ландсберзькій в'язниці. U-6
UB-10
UB-18
UC-65
UB-57 		— 216 244 797 тонн
5 Ганс Розе[6]
(1885–1969) 		Один з командирів німецьких підводних човнів Імперського флоту Німеччини часів Першої світової війни. Командував субмариною U-53, затопив 79 суден[Прим. 6][Прим. 7] сумарною водотоннажністю 213 987 GRT. Після війни командував різними підрозділами ПЧ, у 1940 році очолював навчальну частину з підготовки підводників Третього Рейху. U-53 - 79 221 942 тонни
6 Густав Зісс[7]
(1883–1970) 		Один з командирів німецьких підводних човнів Імперського флоту Німеччини часів Першої світової війни. Розпочав службу на військових кораблях «Мольтке», «Ганза». Командував міноносцями, пізніше ПЧ U-73, U-33 та U-65 затопив 56 суден[Прим. 9] сумарною водотоннажністю 188 295 GRT. Після війни займався комерцією, з 1935 року служив у Люфтваффе, начальником логістики міністерства авіації. З 1944 року звільнився через стан здоров'я у званні генерал-лейтенанта. З 1945 до 1955 року у радянському полоні. U-73
U-33
U-65 		- 56 188 295 тонн
7 Вальтер Швігер[8]
(1885–1917) 		Один з найвідоміших командирів німецьких підводних човнів часів Першої світової війни. Командував субмаринами U-14, U-20 і U-88, затопив 49 суден[Прим. 10][Прим. 11] сумарною водотоннажністю 183 883 GRT. 5 вересня 1917 року загинув, коли його ПЧ U-88 наразився на британське мінне поле в Північному морі. U-14
U-20
U-88 		34 52 185 212 тонн
8 Вольфганг Штайнбауер[9]
(1888–1978) 		Німецький командир підводних човнів часів Першої світової війни, що командуючи субмаринами, затопив 50 суден і один військовий корабель (французький панцерник «Голуа») сумарною водотоннажністю 183 871 GRT[Прим. 12]. UB-47
UB-48 		— 51 183 871 тонна
9 Клаус Рюкер[10]
(1883–1974) 		Німецький командир підводних човнів часів Першої світової війни, що затопив 80 суден сумарною водотоннажністю 174 655 GRT[Прим. 13]. U-34
U-103 		— 80 174 655 тонн
10 Райнгольд Зальцведель[11]
(1889–1917) 		Оберлейтенант-цур-зее німецького підводного флоту часів Першої світової війни, що командуючи субмаринами, затопив 111 суден сумарною водотоннажністю 172 824 GRT[Прим. 14]. 2 грудня 1917 року загинув, коли його ПЧ UB-81 потрапив на міну неподалік від острову Вайт. UB-10
UC-10
UC-11
UC-21
UB-81 		— 111 172 824 тонни
11 Вальдемар Копгамель[12]
(1880–1934) 		Один з найкращих командирів підводних човнів часів Першої світової війни. Командував субмаринами, пустив на дно 55 торговельних та транспортних суден і 1 військовий корабель сумарною водотоннажністю 157 771 GRT[Прим. 15]. U-35
U-151
U-140 		— 56 157 771 тонна
12 Ганс-Йоахім фон Меллентін[13]
(1887–1971) 		Командир підводних човнів часів Першої світової війни, який затопив 57 торговельних суден сумарною водотоннажністю 154 662 GRT[Прим. 16]. UB-43
UB-49
U-120 		— 57 154 662 тонни
13 Отто Вюнше[14]
(1884–1919) 		Один з найкращих командирів підводних човнів німецького флоту, який затопив 77 торговельних суден сумарною водотоннажністю 153 630 GRT[Прим. 17]. U-25
U-70
U-97
U-126 		— 77 153 630 тонн
14 Курт Гартвіг[15]
(1887–1972) 		Капітан-лейтенант німецького підводного флоту, який за часів Першої світової війни затопив 43 судна і британський лінійний корабель «Корнуоліс» сумарною водотоннажністю 153 082 GRT[Прим. 18]. U-32
U-63 		— 44 153 082 тонни
15 Йоганнес Лос[16]
(1889–1918) 		Командир підводних човнів часів Першої світової війни, що командуючи субмаринами, затопив торговельних суден сумарною водотоннажністю 150 665 GRT[Прим. 19]. 14 серпня 1918 року загинув, коли його ПЧ UB-57 затонув північніше Па-де-Кале. UC-75
UB-57 		~22 77[Прим. 20] 150 665 тонн
16 Роберт Морат[17]
(1884–1956) 		Один з найрезультативніших командирів підводних сил за часи Першої світової війни, що командуючи субмаринами, затопив 45 торговельних суден і французький лінкор «Дантон» сумарною водотоннажністю 150 665 GRT[Прим. 21]. U-64 — 46 147 869 тонн
17 Конрад Ганссер[18]
(1882–1937) 		Один з командирів підводних човнів німецького флоту за часи Першої світової війни. Командував рядом субмарин, затопив 57 суден сумарною водотоннажністю 143 667 GRT[Прим. 22]. U-8
U-33
U-156 		— 57 143 667 тонн
18 Рудольф Шнайдер[19]
(1882–1917) 		Один з командирів підводних човнів флоту Німецької імперії часів Першої світової війни. Командував субмариною U-63, затопив 45 суден та бойових кораблів[Прим. 23]сумарною водотоннажністю 140 802 GRT. U-24
U-87 		— 45 140 802 тонни
19 Отто Шульце[20]
(1884–1966) 		Один з найрезультативніших командирів підводних човнів кайзерівського флоту часів Першої світової війни. Командував субмариною U-63, затопив 53 судна та бойових кораблів[Прим. 24][Прим. 25] сумарною водотоннажністю 132 567 GRT. У подальшому воєначальник часів Третього Рейху, генерал-адмірал Крігсмаріне (1942). U-63 — 53 137 817 тонни
20 Ервін Васснер[21]
(1887–1937) 		Командир підводних човнів часів Першої світової війни, що командуючи низкою субмарин, затопив 90 суден та бойових кораблів[Прим. 26] сумарною водотоннажністю 136 073 GRT. UC-3
UB-38
UC-69
UB-59
UB-117 		— 90 136 073 тонн

Друга світова війна

#[22] Фото Ім'я
(роки життя) 		Стисла біографія Підводні човни Кількість патрулів Потоплено суден (кораблів) Сумарна водотоннажність
1 Отто Кречмер[23]
(1912–1998) 		Найрезультативніший командир підводного флоту за часів Другої світової війни. В роки світового конфлікту на підводних човнах U-23 і U-99 здійснив 16 бойових походів, потопив 47 кораблів та суден[Прим. 27] сумарною водотоннажністю 273 043 GRT. Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям і мечами (1941). У березні 1941 року захоплений у полон та до кінця війни провів у таборі для військовополонених у Канаді. 1955 році приєднався до Бундесмаріне, був начальником штабу Командування об'єднаних військово-морських сил НАТО на підступах до Балтійського моря (COMNAVBALTAP). У вересні 1970 року звільнений у званні адмірал флотилії. U-35
U-23
U-99 		16 47 273 043 тонни
2 Вольфганг Лют[24]
(1913–1945) 		Другий за результатами командир підводного флоту Третього Рейху за часів Другої світової війни. Командував декількома підводними човнами, на його рахунку 46 затоплених транспортних суден противника та французький підводний човен «Доріс», загальним тоннажем 225 204 реєстрових тонни. Один з двох кавалерів Лицарського хреста з дубовим листям, мечами та діамантами серед підводників (1943). Здійснив бойовий похід тривалістю в 205 днів (другий за терміном у часи війни). Командував 22-ю флотилією ПЧ, потім був начальником військово-морської академії в Мюрвіку. 13 травня 1945 року випадково загинув від рук чатового на посту. U-9
U-13
U-138
U-43
U-181 		16 47 225 204 тонни
3 Еріх Топп[25]
(1914–2005) 		Німецький офіцер-підводник часів Третього Рейху, фрегаттен-капітан Крігсмаріне (1944). Третій за результативністю командир підводного човна U-Boot, на рахунку якого 36 затоплених кораблів та суден противника[Прим. 28], загальним тоннажем 197 460 реєстрових тонн та 4 судна пошкоджено (32 317 реєстрових тонн). Один з кавалерів Лицарського хреста з дубовим листям та мечами серед підводників (1942). Після Другої світової війни продовжував службу в Бундесмаріне, останнє військове звання контрадмірал. U-57
U-552
U-2513
U-3010 		12 36 197 460 тонн
4 Генріх Лібе[26]
(1908–1997) 		Один з кращих офіцерів-підводників, фрегаттен-капітан Крігсмаріне (1944). Будучи командиром підводного човна U-Boot потопив 34 судна сумарним тоннажем 187 267 GRT[Прим. 29]. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1941). З 1941 року на штабних посадах командування флоту. Після Другої світової війни повернувся до радянської зони окупації Німеччини. Відмовився тренувати радянських підводників. U-2
U-38 		9 34 187 267 тонн
5 Віктор Шютце[27]
(1906–1950) 		Один з найвидатніших командирів підводних човнів часів Третього Рейху, капітан-цур-зее. Будучи командиром підводних човнів U-25 і U-103 потопив 35 суден сумарним тоннажем 180 073 GRT[Прим. 30]. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1941). З серпня 1941 року командував 2-ю флотилією ПЧ, з березня 1943 року — командир навчальних флотилій на Балтійському морі. U-19
U-11
U-25
U-103 		7 35 180 073 тонни
6 Генріх Леманн-Вілленброк[28]
(1911–1986) 		Один з командирів підводних човнів часів Третього Рейху, фрегаттен-капітан Крігсмаріне. Командував рядом підводних човнів за часи битви в Атлантиці, у 10 бойових походах потопив 25 суден сумарним тоннажем 179 125 GRT[Прим. 31]. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1941). З березня 1942 року командував 9-ю флотилією ПЧ, з грудня 1944 року — командир 11-ї флотилії підводних човнів. Після війни у торговельному флоті. З 1964 року капітан судна з атомною енергетичною установкою «Отто Ган». U-8
U-5
U-96
U-256 		10 25 179 125 тонн
7 Карл-Фрідріх Мертен[29]
(1905–1993) 		Один з найуспішніших командирів німецьких підводних човнів у Другій світовій війні капітан-цур-зее Крігсмаріне. У роки війни був командиром субмарини U-68 та в 5 бойових походах потопив 27 суден сумарним тоннажем 170 151 GRT. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1942). U-68 5 27 170 151 тонна
8 Герберт Шульце[30]
(1909–1987) 		Командир підводних човнів німецького флоту за часи Другої світової війни, корветтен-капітан Крігсмаріне. У роки війни був командиром субмарини U-68 та в 9 бойових походах провів 227 діб і потопив 26 суден сумарним тоннажем 169 709 GRT[Прим. 32]. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1941). U-2
U-48 		9 26 169 709 тонн
9 Гюнтер Прін[31]
(1908–1941) 		Німецький офіцер-підводник часів Третього Рейху, корветтен-капітан Крігсмаріне (1941). Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1940). Дев'ятий за результативністю командир німецького підводного човна часів Другої світової війни, на рахунку якого 30 суден противника сумарною водотоннажністю 162 769 брутто-регістрових тонн та британський лінійний корабель «Роял Оук» (водотоннажність 29 150 тонн), а також пошкодив ще 8 суден (62 751 тонна). 7 березня 1941 року підводний човен U-47 зник у Північній Атлантиці південніше Ісландії разом з усім екіпажем. Обставини його загибелі до цього часу невідомі. U-47 10 30 162 769 тонн
10 Георг Лассен[32]
(1915–2012) 		Один з найкращих офіцерів-командирів підводних човнів часів Третього Рейху, корветтен-капітан Крігсмаріне (1945). Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1943). Здійснив всього чотири бойові походи, в яких потопив 26 суден сумарним тоннажем 156 082 GRT, здобувши видатний результат у 39 020 тонн за похід[Прим. 33]. З червня 1943 року командир офіцерської роти інструкторів-підводників, навчально-тренувального підрозділу Крігсмаріне, що займалося підготовкою майбутніх командирів ПЧ U-29
U-160 		4 26 156 082 тонни
11 Йоахім Шепке[32]
(1912–1941) 		Один з найкращих командирів підводних човнів у перші роки Другої світової війни, капітан-лейтенант Крігсмаріне. Командував підводними човнами за часи битви в Атлантиці, у 14 бойових походах потопив 37 суден сумарним тоннажем 155 882 GRT[Прим. 34]. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1940). 17 березня 1941 року під час атаки конвою HX 112 ПЧ U-100 був атакований глибинними бомбами британських есмінців «Венок» і «Волкер», вимушено сплив і був протаранений «Веноком». Й.Шепке та 37 членів екіпажу загинули U-3
U-19
U-100 		14 37 155 882 тонни
12 Вернер Генке[33]
(1909–1944) 		Командир підводних човнів Крігсмаріне у роки Другої світової війни, корветтен-капітан. Провів 7 бойових походів потопив 24 судна сумарним тоннажем 155 714 GRT[Прим. 35]. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1943). 9 квітня 1944 року ПЧ U-515 був атакований американськими літаками та есмінцями північніше Мадейри і В. Генке потрапив з усім екіпажем у полон. 15 червня 1944 року застрелений чатовим табору військовополонених при спробі втечі. U-515 7 24 155 714 тонн
13 Карл Еммерманн[34]
(1915–1990) 		Один з наймолодших і результативніших командирів підводних човнів Крігсмаріне у роки Другої світової війни, корветтен-капітан (1944). Вперше вийшов у похід у листопаді 1941 року, але за 5 бойових походів потопив 26 суден сумарним тоннажем 152 080 GRT. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1943). У листопаді 1943 року став командиром 6-ї флотилії ПЧ, з серпня 1944 року — начальник 23-ї навчально-тренувальної групи (нім. Erprobungsgruppe Typ XXIII). У березні-квітні 1945 року — командир U-3037, потім командир 31-ї флотилії субмарин. Останні дні війни був командиром змішаного батальйону морської піхоти «Еммерманн». U-172
U-3037 		5 26 152 080 тонн
14 Генріх Бляйхродт[35]
(1909–1977) 		Командир підводних човнів Крігсмаріне у роки Другої світової війни, корветтен-капітан (1943). Здійснив 8 бойових походів, потопив 24 судна сумарним тоннажем 151 260 GRT, військовий корабель (шлюп «Данді», 1 060 т), 2 судна пошкодив (11 684 GRT). Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1942). З літа 1944 року став командиром 22-ї флотилії ПЧ. U-48
U-67
U-109 		8 24 151 260 тонн
15 Роберт Гізе[36]
(1911–1989) 		Німецький офіцер-підводник часів Третього Рейху, корветтен-капітан (1943), командував субмаринами U-98 і U-177. Здійснив 8 бойових походів, потопив 24 судна сумарним тоннажем 146 815 GRT[Прим. 36]. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1943). З січня 1944 року командир 25-ї флотилії ПЧ. В останні дні війни командував зведеними 1-м морським протитанковим полком. З 1956 року у ВМС Бундесверу, звільнився 1970 році адміралом флотилії. U-98
U-177 		8 24 146 815 тонн
16 Ернст Кальс[37]
(1905–1979) 		Офіцер німецького підводного флоту ВМС Третього Рейху, капітан-цур-зее (1944), командував ПЧ U-130, на якому здійснив 5 бойових походів, потопив 20 суден сумарним тоннажем 145 656 GRT[Прим. 37]. Зокрема 12 листопада 1942 року в ході морської битви біля Касабланки за п'ять хвилин потопив 3 американські військові транспортні судна. Кавалер Лицарського хреста (1942). З січня 1943 року й до кінця війни командир 2-ї флотилії ПЧ. З травня 1945 до січня 1948 року у французькому полоні. U-130 5 20 145 656 тонн
17 Йоганн Мор[38]
(1916–1943) 		Німецький офіцер-командир підводного човна U-124 Крігсмаріне, корветтен-капітан (1943). З вересня 1941 до квітня 1943 року здійснив 6 бойових походів, потопив 29 різних кораблів та суден сумарним тоннажем 135 751 GRT[Прим. 38]. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1943). 3 квітня 1943 року загинув у бою внаслідок бою з британськими кораблями ескорту конвою OS 45. U-124 6 27 135 751 тонна
18 Клаус Шольц[39]
(1908–1987) 		Один з командирів підводних човнів Крігсмаріне; командував U-108, фрегаттен-капітан (1944). Здійснив 8 бойових походів, потопив 25 різних кораблів та суден сумарним тоннажем 128 190 GRT[Прим. 39]. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (1942). З 1953 до 1956 проходив службу у Федеральній прикордонній охороні ФРН, 1956 році приєднався до Бундесмаріне, командував ВМБ флоту. У 1966 року звільнений у званні капітан-цур-зее U-108 8 25 128 190 тонн
19 Адольф Пінінг[40]
(1910–1984) 		Німецький офіцер підводного флоту Нацистської Німеччини; командував U-155, корветтен-капітан (1943). Здійснив 8 бойових походів, потопив 26 різних кораблів та суден сумарним тоннажем 126 664 GRT[Прим. 40]. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1942). 1956 році приєднався до Бундесмаріне, де служив до 1969 року. Звільнений у званні капітан-цур-зее U-155
U-255 		9 25 126 664 тонни
20 Гельмут Вітте[41]
(1915–2005) 		Командир підводних човнів Крігсмаріне у роки Другої світової війни, корветтен-капітан (1945). Командував U-159, на чолі якого здійснив 4 бойові походи, потопив 23 різні судна сумарним тоннажем 119 554 GRT[Прим. 41]. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1942) U-159 4 23 119 554 тонни

Див. також

Примітки

Виноски
  1. ↑ Загалом капітан-лейтенант Л.де ла Пер'єр затопив 193 судна (453 369 GRT), 2 військових кораблі (2 500 т), 8 суден (34 312 GRT) пошкодив.
  2. ↑ Загалом капітан-лейтенант В.Форстманн затопив 148 суден (390 797 GRT), один військовий корабель (810 т), 7 суден (30 552 GRT) і 1 військовий корабель (798 т) пошкодив.
  3. ↑ Загалом капітан-лейтенант М.Валентінер затопив 143 судна (298 802 GRT), один військовий корабель (680 т), 5 суден (22 301 GRT) і 1 військовий корабель (10 850 т) пошкодив (панцерний крейсер «Роксбург»), 3 судна захоплені, як призи (3 550 т).
  4. ↑ Загалом капітан-лейтенант О.Штайнбрінк затопив 204 судна (233 072 GRT), 2 військових кораблі (11 725 т), 12 суден (68 674 GRT) і 1 військовий корабель (850 т) пошкодив.
  5. ↑ Зокрема бронепалубний крейсер «Аріадна» й підводний човен E22.
  6. ↑ Загалом капітан-лейтенант Г.Роуз затопив 81 судно (220 892 GRT), 1 військовий корабель (1 050 т), 9 суден (45 606 GRT) пошкодив.
  7. ↑ У тому числі ескадрений міноносець «Джейкоб Джонс», перший есмінець США потоплений у роки війни.
  8. ↑ Серед затоплених суден пасажирські лайнери «Бурдігала», «Британнік» й «Камеронія».
  9. ↑ Загалом капітан-лейтенант Г.Зіесс затопив 53 судна (159 545 GRT)[Прим. 8], 3 кораблі (28 750 т) (панцерники «Пересвет», «Рассел», шлюп HMS Nasturtium), 10 суден (36 363 GRT) пошкодив.
  10. ↑ Загалом капітан-лейтенант В.Швігер затопив 49 суден (185 212 GRT), 3 судна (3 091 т) і 1 військовий корабель (397 т) пошкоджені.
  11. ↑ Серед затоплених суден пасажирські лайнери «Кимрик», «Міязакі Мару» й «Лузітанія», загибель якого посприяла вступу у війну США.
  12. ↑ Загалом капітан-лейтенант В.Штайнбаєр затопив 50 торговельних суден (172 771 GRT), 1 панцерник (11 100 т), 11 суден (42 080 GRT) і 1 військовий корабель (французький панцерник «Вольтер») (18 400 т) пошкодив.
  13. ↑ Загалом капітан-лейтенант К.Рюккер затопив 80 торговельних суден (174 655 GRT) і пошкодив три судна (9 951 GRT).
  14. ↑ Загалом оберлейтенант-цур-зее Р.Зальцведель затопив 111 торговельних суден (172 824 GRT) і пошкодив 8 суден (15 103 GRT) і 2 військових кораблі (2 028 тонн) (есмінець «Феррет» і шлюп «Майосотіс»).
  15. ↑ Загалом корветтен-капітан В.Копгамель затопив 55 торговельних суден (157 473 GRT) та 1 катер берегової охорони і пошкодив 4 судна (8 701 GRT) і 2 військових кораблі (1 475 тонн) (зокрема есмінець «Парфян»).
  16. ↑ Загалом капітан-лейтенант Г. фон Меллентін затопив 57 торговельних суден (154 662 GRT) і пошкодив 7 суден (31 556 GRT).
  17. ↑ Загалом капітан-лейтенант О.Вюнше затопив 76 торговельних суден (152 340 GRT) і шлюп «Рододендрон» (1 290 тонн), а також пошкодив 6 суден (25 317 GRT).
  18. ↑ Загалом капітан-лейтенант К.Гартвіг затопив 43 торговельних судна (139 082 GRT), лінійний корабель «Корнуоліс» і пошкодив 6 суден (27 902 GRT).
  19. ↑ Загалом оберлейтенант-цур-зее Й.Логс затопив 76 торговельних суден (149 465 GRT) і шлюп «Лавендер» (1 200 тонн), а також пошкодив 16 суден (89 369 GRT).
  20. ↑ 47 суден затоплено ПЧ UC-75 і 30 суден UB-57.
  21. ↑ Загалом капітан-лейтенант Р.Морат затопив 45 торговельних суден (129 569 GRT) і французький лінкор «Дантон» (18 000 тонн), пошкодив 3 судна (9 420 GRT), а також одне судно (186 GRT) захопив як приз.
  22. ↑ Загалом капітан-лейтенант К.Ганссер затопив 57 торговельних суден (143 667 GRT), пошкодив 3 судна (10 771 GRT), а також одне судно (453 GRT) захопив як приз.
  23. ↑ Загалом капітан-лейтенант Р.Шнайдер затопив 44 судна (125 802 GRT), зокрема пасажирського лайнера «Арабік», британський додредноут «Формідабл» (15 000 т), 5 суден (21 956 GRT) пошкодив і одне судно (1 925 GRT) узяв призовим.
  24. ↑ Загалом корветтен-капітан О.Шультце затопив 53 судна (132 567 GRT), один військовий корабель (5 250 т), 7 суден (28 753 GRT) і 2 військові кораблі (2 540 т) пошкодив.
  25. ↑ Зокрема легкий крейсер типу «Таун» «Фалмут» і пасажирський лайнер «Трансильванія».
  26. ↑ Загалом капітан-лейтенант Е.Васснер затопив 89 суден (135 048 GRT), один військовий корабель (есмінець «Скейт», 1 025 т), 4 судна (14 322 GRT) і 1 корабель (975 т) пошкодив.
  27. ↑ Загалом фрегаттен-капітан О. Кречмер затопив 41 судно (224 467 GRT), 3 допоміжних крейсери «Лаурентік», «Патроклус» і «Форфар» (46 440 GRT), есмінець «Дерінг» (1 375 т), 2 судна знищені (15 513 GRT), а також 5 суден (37 965 GRT) пошкодив.
  28. ↑ 1 ескадрений міноносець «Рубен Джеймс», 1 допоміжне військове судно, 34 транспортних судна.
  29. ↑ Загалом фрегаттен-капітан Г. Лібе затопив 34 судна (187 267 GRT), 1 судно пошкодив (3 670 GRT).
  30. ↑ Загалом капітан-цур-зее В. Шютце затопив 35 суден (180 073 GRT), 2 судна пошкодив (14 213 GRT).
  31. ↑ Загалом фрегаттен-капітан Г. Леманн-Вілленброк затопив 24 судна (170 237 GRT), 2 судна пошкодив (15 864 GRT) і одне судно Kars тотально зруйнував (8 888 GRT).
  32. ↑ Загалом корветтен-капітан Г. Шультце затопив 26 суден (169 709 GRT), одне судно пошкодив (9 456 GRT).
  33. ↑ Загалом корветтен-капітан Г. Лассен затопив 26 суден (156 082 GRT), 5 суден пошкодив (34 419 GRT).
  34. ↑ Загалом капітан-лейтенант Й. Шепке затопив 36 суден (153 677 GRT), 4 судна пошкодив (17 229 GRT) і одне норвезьке судно Bruse зруйнував (2 205 GRT).
  35. ↑ Загалом корветтен-капітан В. Генке затопив 22 судна (140 196 GRT), 1 допоміжне військове судно (плавуча база есмінців «Гекла», 10 850 GRT), 1 судно (4 668 GRT) та 1 військовий корабель (1 350 тонн) та 1 судно (6 034 GRT) і військовий корабель (есмінець «Марна», 1 920 тонн) були пошкоджені.
  36. ↑ Загалом корветтен-капітан Р. Гізе затопив 24 судна (136 266 GRT) і 1 допоміжне військове судно (допоміжний крейсер «Салопіан», 10 549 GRT), пошкодив 1 судно (2 588 GRT).
  37. ↑ Загалом капітан-цур-зее Е. Кальс затопив 17 суден (111 249 GRT) і три допоміжні військові судна (ударний транспорт «Едвард Ратледж», військові транспорти «Г'ю Скотт» і «Президент Клівленд» 34 407 GRT), пошкодив 1 судно (6 986 GRT).
  38. ↑ Загалом корветтен-капітан Й. Мор затопив 27 суден (129 976 GRT) і два військові кораблі (британський легкий крейсер «Данідін», французький корвет «Мімоза» 5 775 GRT), пошкодив 3 судна (26 167 GRT).
  39. ↑ Загалом фрегаттен-капітан К. Шольц затопив 24 судна (111 546 GRT) і один допоміжний військовий корабель (британський допоміжний крейсер «Раджпутана» (16 644 GRT).
  40. ↑ Загалом корветтен-капітан А. Пінінг затопив 25 суден (126 664 GRT) та один військовий корабель (британський ескортний авіаносець «Евенджер» (13 785 GRT). Ще один допоміжне військове судно пошкодив USS Almaack (AK 27) (6 736 GRT).
  41. ↑ Загалом корветтен-капітан Г.Ф. Вітте затопив 23 судна (119 554 GRT) та пошкодив бразильську шхуну (265 GRT).
Джерела
  1. ↑ Most Successful U-boat Commanders. Архів оригіналу за 8 грудня 2010. Процитовано 4 серпня 2018.
  2. ↑ Lothar von Arnauld de la Perière. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  3. ↑ Walter Forstmann. Архів оригіналу за 28 січня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  4. ↑ Max Valentiner. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  5. ↑ Otto Steinbrinck. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  6. ↑ Hans Rose. Архів оригіналу за 5 грудня 2016. Процитовано 4 серпня 2018.
  7. ↑ Gustav Sieß. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 4 серпня 2018.
  8. ↑ Walther Schwieger. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  9. ↑ Wolfgang Steinbauer. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  10. ↑ Claus Rücker. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  11. ↑ Reinhold Saltzwedel. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  12. ↑ Waldemar Kophamel. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 4 серпня 2018.
  13. ↑ Hans von Mellenthin. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  14. ↑ Otto Wünsche. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  15. ↑ Kurt Hartwig. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  16. ↑ Johannes Lohs. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  17. ↑ Robert Moraht. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 4 серпня 2018.
  18. ↑ Konrad Gansser. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  19. ↑ Rudolf Schneider. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  20. ↑ Otto Schultze. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  21. ↑ Erwin Waßner. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 4 серпня 2018.
  22. ↑ Most successful U-boat Commanders. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 5 серпня 2018.
  23. ↑ Otto Kretschmer. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 5 серпня 2018.
  24. ↑ Wolfgang Lüth. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 5 серпня 2018.
  25. ↑ Erich Topp. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 5 серпня 2018.
  26. ↑ Heinrich Liebe. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 6 серпня 2018.
  27. ↑ Viktor Schütze. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 6 серпня 2018.
  28. ↑ Heinrich Lehmann-Willenbrock. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 10 серпня 2018.
  29. ↑ Karl-Friedrich Merten. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 10 серпня 2018.
  30. ↑ Herbert Schultze. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 10 серпня 2018.
  31. ↑ Günther Prien. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 11 серпня 2018.
  32. ↑ а б Georg Lassen. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 11 серпня 2018.
  33. ↑ Werner Henke. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 11 серпня 2018.
  34. ↑ Carl Emmermann. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 15 серпня 2018.
  35. ↑ Heinrich Bleichrodt. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 2 вересня 2018.
  36. ↑ Robert Gysae. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 2 вересня 2018.
  37. ↑ Ernst Kals. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 30 вересня 2018.
  38. ↑ Johann Mohr. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 27 березня 2019.
  39. ↑ Klaus Scholtz. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 28 жовтня 2018.
  40. ↑ Adolf Cornelius Piening. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.
  41. ↑ Helmut Friedrich Witte. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2018.

Література

  • Курушин М. Ю. Сталеві труни рейху. — М. : Віче, 2004. — ISBN ISBN 5-9533-0449-8.
  • Роуер Ю. Субмарини, що несуть смерть. Перемоги підводних човнів країн гітлерівської Осі = Jürgen Rohwer. Axis submarine successes 1939-1945. — М. : Центрполіграф, 2004. — 416 с. — 2000 прим. — ISBN 5-9524-1237-8.
  • Richard Compton-Hall (2004), Submarines at War 1914-18, Periscope Publishing, ISBN 978-1-904381-21-1

Посилання
Kembali kehalaman sebelumnya