Суе́цька зато́ка (араб. خليج السويس) — затока, розташована в північній частині Червоного моря, відокремлює Синайський півострів Азії від Африки. Розташована в межах Єгипту.
Геологія
На півночі Червоного моря, біля узбережжя Синайського півострова розташовано геологічний трійник, від нього на північний захід прямує Рифт Суецької затоки (що й утворює Суецьку затоку), на північний схід прямує Рифт Мертвого моря (Акабська затока), а на південь — Рифт Червоного моря (Червоне море). Суецька затока утворена порівняно молодим, але наразі не активним Рифтом Суецької затоки, що має вік приблизно 28 мільйонів років[1]. Він прямує приблизно на 300 км на північний захід і затухає біля єгипетського міста Суец і входу в Суецький канал. При вході у затоку, розташовано нафтогазове родовище Гемса[2].
Осадовий басейн затоки складається з уламкових порід і карбонатів олігоцену й палеозою та уламкових порід й евапоритів міоцену та голоцену. У затоці знаходиться три нафтових родовища: Аль-Морган досліджене в 1964, Белаїм досліджене в 1955 роцы та Октябрське досліджене в 1977[2].
Межі
Міжнародна гідрографічна організація встановила межі Суецької затоки[3]:
- З півдня затока обмежена лінією що прямує від Рас-Мухаммад (27° 43' пн. ш.) до південної точки острова Шадуан і далі на захід по паралелі (27° 27' пн. ш.) до узбережжя Африки.
Географія
Довжина затоки становить 325 км, при ширині від 25 до 55 км. Глибина становить до 80 м.
У північній частині затоки, на березі Суецької бухти, розташоване портове місто Суец, біля якого починається Суецький канал, який зв'язує Червоне море із Середземним.
У східній частині затоки розташована бухта Абу-Зеніма.
Примітки
Джерела