ГданськКарта торгового шляху між Європою та Азією Цей торговий шлях, або як називали його історики «Шовковий шлях», був мережею древніх торгових шляхів, офіційно створених за часів династії Хань в Китаї 130 року до н. е., які зв'язували регіони стародавнього світу між 130 р. до н. е. і 1453 р. н. е. На карті зображено два шляхи: сухопутний (сухопутний міжконтинентальний Шовковий шлях, де торговці були залучені в «релейну торгівлю», коли товари багато разів переходили з рук в руки, перш ніж досягали кінцевого пункту призначення") та морський (поєднував ділянку історичного Шовкового шляху, який з'єднував Китай з Південно-Східною Азією, Індонезійським архіпелагом, Індійським субконтинентом, Аравійським півостровом, далі йшов до Єгипту і, нарешті, Європи). На сьогодні торговий шлях продовжує існувати під назвою «Новий Шовковий шлях». Він має також два варіанти: морський і сухопутний. Існує декілька проєктів з розширення транспортної інфраструктури в районі історичного торгового шляху. Ймовірно, найбільш відомою є Китайська ініціатива «Один пояс, один шлях».
Законопроєкт «Про внутрішню торгівлю» станом на вересень 2011 містить таке визначення: Торговельна діяльність — діяльність з купівлі-продажу товарів, зокрема власного виробництва, або посередницька діяльність, зокрема із надання агентських, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробників (постачальників) до кінцевого покупця[1].
Торгівля, як галузь господарської діяльності, забезпечує зберігання, транспортування і реалізацію продукції, має мережу гуртових і роздрібних підприємств.
Командна торгівля — залучення фахівців з торгівлі, маркетингу, інжинірингу, фінансів, технічного супроводу і навіть менеджерів вищої ланки до обслуговування великих і складних замовлень.
Торгівля виникла з появою розподілу праці як обмін надлишками продуктів і виробів. Обмін спочатку мав натуральний характер, а з появою грошей виникли передумови для встановлення товарно-грошових відносин.
Ще інша назва торгівлі та пов'язаних з нею справ — комерція.[2]
Види торгівлі
Розрізняють гуртову і роздрібну торгівлю; міжнародну і внутрішню.
Гуртова торгівля — це діяльність із придбання та відповідного перетворення товару для подальшої його реалізації підприємствам роздрібної торгівлі або іншим суб'єктам підприємницької діяльності.
Емпіричні докази успіху торгівлі можна побачити в контрасті між такими країнами, як Південна Корея, яка прийняла політику експортно-орієнтованої індустріалізації, та Індія, яка історично проводила більш закриту політику. За останні п'ятдесят років Південна Корея досягла набагато кращих результатів за економічними критеріями, ніж Індія, хоча її успіх також пов'язаний з ефективними державними інституціями.[3]
Торговельні санкції
Торговельні санкції проти певної країни іноді застосовуються для того, щоб покарати цю країну за певні дії. Ембарго, сувора форма зовнішньої ізоляції, — це блокада всієї торгівлі однієї країни з іншою. Наприклад, Сполучені Штати мають ембарго проти Куби вже понад 60 років.[4] Зазвичай ембарго є тимчасовим. Наприклад, Вірменія ввела тимчасове ембарго на турецьку продукцію і забороняє будь-який імпорт з Туреччини 31 грудня 2020 року. Ситуація викликана побоюваннями щодо продовольчої безпеки з огляду на вороже ставлення Туреччини до Вірменії.[5]
Товарне виробництво і торгівля в Україні (друга половина XVII — кінець XVIII ст.) / О. М. Стрішенець. — Чернівці: Місто, 2009. — 303 с. : табл. — Бібліогр. в кінці розд. — ISBN 978-966-2951-41-7
Торговельне підприємництво: механізм розвитку і фінансової підтримки: монографія / ред.: С. В. Князь; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 722 c.