Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Україна молода

Не плутати з «Молоддю України» — газетою, що існувала (з перервами) з 1921 до 2019 року.
«Україна молода»

Країна  Україна
Тип періодичне видання, щоденна газета
Мова українська
Видавець ПП «Україна молода»
Формат A3
Періодичність 1 день

Гасло: Бойова газета героїчної нації

Засновано 4 липня 1991
Головний редактор Михайло Дорошенко
Головний офіс Київ, Столичне шосе, 103.
Наклад 86 734 (2020)[1]
Передплатний індекс
(Укрпошта) 		60970, 01555
umoloda.kyiv.ua

«Украї́на молода́» — щоденна українська інформаційно-політична газета. Виходить чотири рази на тиждень. Редакція газети розташована у Києві. Головний редактор — Михайло Дорошенко, близький соратник та односелець третього президента України Віктора Ющенка[2]. «Україна молода» входить до складу УАВПП.

Видання орієнтується на національно свідому українську аудиторію різного віку. Читацька аудиторія — особи віком від 16 до 60 років, з яких 64% працюють, серед 36 % незайняті студенти, домогосподарки, пенсіонери. Більшість читачів газети має середній рівень доходів. За статтю читачів 51% жінок та 49% чоловіків. Серед читачів видання 6,5% керівників, 18% — фахівців різних галузей, 27,4% — службовців, 27,8% — робітників, 20,3% — інших категорій[1].

Історія

Газета заснована у липні 1991 року як молодіжне видання ЦК Компартії України (перший номер вийшов 4 липня 1991 року), однак уже в серпні 1991 р. газета стала незалежною, підтримавши незалежність України. Була створена у час коли вже виходила "орган ЦК ЛКСМУ" «Молодь України». По тому нетривалий час мала засновником Міністерство у справах молоді та спорту. Зараз існує у формі приватного підприємства. Власник і директор — Михайло Дорошенко.

На 2009 рік наклад газети становив 105 тисяч примірників.

У лютому 2019 року видання змінило доменну адресу власного інтернет-сайту з «kiev.ua» на «kyiv.ua». Зміна здійснена у рамка світової кампанії Міністерства закордонних справ під назвою «#KyivNotKiev»[3].

Журналісти

У різний час в «УМ» працювали: Вахтанг Кіпіані, Роман Скрипін, Олег Єльцов, Ірина і Володимир Чемерис, Олена Зварич/Ліснича, Дмитро Лиховій, Леся Шовкун, Любов Янюк, Алла Єрьоменко, Юрій Куликов, Сергій Сай-Боднар (головний редактор у 1994—1995 рр.), Ярослав Тракало, Юрій Пригорницький, Мар'яна Олійник, Лариса Остролуцька, Мар'яна П'єцух, Дмитро Мосієнко, Борис Нартовський, Олена Нагорна (Сек), Андрій Сек, Марьяна Литвиненко, Сергій Литвиненко, Віктор Іванченко, Наталія Лебідь, Василь Неїжмак, Іван Крайній, Павло Кущ, Андрій/Тарас Багнюк, Олександр Гаврош, Михайло Бублик, Тарас Здоровило та ін.

Зараз[коли?] обличчя газети формують журналісти Валентина Самченко (заступник головного редактора), Ліна Тесленко (Кушнір), Іван Леонов, Юрій Патиківський, Алла Федорина, Сергій Довгаль, Лариса Салімонович, Світлана Мичко, Тарас Здоровило, художник Володимир Солонько та інші.

Резонансні публікації та судові справи

Публікація про передвиборчу кампанію Віктора Януковича

17 серпня 2004 року на шпальтах газети вийшла стаття «Бігморди»[4] про рекламні щити кандидата у президенти Віктора Януковича. Видання, посилаючись на власні джерела, повідомило, що кількість білбордів з рекламою прем'єр-міністра досягає 3 000 одиниць по всій країні, ціна яких становить орієнтовно 450 доларів США за кожен, що разом становить майже 7 млн 200 тис. гривень[5].

У відповідь на скаргу довіреної особи Віктора Януковича Раїси Богатирьової ЦВК прийняла Постанову від 13 вересня 2004 року № 530[6], якою зобов'язала «Україну молоду» до 16 вересня спростувати інформацію про рекламні щити Януковича. Редакція видання заявила, що оскаржить рішення ЦВК у Верховному суді[7].

24 вересня 2004 року Верховний суд України ухвалив рішення за скаргою видання «Україна молода» на постанову ЦВК, у якому задовольнив вимоги газети. Згідно з рішенням суду, законодавство України «виключає можливість прийняття та розгляду ЦВК скарги довіреної особи кандидата на пост Президента України на дії чи бездіяльність ЗМІ, їх власників, посадових та службових осіб»[8].

Публікації про СБУ

2 червня 2006 року на сторінках газети з'явилася стаття під заголовком «На службу кланам i Москві здає Службу безпеки України її керівник Ігор Дріжчаний», де голова СБУ Ігор Дріжчаний звинувачувався у співпраці з російськими спецслужбами[9].

У відповідь на публікацію газети пресслужба СБУ назвала інформацію у ній неправдивою і наклепницькою, на що будь-яких коментарів від офіційних осіб служби не буде[10].

3 червня видання опублікувало статтю під назвою «Від Служби віє небезпекою...» з продовження матеріалу зі звинуваченнями СБУ у співпраці з Кремлем[11]. Головний редактор видання Михайло Дорошенко заявив, що газета не відмовиться від опублікованої інформації і підтвердив факти зустрічей з керівництвом Секретаріату Президента, РНБО та СБУ й повідомив, що погодився передати для вивчення частину документів, на яких ґрунтувалися опубліковані в газеті матеріали[12].

Суд з Олександром Морозом

8 липня 2006 року газета опублікувала статтю Дмитра Лиховія «Мороз у купальську ніч»[13], а 26 липня того ж року — статтю Івана Леонова «Триста «лимонів» до скрині Мороза?»[14], у яких йшлося про причетність Голови Верховної Ради Олександра Мороза до топкорупції та найбільших політичних скандалів. У відповідь на публікації Олександр Мороз подав позов до суду за наклеп.

26 жовтня 2006 року Шевченківський районний суд міста Києва задовольнив у повному обсязі позовні вимоги Олександра Мороза до газети «Україна молода»[15]. Сам спікер відмовився від свого права на матеріальну компенсацію від видання за заподіяну моральну шкоду[16].

У січні 2007 року Апеляційний суд міста Києва залишив у силі рішення Шевченківського районного суду про визнання публікацій «України молодої» про голову Верховної Ради Олександра Мороза наклепом[17].

Публікація про біографію Святослава Піскуна

2 червня 2007 року на сторінках газети з'явилася стаття під назвою «Дозвольте представити: Фурман С. М., більш відомий як Піскун Святослав Михайлович»[18], де, посилаючись на архівні документи, видання заявило, що у записі акту про народження Святослав Піскун був зареєстрований під прізвищем Фурман. На той час його мати Фурман Тайба Лейбівна, яка до шлюбу мала прізвище Святець, була одружена з Фурманом Рафаїлом Мойсейовичем. У 1965 році Піскун отримав дошлюбне прізвище матері Святець у зв'язку з її розлученням з Рафаїлом Фурманом. 5 червня 1969 року Святослав Святець отримав прізвище Піскун у зв'язку з оформленням батьківства Піскуном Михайлом Семеновичем. Всі ці дані Святослав Піскун приховав і не надав у власній біографії[19]. Окрім того, в автобіографії він змінив матір Тайбу Лейбівну на Тетяну Леонідівну[20].

Як пізніше заявив заступник головного редактора видання Дмитро Лиховій матеріали для публікації отримані редакцією в СБУ. Однак речниця служби Марина Остапенко не підтвердила цього[21].

Суд з Андрієм Портновим

У жовтні 2009 року Печерський районний суд міста Києва задовольнив позов члена фракції БЮТ Андрія Портнова до газети «Україна молода», яка опублікувала статтю про його причетність до діяльності рейдерського угрупування Олександра Капітонова і смерті прокурора Дніпропетровської області Володимира Шуби[22]. У відповідь на це у Національній спілці журналістів України заявили про чергове посягання на професійні засади журналістики та свободу слова з боку депутата[23]. А головний редактор видання Михайло Дорошенко повідомив, що «Україна молода» оскаржуватиме рішення в апеляційному суді[24].

Порушення авторських прав

У листопаді 2011 року фотограф Максим Дондюк подав позов до суду на газету «Україна молода» через публікацію його фото з порушенням авторських прав з вимагою виплатити йому 9,6 тис. грн компенсації[25]. Предметом позову стала публікація на першій шпальті газети світлини з військово-патріотичного молодіжного табору «Січ» у Криму. Фото було опубліковане без зазначення автора. У свою чергу весь фоторепортаж був оприлюднений Максимом Дондюком на спеціалізованому ресурсі, де на всіх знімках був зазначений копірайт та ім'я автора[26].

У січні 2012 року Шевченківський районний суд міста Києва задовольнив позов фотографа і зобов'язав видання сплатити 9,6 тис. грн компенсації, які й вимагав позивач. Також видання зобов'язувалося надрукувати на своїх сторінках повідомлення про факт порушення ним авторських прав[27].

Суд з Віктором Медведчуком

6 листопада 2018 року видання опублікувало статтю генерала Григорія Омельченка «Хрестовий похід» Кремля: як Московія привласнила православ'я Київської Русі та чому не хоче його втрачати», де зокрема було згадано про те, що згідно з даними архівів СБУ Вадим Рабінович та Віктор Медведчук були агентами КДБ. Перший працював під псевдонімом «Жолудь», другий — «Соколовський»[28].

4 грудня 2018 року видання повідомило про отримання листа від адвоката Віктора Медведчука, де вимагається спростування інформації про те, що лідер руху «Український вибір» є «агентом КДБ під псевдонімом Соколовський»[29]. Як наголосила «Україна молода», таку інформацію оприлюднено у сотнях інтернет-джерел і редакція здивована тому, що така реакція на публікацію саме їхнього видання[30].

24 червня 2019 року Солом'янський районний суд міста Києва ухвалив рішення зобов'язати видання «Україна молода» спростувати твердження, що політик Віктор Медведчук був агентом КДБ, яке газета опублікувала на своїх сторінках[31].

Агітація за Петра Порошенка

Напередодні президентських виборів 2019 року газета видала два спецвипуски з агітацією за Петра Порошенка[32]. Наповнення спецвипусків мало переважно передрук матеріалів інших видань, блогів та публічних заяв, які агітували за Порошенка та проти Зеленського[33]. Головний редактор Михайло Дорошенко прокоментував появу спецвипусків тим, що підтримка Петра Порошенка відповідає позиції газети та її читачів[32].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Реклама в «УМ». Україна молода. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  2. ↑ Президентові — 56. Україна молода. 24 лютого 2010. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  3. ↑ Сайт видання «Україна молода» змінив домен в рамках ініціативи #KyivNotKiev. Детектор медіа. 16 лютого 2019. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  4. ↑ «Бігморди». Україна молода. 17 серпня 2004. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  5. ↑ Ківалов розібрався з «Україною молодою», яка ображає Януковича. Українська правда. 13 вересня 2004. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 7 липня 2020.
  6. ↑ Постанова від 13 вересня 2004 року №530 «Про скаргу довіреної особи кандидата на пост Президента України Януковича В. Ф. в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі Богатирьової Р. В.». ЛІГА:ЗАКОН. 24 вересня 2004. Процитовано 7 липня 2020.
  7. ↑ Україна-Молода-Суд-Скарга. Радіо «Свобода». 14 вересня 2004. Процитовано 7 липня 2020.
  8. ↑ Рішення Верховного суду України від 24.09.2004. Zakon.rada.gov.ua. 24 вересня 2004. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 7 липня 2020.
  9. ↑ Служба небезпеки України. Україна молода. 2 червня 2006. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  10. ↑ СБУ каже, що її оббрехали, газета обіцяє продовження. УНІАН. 2 червня 2006. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  11. ↑ Від Служби віє небезпекою... Україна молода. 3 червня 2006. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  12. ↑ «УМ» підтверджує достовірність фактів про СБУ. Німецька хвиля. 6 червня 2006. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  13. ↑ Мороз у купальську ніч. Україна молода. 8 липня 2006. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  14. ↑ Триста «лимонів» до скрині Мороза?. Україна молода. 26 липня 2006. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  15. ↑ Мороз змусить «Україну Молоду» розповісти, що він не бере гроші. Українська правда. 27 жовтня 2006. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  16. ↑ Мороз виграв суд у газети «Україна молода». УНІАН. 27 жовтня 2006. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 6 липня 2020.
  17. ↑ Суд підтвердив, що Мороза оббрехали. Корреспондент. 16 січня 2007. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  18. ↑ Дозвольте представити: Фурман С. М., більш відомий як Піскун Святослав Михайлович. Україна молода. 2 червня 2007. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  19. ↑ Піскун двічі міняв своє прізвище і один раз ім'я матері. Gazeta.ua. 4 червня 2007. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  20. ↑ Пискун скрыл двойное изменение фамилии?! Сначала был Фурманом, потом - Святцем. Цензор.нет. 4 червня 2007. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. (рос.)
  21. ↑ Переход на личное. Фокус. 25 червня 2007. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. (рос.)
  22. ↑ Суд задовольнив позов Портнова до газети «Україна молода». Радіо «Свобода». 19 жовтня 2009. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  23. ↑ НСЖУ: у БЮТ сверблять руки натягнути вуздечку на свободу слова. УНІАН. 22 жовтня 2009. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  24. ↑ «Україна молода» подаватиме апеляцію та поскаржиться на адвокатку Андрія Портнова. Детектор медіа. 20 жовтня 2009. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  25. ↑ Фотограф подав в суд на газету «Україна молода». Інститут масової інформації. 7 листопада 2011. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  26. ↑ Суд задовольнив позов фотографа Дондюка до «України молодої». Незалежна медіа-профспілка України. 5 січня 2012. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  27. ↑ Суд задовольнив позов фотографа Дондюка до «України молодої». Детектор медіа. 4 січня 2012. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 7 липня 2020.
  28. ↑ «Хрестовий похід» Кремля: як Московія привласнила православ'я Київської Русі та чому не хоче його втрачати. Україна молода. 6 листопада 2018. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  29. ↑ Медведчук вимагає спростування інформації про «агента КДБ Соколовського» – «Україна молода». Детектор медіа. 4 грудня 2018. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  30. ↑ «Україна молода» повідомляє, що Медведчук вимагає спростування щодо «агента КДБ Соколовського». Інститут масової інформації. 4 грудня 2018. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  31. ↑ Кум Путіна – агент КДБ? Київський суд розставив крапки над «і». Главком. 6 липня 2019. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  32. ↑ а б Газета «Україна молода» видала два спецвипуски з агітацією за Порошенка. ЧЕСНО. 18 квітня 2019. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
  33. ↑ У Києві роздають «спецвипуски» під брендом відомого видання з ознаками «джинси». ОПОРА. 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.

Посилання

Read other articles:

أندريه كوكس

هذه المقالة يتيمة إذ تصل إليها مقالات أخرى قليلة جدًا. فضلًا، ساعد بإضافة وصلة إليها في مقالات متعلقة بها. (أبريل 2019) أندريه كوكس   معلومات شخصية الميلاد 12 يوليو 1954 (69 سنة)  هراري  مواطنة المملكة المتحدة سويسرا  عضو في جيش الخلاص  مناصب قائد جيش الخلاص   تولى المن

 

Estádio Major Antônio Couto Pereira

Estádio Major Antônio Couto Pereira De harde kern: Império Alviverde Plaats Curitiba, Brazilië Capaciteit 37.182 Geopend 20 november, 1932 Bespelers Coritiba Eerste wedstrijd Coritiba - America-RJ 4-2 Gerenoveerd 1958, 2005 Veldafmetingen 109 x 72 Portaal    Sport Hoofdtribune in het oosten De lange kant tegenover de hoofdtribune en de Mauá Het Estádio Major Antônio Couto Pereira, of simpelweg Couto Pereira is het thuisstadion van Coritiba uit de Braziliaanse stad Curitiba in...

 

Віллі (Айова)

Місто Вілліангл. Willey Координати 41°58′37″ пн. ш. 94°49′12″ зх. д. / 41.97694444447177631° пн. ш. 94.82000000002777540° зх. д. / 41.97694444447177631; -94.82000000002777540Координати: 41°58′37″ пн. ш. 94°49′12″ зх. д. / 41.97694444447177631° пн. ш. 94.82000000002777540° зх. д. / 41.97...

Tamar Lalo

Tamar Lalo. Tamar Lalo es una flautista de flauta dulce israelí. Tras los éxitos conseguidos en Israel, tocando con numerosas orquestas como la Orquesta Filarmónica de Israel bajo la batuta del Maestro Zubin Mehta, Tamar Lalo reside en Europa donde desarrolla su carrera como intérprete de música antigua. Su repertorio abarca desde la música del Renacimiento a la del Barroco. Educación Musical Tamar Lalo comenzó a tocar la flauta a los 7 años. Graduada con honores en la Thellma-Yellin...

 

キングストン (ノーフォーク島)

キングストン KingstonDaun a'Taun 位置 位置 キングストンキングストン (オセアニア)オセアニアの地図を表示キングストンキングストン (ノーフォーク島)ノーフォーク島の地図を表示 座標 : 南緯29度3分25秒 東経167度57分41秒 / 南緯29.05694度 東経167.96139度 / -29.05694; 167.96139 歴史 建設 1768年3月6日 行政 国 オーストラリア  特別地域 ノーフォーク島  町

 

Кобальчинська Романа Романівна

Кобальчинська Романа РоманівнаВовчовська Романа РоманівнаНародилася 10 червня 1946(1946-06-10)Ходорів, Львівська область, УРСРПомерла 17 жовтня 2013(2013-10-17) (67 років)Київ Україна·ракПоховання Лісове кладовищеГромадянство  СРСР→ УкраїнаДіяльність етнограф мистецтвознавец�...

Baltimore City Council

Legislature of Baltimore, Maryland, U.S. This article uses bare URLs, which are uninformative and vulnerable to link rot. Please consider converting them to full citations to ensure the article remains verifiable and maintains a consistent citation style. Several templates and tools are available to assist in formatting, such as reFill (documentation) and Citation bot (documentation). (August 2022) (Learn how and when to remove this template message) Baltimore City CouncilTypeTypeUnicameral L...

 

Meng Meiqi

Ini adalah nama Tionghoa; marganya adalah Meng. Meng MeiqiMeng di tahun 2020Nama asal孟美岐LahirMèng Měiqí15 Oktober 1998 (umur 25)Luoyang, Henan, ChinaPekerjaanPemeranPenyanyiPenariKarier musikGenreK-popMandopopInstrumenVokalTahun aktif2016–sekarangLabelStarship EntertainmentYuehua EntertainmentWajijiwa EntertainmentArtis terkaitCosmic GirlsRocket GirlsProduce 101 Meng MeiqiNama TiongkokTionghoa 孟美岐 TranskripsiTionghoa StandarHanyu PinyinMèng MěiqíNama KoreaHangul맹

 

Shmuel Dayan

Shmuel DayanLahir(1891-08-08)8 Agustus 1891Tempat lahirZhashkiv, Kekaisaran RusiaTahun aliyah1908Meninggal dunia11 Agustus 1968(1968-08-11) (umur 77)Knesset1, 2, 3Faksi yang diwakili di Knesset1949–1959Mapai Shmuel Dayan (Ibrani: שמואל דיין; 8 Agustus 1891 – 11 Agustus 1968) adalah seorang aktivis Zionis pada masa Palestina Mandat Inggris dan politikus Israel. Ia menjabat dalam tiga Knesset pertama. Pranala luar Shmuel Dayan di situs web Knesset Pengawasan otor...

مركزية الذات

تحتاج النصوص المترجمة في هذه المقالة إلى مراجعة لضمان معلوماتها وإسنادها وأسلوبها ومصطلحاتها ووضوحها للقارئ، لأنها تشمل ترجمة اقتراضية أو غير سليمة. فضلاً ساهم في تطوير هذه المقالة بمراجعة النصوص وإعادة صياغتها بما يتناسب مع دليل الأسلوب في ويكيبيديا. (أكتوبر 2015) تحتوي ه�...

 

Jonathan Bowden

English political activist (1962–2012) For the footballer, see Jon Bowden. This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Jonathan Bowden – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (July 2021) (Learn how and when to remove this template message) Jonathan BowdenJonathan Bowden delivering a speech in 201...

 

Arthur Hughes (artist)

English painter An 1851 self-portrait April Love, 1856 Ophelia Arthur Hughes (27 January 1832 – 22 December 1915) was an English painter and illustrator associated with the Pre-Raphaelite Brotherhood. Biography Hughes was born in London. In 1846 he entered the art school at Somerset House, his first master being Alfred Stevens, and later entered the Royal Academy schools. It was here, after reading a copy of The Germ, that he met John Everett Millais, Holman Hunt, and Dante Gabriel Rossetti...

Kantō region

Region of Japan This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) You can help expand this article with text translated from the corresponding article in Japanese. (October 2013) Click [show] for important translation instructions. View a machine-translated version of the Japanese article. Machine translation, like DeepL or Google Translate, is a useful starting point for translations,...

 

Ilyushin Il-106

Ilyushin Il-106 adalah pesawat angkut militer berat Rusia yang diusulkan pada 1990. Pesawat ini akan menjadi monoplane bermesin empat sayap tinggi kantilever dengan besar 34 m (111 ft 7 in) kabin. Spesifikasi Karakteristik umum Panjang: 57,6 m (189 ft 0 in) Lebar sayap: 58,5 m (191 ft 11 in) Tinggi: 19.93 m (ft) Area sayap: 370 m 2 (ft 2) Berat kosong: 135.000 kg (lb) Berat kotor: 258,000 kg (568.792 £) Angkat Berguna: 80.000 kg (lb) Powerplant: 4 × Kuznetsov N...

 

Black & Veatch

Largest engineering firm in the Kansas City metropolitan area Black & VeatchTypeEmployee-OwnedIndustryEngineering, procurement, and construction, and consultingFoundedKansas City, Missouri (1915)HeadquartersOverland Park, KansasAreas servedPower, water, telecommunications, oil and gas, mining, government, data centers, banking and financeKey peopleMario Azar, Chairman and CEO Andrea Bernica, Senior Vice President and Chief of Staff Laszlo von Lazar, President, Energy & Process Industr...

Liste der Staatsoberhäupter von Zypern

Inhaltsverzeichnis 1 Antike 1.1 Könige von Salamis 1.2 Könige von Soloi 1.3 Könige von Lapithos 1.4 Könige von Kition 1.5 Könige von Paphos 1.6 Könige von Tamassos 1.7 Könige von Chytroi 1.8 Könige von Kourion 1.9 Könige von Ledra 2 Ptolemäerreich 3 Römerzeit 4 Byzantinisches Reich 5 Königreich Zypern 6 Republik Venedig 7 Osmanisches Reich 8 Britisch-Zypern 9 Republik Zypern 10 Nordzypern 10.1 Türkischer Föderativstaat von Zypern 10.2 Türkische Republik Nordzypern 11 Literatur ...

 

Etihad Airways

Flag carrier of the United Arab Emirates; based in Abu Dhabi Etihad redirects here. For other uses, see Etihad (disambiguation). Etihad Airways IATA ICAO Callsign EY ETD ETIHAD FoundedJuly 2003; 20 years ago (2003-07)Commenced operationsNovember 2003; 20 years ago (2003-11)HubsAbu Dhabi International AirportFrequent-flyer program Etihad Guest Etihad One Club Fleet size90Destinations77[1]Parent companyEtihad Aviation GroupHeadquartersKhalif...

 

Odznaka Honorowa za Dobrą Służbę w Siłach Powietrznych

Odznaka Honorowa za Dobrą Służbę w Siłach PowietrznychHæderstegnet for god tjeneste ved Flyvevåbnet Rewers bliźniaczej odznaki dla marynarzy Baretka Ustanowiono 11 marca 1953 Wielkość ∅ 30 mm Kruszec srebro Wydano ok. 5 tys. Powyżej Odznaka Honorowa za Dobrą Służbę w Armii Lądowej Poniżej Odznaka Honorowa Obrony za Dobrą Służbę Projektant medalier Harald Solomon Odznaka Honorowa za Dobrą Służbę w Siłach Powietrznych (duń. Hæderstegnet for god Tjeneste ved Fl...

Persipura Jayapura

Persipura JayapuraNama lengkapPersatuan Sepak bola Indonesia JayapuraJulukanMutiara HitamNama singkatPSPRKota/KabupatenKota JayapuraNegara IndonesiaFederasiPSSIBerdiri1 Mei 1963; 60 tahun lalu (1963-05-01)StadionStadion Mandala, Kota Jayapura (Kapasitas: 30.000) Stadion Lukas Enembe, Kabupaten Jayapura(Kapasitas: 40.263)PemilikPT. Persipura PapuaKetua umum Benhur Tomi ManoPelatih Tony HoLigaLiga 22023-24-Situs webSitus web resmi klubKelompok suporterPersipura Mania Musim ini Persatu...

 

Shazam (wizard)

Not to be confused with Shazam! (DC Comics).Comics character ShazamRendition of the Jebediah incarnation of the Wizard.Art by Alex RossPublication informationPublisherFawcett Comics (1942-1953) DC Comics (1972-present)First appearanceWhiz Comics #2 (February 1940)Created byC. C. BeckBill ParkerIn-story informationAlter egoMamaraganJebediah of CanaanSpeciesGod (current)New God (previous continuity)Homo Magi (previous continuity)Team affiliationsMarvel/Shazam FamilySquadron of JusticeThe Quinte...

 
Kembali kehalaman sebelumnya