В іншому мовному розділі є повніша стаття Philippine languages(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
Філіппінські мови, за Аделааром та Хіммельманом (2005)
Філіппінські мови — запропонована група мов, що включає всі мови Філіппін та півночі Сулавесі, що в Індонезії, крім мов сама-баджо морського народу баджо, та кількох палаванських мов[en] мов, та є підсім'єю австронезійських мов. Запропонована Рейнольдом Девідом Зорком у 1986 та Робертом Бластом у його роботах у 1991, 2005 та 2019 роках[1][2][3][4]. Попри близькість Філіппін до місця зародження Австронезійських народів, Тайваню, серед 150 філіппінських мов не спостерігається значної різниці, через що є думка, що старі розбіжності зникли через розповсюдження пращура сучасних мов, протофіліппінської прамови[2][5].
Примітки
↑Zorc, R. David Paul (1986). The Genetic Relationships of Philippine Languages. У Geraghty, P.; Carrington, L.; Wurm, S. A. (ред.). FOCAL II: Papers from the Fourth International Conference on Austronesian Linguistics. Pacific Linguistics, Series C, No. 94. Canberra: The Australian National University. с. 147—173. doi:10.15144/PL-C94.147. ISBN0-85883-345-X.
↑Blust, Robert A. (2005). The Linguistic Macrohistory of the Philippines. У Liao, Hsiu-Chuan; Rubino, Carl R.Galvez (ред.). Current Issues in Philippine Linguistics Pangaral Kay Lawrence A. Reid. Linguistic Society of the Philippines and SIL Philippines. с. 31—68.
