Церква Санта-Марія-Маджоре (італ. Chiesa di Santa Maria Maggiore)[2] (інша назва — церква Діви Марії Сніжної (італ. chiesa di Santa Maria della Neve)[3][4]) — католицька парафіяльна церква в комуні Сірміоне, провінція Брешія[3]. Належить до вікаріату Лаго-Брешіано Веронської діоцезії Католицької церкви, присвячена Діві Марії Сніжній[4].
Історія
Перші відомості про існування окремої парафії в Сірміоне сягають VIII століття, тоді в поселенні існувала церква, присвячена святому Мартину[2]. Вона згадується в буллі 1145 року папи Римського Євгенія III як plebem Sirmii cum capellis et decimis[2][4].
Сучасна церква зведена у XV столітті на місці та з матеріалу церкви святого Мартина, та освячена у 1512 році[4]. Єдиним документальним свідченням про будівництво церкви є заповіт парафіяльного священика Джованні де Біссі, датований 1450 роком, у якому священик заповідає своїм спадкоємцям виплатити кошти підрядникам за будівельні роботи. Низка вчених вважає, що церква Санта-Марія-Маджоре позначена на топографічній мапі 1439—1441 років, відомій як карта Альмаджа (італ. carta dell'Almagià)[2].
Зі звіту про пастирську візитацію 1526 року відомо, що нова церква також була парафіяльною і нею керував протоієрей[4].
У XVII столітті в церкві встановили нові вівтарі. Наприкінці XX століття церкву реконструювали.
Опис
Церква Санта-Марія-Маджоре прямокутна у плані, однонавна, із гранчастою апсидою із наметовим верхом, орієнтована по вісі схід—захід[2][4]. Чільний фасад гостроверхий, облицьований теракотою, прикрашений портиком із п'ятиарковою аркадою[4]. На місці портика первісно був церковний цвинтар, про що свідчать кілька надгробних плит на підлозі портика[3]. Одна з колон портика виготовлена із давньоримського межового стовпа-міліарія, присвяченого третьому року консульства імператора Юліана Відступника[5][3]. Ще одною пам'яткою давньоримської доби став меморіальний стовп, присвячений Юпітеру, який за християнських часів переробили на скриньку для пожертв[3]. З північного боку церкви розташована квадратна у плані дзвіниця[4].
Інтер'єр церкви складається з одної нави, розділеної чотирма арками[4], пресбітерія, трохи піднятого відносно основного простору, головного та чотирьох бічних вівтарів, присвячених Святому Причастю, святому Антонію, святому апостолу Андрію та Діві Марії з розарієм[4][3]. Перекриття склепінчасті, підлога облицьована червоним та світлим мармуром[4]. Стіни прикрашені фресками XV століття, втім, на північній стіні при реставрації у 1923—1924 роках були знайдені фрески більш раннього періоду, що може свідчити про те, що ця стіна лишилася від попередньої церкви Святого Мартина. Вікна здебільшого прямокутні, прикрашені вітражами. Дерев'яна статую Мадонни з немовлям також датується XV століттям[5].
Галерея
-
Інтер'єр
-
Фрески
-
Бічний вівтар святого Антонія
-
Бічний вівтар Святого Причастя
-
Бічний вівтар святого Андрія
-
Бічний вівтар Діви Марії Розарія
Примітки
