Розташоване на лівому березі річки Давидівка, за 51 км на північний схід від районного центру.
Село притулилося між двома горами, які місцеві жителі називають Крушник і Діброва. Частину села, яка тулиться до гори Крушник, що знаходиться біля лісу, — називають Індією, частину — Пакистаном, а центральну частину села — Ринки. Старожили кажуть, що колись тут (в Ринках) проходили торговища.
Історія
Точних даних, які б підтверджувались документально про заснування села нема, але за легендою історія села починається з часів походів Богдана Хмельницького. Він збудував похідну церкву. Зараз на зрубі є пам'ятна табличка, що церква є пам'яткою архітектури і охороняється державою. Так за переказами місцевих мешканців, Хмельницький розташував своє військо у трьох селах: Вибранівка, Бринці і в Чижичах. Старожили розповідають, що у Вибранівці розташувався штаб гетьмана — «вибрані люди», в Бринцях — бранці війська козацького, а в Чижичах бойові частини війська гетьманського. За переказами, вони казали «чи будемо жити, чи ні». Звідси і пішли назви сіл.
На 01.01.1939 в селі проживало 430 мешканців, з них 340 українців-грекокатоликів, 80 українців-римокатоликів, 10 поляків[2].
В часи радянської окупації селяни брали участь у партизанській боротьбі.
На околицях села, у криївках Чижицького лісу в урочищі (місцевості) «Камінь» (колишня каменоломня пана Шиманського), протягом двох років діяв загін командира УПА Щіпного. Тільки після тривалої облоги загін був вимушений прийняти останній бій. Всі 33 вояки загинули й поховані у Братській могилі в сусідньому селі Бринці. Кожний рік на другий день Великодня священик починає Хресний хід кладовищем з могили січових стрільців.