Народився у шведській купецькій родині. У 14 років став сиротою, його виховала тітка. У 15 років змінив прізвище на Паасіківі — у цей час стає переконаним фінським націоналістом, яким залишався усе життя.
З 1915 року депутат міської ради Гельсінкі. У 1917 році увійшов до складу комісії, яка розробляла проєкт широкої автономії Фінляндії у складі Російської республіки, але після більшовицького перевороту підготував проєкт конституційної монархії Фінляндії і відстоював його до падіння монархії у союзній Німеччині. Водночас (1918 рік) ненадовго очолив уряд незалежної Фінляндії.
1914—1934 — генеральний директор Національного акціонерного банку.
З 1936 — посол Фінляндії у Швеції. 1939 працював у складі фінської делегації на переговорах з СРСР. Після закінчення Зимової війни очолив делегацію Фінляндії до Москви, де й залишився послом. Подав у відставку з посади посла Фінляндії в СРСР у березні 1941 року. Після цього три роки не брав участі у політичному житті, але весною 1944-го знову потрапив на вістря міжнародної політики — очолив фінську делегацію на мирних переговорах із Йосипом Сталіним.
Після падіння фронту в Східній Карелії — з листопада 1944 по березень 1946 року — був двічі прем'єр-міністром, а після цього обраний президентом Фінляндії, цю посаду до смерті.
Політичне кредо
У міжнародній дипломатії існує поняття Лінія Паасіківі, яка означає дотримання реалістичної політики в умовах післявоєнного сусідства з комуністичним СРСР. Автор концепції державного нейтралітету Фінляндії, провідник спокійного ставлення до окупанта Карелії — СРСР. Іронія долі — Паасіківі наприкінці життя став кавалером ордена Леніна.
Теплі особисті взаємини Паасіківі з верхівкою СРСР гарантували фінській економіці великі економічні преференції. Зокрема, харчова, паперова, суднобудівна галузь в роки правління Паасіківі була повністю орієнтована на СРСР.
Цікаві факти
Формуючи уряд під час Громадянської війни, Паасіківі у листі своєму другу писав:
Росія рано чи пізно нападе—це так само певно, як і те, що за літом приходить осінь і зима.
Також він додав, що лише Німеччина в такому разі зможе надати Фінляндії збройну підтримку:
Якщо ж вона цього не зробить, незалежність Фінляндії буде лише коротким епізодом у нашій історії.
Kallio, Reino, Lahden kansa- ja oppikoulut 1870—1975. Lahden historia IV:1. Julkaisija Lahden kaupunki. Gummerus Kirjapaino Oy. Jyväskylä 2005. ISBN 951-849-589-0
.svg)
