Ґродзінські

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гродзинський.

Ґродзінські

Лебідь^[1]
Підданство:	Річ Посполита Російська імперія

Ґродзінські, Гродзинські (пол. Grodzińscy) — шляхетський рід польського походження.

Походження

Рід Ґродзінських гербу Лебідь сягає XVI ст. Першими відомими представниками роду були три брати що взяли участь в Листопадовому повстанні 1830 року^[2]. Із них лише наймолодший Ян залишився живий, потрапив до німецької родини й разом із нею виїхав до Східної Пруссії. Він рано помер, а його сина Карла виховав німецький дворянин у пруському дусі, ворожому до всього польського. Тому не зважаючи на польське походження Ґродзінських його онука Ірина Левчанівська говорила про свого діда, як про «німця польського походження»^[3]. Вітчим-лютеранин дав Карлові агрономічну освіту й відправив у Росію «заробляти собі на життя»^[4].

Перебравшись в Російську Імперію Карл фон Ґродзінський тривалий час працював управителем маєтків графа Мусіна-Пушкіна. Від першого шлюбу з німкенею у нього народилося четверо дітей: Маргарита, Ґертруда, Анна та Фріц. Їхня доля після Революції залишилась невідомою. Після смерті першої дружини він одружився з росіянкою Тетяною Пряхіною, котра походила з кріпосних селян графа Шереметьєва. Одружившись, Карл Ґродзінський прийняв православне хрещення з імʼям Карп, на російський манер^[5]. З ним він також отримав російське підданство, і був записаний у купецький стан. Подружжя мало шестеро дітей.

У 1895 р. Карпо Іванович узяв позику на 99 років (до 1994 р.) під 4 % річних, і придбав маєток у селі Линеві на Волині, поблизу Торчина. Йому належало 523 десятини землі з будинками, вітряком та худобою.

Приставка «фон» зникла з родового прізвища лише після революції 1917 р. До цього його діти підписувалися «фон Ґродзінські»^[6].

Опис герба

Докладніше: Лебідь (герб)

Родова схема

NN Ґродзінський (*? — †?)
- NN Ґродзінський (*? — †до 1831) — листопадовий повстанець
- NN Ґродзінський (*? — †до 1831) — листопадовий повстанець
- Ян Ґродзінський (*? — †після 1831) — листопадовий повстанець
  - Карл (Карп) фон Ґродзінський (*? — †?) — управитель маєтків графа Мусіна-Пушкіна^[7] ∞ NN (*? — †?) ∞ Тетяна Матвіївна Пряхіна (*? — †?)
    - Марграрита Карлівна (*? — †?)
    - Ґертруда Карлівна (*? — †?)
    - Анна Карлівна (*? — †?)
    - Фріц Карлович (*? — †?)
    - Катерина Карлівна^[8] (*? — †?)
    - Олександр Карпович (*? — †?)? — інженер; учасник спорудження портових комплексів Ґдині^[9] ∞ Юлія Михайлівна Євтихова (*? — †?)
      - Катерина Олександрівна^[8] (*? — †?) ∞ Анрі Пілле (*? — †?)
    - Лизавета Карлівна^[8] (*? — †1959)
    - Антоніна Карлівна^[8]^[10] (*? — †?)
    - Олена Карлівна^[8] (*1881 — †1940) ∞ Олександр Митрофанович Левчанівський (*? — †?) — педагог^[11]
      - Ірина Олександрівна Левчанівська (*1913 — †2013) — краєзнавець, фотолюбитель, кіноаматор
    - Михайло Карпович (*1881 — †1956) — український громадський і науковий діяч^[9] ∞ Віра Пилипівна Клименко (*1907 — †1983) — доцент
      - Андрій Михайлович (*1926 — †1988) ∞ Галина NN (*1927— †1994)^[12]
        Тетяна Андріївна (*1954 — † 2021)^[13]
        
        Ганна Андріївна (*1957) — канд. б. наук, старший науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного^[2]^[14]
      - Дмитро Михайлович (*1929 — †2016) ∞ Клара Павлівна NN (*1932)
        Михайло Дмитрович (*1957)
        
        Марина Дмитрівна (*1960) — фізик, кандидат наук^[15]

Примітки

↑ Думаю,мама на допитах відмовилася від нас,щоб порятувати. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2017.
↑ ^а ^б ДИНАСТІЯ ПРИРОДОЗНАВЦІВ ГРОДЗИНСЬКИХ. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 12 листопада 2017.
↑ Спогади І. Левчанівської, записані Л. Шваб.
↑ Левчанівська І. Сенаторка / І. Левчанівська. – Львів ; Дубно ; Луцьк : «Джерело» ; «Надстирʼя», 2004. – 258 с.
↑ Ірина Олександрівна згадувала його як Карпа Івановича
↑ 2. Левчанівська І. О. Далеке і близьке / І. О. Левчанівська. – Луцьк : Надстирʼя, 2000. – 216 с.
↑ Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. – Ф. 166, оп. 12, спр. 1875, арк. 10.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Академік НАН України Гродзинський Дмитро Михайлович: бібліогр. покажч. / уклад.: В.А. Вергунов, Н.М. Рашидов, О.В. Бачкала; наук. ред. В.А. Вергунов; Асоц. бібліотек України, Держ.наук. с.-г.б-ка НААН України. – К., 2010. – 234 с.: портр. – (Сер. «Вчені-природознавц України»; Кн.3).
↑ ^а ^б МИХАЙЛО КАРПОВИЧ ГРОДЗИНСЬКИЙ – ДОСЛІДНИК ФЛОРИ БІЛОЦЕРКІВЩИНИ | Наукові конференції. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 12 листопада 2017.
↑ Як тітка майбутньої польської сенаторки отримували російське підданство (штрих до історії родини Гродзінських).
↑ Роки і доля. Ірина Левчанівська
↑ [ftp://ftp.nas.gov.ua/akademperiodyka/Downloads/Visnyk_NANU/downloads/2006/12/a6-12.pdf ПОДВИЖНИК БОТАНІЧНОЇ НАУКИ До 80-річчя від дня народження академіка А.М. Гродзинського (1926–1988)]^{[недоступне посилання]}
↑ Події, Урочиста презентація та вручення ДНСГБ УААН французьких галузевих видань. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2017. [Архівовано 2017-11-12 у Wayback Machine.]
↑ Гродзинська Ганна Андріївна. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2017.
↑ Дмитро Михайлович Гродзинський (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2017. Процитовано 12 листопада 2017.