Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським.[1] 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.».[1] З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)[2].
Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти[4]. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою[4].
Загалом, з 1996 року Нацбанком України було введено в обіг три покоління 50-гривневих банкнот. Через відсутність необхідного для цього обладнання — напочатку 1990-х років банкноти доводилося друкувати у Канаді та Великій Британії. Надалі, починаючи з 2000-х років — вони вже друкувалися в Україні. Всі покоління є різними за дизайном, зокрема: різноманітними не лише за коліром та малюнком, але і за розміром — якщо перші дві серії мали однаковий розмір, то у третій його вже зменшили; крім цього, з кожною наступною серією — ускладнювался система їхнього захисту від підробки[5].
2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк заявив про вилучення з обігу банкнот, випущених до 2003 року, тобто банкнот першого (1992 року випуску) та другого покоління (1994—2001 років випуску). З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути законним засобом платежу[6][7].
Також, з 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу всіх банкнот третього покоління[8][9]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[10][11].
Опис банкнот УНР
Білети Державної скарбниці
1918 року в Німеччині були надруковані білети Державної скарбниці — 3,6%-ві облігації в гривнях, які надійшли до України 5 серпня того року. Вони являли собою державну позику, загальна сума якої була збільшена в два рази, й вводилася в обіг з метою обслуговування грошового ринку. Відсотки по облігаціях планувалося виплачувати з 1 січня 1919 року[2]. Кожна облігація мала вісім відрізних купонів. Облігації і відрізні купони, не обмінені в Державному банку на гроші, не втрачали своєї вартості протягом 10 років (з часу надрукованої на них дати реалізації) і вживалися як тимчасові грошові сурогати[2].
Відрізні облігації мали оформлення у вигляді рамок з рослинним орнаментом, тризуб, містили пояснювальні написи, й підписи Директора Державної скарбниці та Бухгалтера[12].
Їхній дизайн складався з рослинного орнаменту, містив зображення тризубів, пояснювальні написи, підписи Директора Державного банку та Скарбника. На аверсі зображалися селянин і селянинка, а на реверсі — портрет Петра Дорошенка (1627—1698), Гетьмана Війська Запорозького[12].
50-гривневі банкноти зразка 1920 року
Зображення
Номінал (гривень)
Розмір (мм)
Основний колір
Опис
Статус
Аверс
Реверс
Аверс
Реверс
50
116 × 57
Зелений і синій
Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, селянинка та селянин
Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, портрет Петра Дорошенка
Не потрапили в обіг (надруковано 1920 року)
Опис банкнот сучасної України
Загальне оформлення
50-гривневі банкноти всіх поколіннь традиційно містять на аверсі графічний портрет Михайла Грушевського (1866—1934) — українського історика, громадського та політичного діяча, Голову Центральної РадиУНР (1917—1918); а реверс — зображення будівлі Верховної Ради України (друга серія), побудованої 1939 року, або Центральної Ради УНР (сьогодні — Київський міський будинок учителя (перша, третя та четверта серія)), побудованої 1901 року[5].
Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління). Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколіннь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[5].
Елементи захисту
На сьогодні Нацбанк України випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[5]. Наявні елементи захисту на 50-гривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[13].
Зразки банкнот цієї серії були надруковані канадською фірмою «Canadian Bank Note Company[en]» 1992 року, проте до обігу вони не потрапили. Вони мали водяний знак у формі тризубів, зображених світлими лініями, розташованими по всій площі купюр, й ще такий елемент захисту, як — латентне зображення на аверсі (ліворуч від портрету Грушевського). Авторами ескізу банкноти є художник Василь Лопата й Борис Максимов[5].
Перелік випусків 50-гривневих банкнот першого покоління
Банкноти цієї серії друкувалися британською фірмою «De La Rue», без вказівки дати[5]. Одними із нововведень серії стало: латентне зобрження з цифрою «50»; у товщі паперу розміщено захисну полімерну стрічку шириною 1 мм, із повторювним написом «Україна»; водяний знак у вигляді портрету Грушевського, розташований у білому полі ліворуч купюри; знак для сліпих; суміщений малюнок[5].
Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2010 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[5].
Перелік випусків 50-гривневих банкнот другого покоління
Банкноти цієї серії друкувалися Банкнотно-монетним дворомНацбанку України (надалі всі українські банкноти друкувалися лише на цьому підприємстві) у 2004, 2005, 2011, 2013 і 2014 роках[5]. Одними із нововведень серії стало: на аверсі, біля портрету Грушевського, з'явилося зображення його книги «Історія України-Руси» та козак на коні, а на реверсі — знову з'явилося зображення Центральної Ради УНР, оточене з обох боків фігурами селянки зі снопом та робітника, що використовував Георгій Нарбут на стогривневій банкноті 1918 року; логотип Нацбанку; водяний знак представлений, крім портрету Грушевського, цифрою номіналу; вживлена в папір захисна стрічка з написом «50 ГРН» та тризубом (була використана і у наступній серії); оптично-змінний елемент у вигляді цифри номіналу на аверсі; кодоване латентне зображення.
Банкноти ввели в обіг 2004 року. Із 1 листопада 2024 року НБУ розпочне поступове вилучення з готівкового обігу банкнот номіналом 50 гривень третього покоління.[14]
Перелік випусків 50-гривневих банкнот третього покоління
Банкноти цієї серії друкувалися у 2019 і 2021 роках. Водяні знаки були такими як і в попередній серії. Оптично-змінний елемент у вигляді двох стрічок був розташований праворуч від портрету. Кодоване латентне зображенням з номіналом було розташоване у правому боці аверсу, але у іншому вигляді[5].
У 2024 році НБУ розпочав випуск модифікованих банкнот гривні четвертого покоління, доповнивши їх дизайн гаслом «СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!». Поступово модифіковані банкноти гривні замінюватимуть в обігу банкноти зразків 2014—2019 років, які мають ознаки зношення.[15]
Перелік випусків 50-гривневих банкнот четвертого покоління
Пам'ятні банкноти є законними платіжними засобами нарівні із зразками звичайних випусків.
Пам'ятна банкнота 2011 року
5 жовтня 2011 року введена в обіг пам'ятна 50-гривнева банкнота четвертого покоління, присвячена 20-річчю Нацбанку України. Вона відрізнялася від банкнот звичайного випуску SPARK-елементом у вигляді напису «НБУ 20 років», який при розгляданні банкноти під різними кутами напис змінює колір з золотистого на зелений. Тираж банкноти склав 1000 штук[16].
Перелік випусків 50-гривневих банкнот третього покоління
22 грудня 2021 року введена в обіг пам'ятна 50-гривнева банкнота четвертого покоління, присячена «30-річчю Незалежності України». Від банкнот звичайного випуску вона відрізнялася нанесенням на реверсі трафаретним друком спеціальною оптично-змінною фарбою офіційної символіки (айдентики) напису: «30 років Незалежності України». Вийшло 30 тисяч штук банкноти, вона має серії ЯА з номерами 0000001-0030000[17].
Перелік випусків 50-гривневих банкнот четвертого покоління
23 лютого 2024 року введена в обіг пам'ятна 50-гривнева банкнота з оригінальним дизайном, присвячена боротьбі України проти російських загарбників та увічненню сили духу українського народу, його стійкості, незламності та героїзму. Вийшло 300 тисяч штук банкноти, вона має серії 0000001-0300000[18][19].
Аверс містить: гасло «ЄДНІСТЬ РЯТУЄ СВІТ»; композиція, яка відображає стилізований абрис України, що асоціюється із серцем, до якого підходять судини, на фоні дівчини у військовому шоломі, яка дивиться в бік Заходу карту Європи; силует жінки; та SPARK-елемент у вигляді карти України; знак для сліпих[18].
Реверс містить: гасло «ЄДНІСТЬ — СИЛА!»; композиція зі стиснутих рук, що символізує співпрацю, взаємодопомогу, довіру та партнерство на тлі стилізованого тризуба — символу української держави[18].
Станом на 1 липня 2023 року в обігу в Україні перебувало 122,4 млн штук 50-гривневих банкнот, що складає 4,5 % від загальної кількості банкнот всіх номіналів[20].
З 1997 року Нацбанком карбуються пам'ятні та ювілейні 50-гривневі монети у сріблі та золоті у якості анциркулейтед, пруф, або (пруф-лайк). Першою такою монетою стала — «Оранта»[21].
Золоті монети
Золоті монети мають ідентичні параметри: маса кожного виробу є 15,55 г при діаметрі 25 мм. Виняток становить лише монета «Оранта», вага якої становить 3,11 г при діаметрі 16 мм[22]. Тираж кожної серії становить 2000—5000 штук[21].
Вибірковий перелік золотих пам'ятних та ювілейних 50-гривневих монет
Срібні монети теж мають ідентичні параметри: вага кожного з виробів становить 500 г при діаметрі 85 мм. Тираж кожної з серій становить 500—1500 штук[21].
Вибірковий перелік срібних пам'ятних та ювілейних 50-гривневих монет
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
