Манґа видавалася у форматі йонкома (чотирьохкадрова манґа) в журналі Dengeki Daioh. Назва не перекладається, вона складена з назви журналу та імені автора манґи, хоча в серіалі обігрується значення слова «Daioh», що перекладається як «Король». У Адзуми є ще декілька коротких творів із словом «Azumanga» в заголовку, але цього серіалу вони ніяк не стосуються. До серіалу можна віднести невеликий ролик «Azumanga Web Daioh» (ONA), в якому головні героїні знімаються на пам'ять за допомогою відеокамери.
Аніме демонструвалося у вигляді п'ятихвилинних серій у будні і як 25-хвилинна компіляція у вихідні. У результаті існує 130 п'ятихвилинних серій, які також можна розглядати як 26 класичних двадцятип'ятихвилинних серій, саме в останній формі він знайомий українським глядачам.
Четверо персонажів потрапили в список ста найкращих героїнь аніме 2002 року за версією журналу Newtype: Осака зайняла сьоме місце, Чіо-чян — одинадцяте, Сакакі — 21-ше і Йомі — 78-ме, що в цілому вивело Azumanga Daioh на друге місце серед серіалів за популярністю жіночих персонажів.
Основною сюжетною лінією манґи і аніме є опис звичайного життя в японській старшій школі протягом трьох повних навчальних років до закінчення школи. Головні герої — шість школярок і дві вчительки. Окрім них є кілька другорядних персонажів, включаючи трохи ненормального вчителя і дівчину, платонічно закохану в Сакакі (одну з головних героїнь).
Читачі і глядачі спостерігають нав'язливий та непереборний потяг Сакакі до котів, життя дівчинки-вундеркінда Чійо-чян в старшій школі, терпляче ставлення Йомі до витівок своєї подруги Томо. Вони дізнаються про все, що складає життя звичайних японських школярів: про літні канікули, свята, іспити, спортивні заходи, відносинах в класі і з вчителями. Всі події показані тричі, але герої стають старшими на рік і тому вони сприймаються вже по-іншому. Хоча в основному описується щоденне життя, іноді розповідь несподівано розбавляється спалахами сюрреалізму, наприклад, в зображенні новорічних снів героїнь. Увесь серіал просякнути світлим та дещо абсурдним гумором, який не усі можуть оцінити.
У короткометражній ONA головні героїні-школярки вирішили записати на пам'ять відеокасету за допомогою відеокамери. Але у них нічого не виходить і вони навіть заважають цьому. Коли вони закопують вже записану відеокасету в надії переглянути її через багато років, несподівано це місце перетворюється на звалище.
Персонажі
Чійо Міхама, або Чійо-чян (яп.美浜 ちよ) — дівчинка-вундеркінд, що перескочила через п'ять класів, — з початкової школи в старшу. Чіо дуже розумна і відповідальна, весела і доброзичлива, легко сходиться з людьми. Її батьків жодного разу не показують в серіалі (в уяві Сакакі, батько Чійо-чян — це помаранчевий кіт, подарований Осакою на її (Чіо-чян) одинадцятий день народження), але їх постійно згадують. Вони дуже багаті, живуть у великому будинку, мають літній будиночок біля моря. Після переходу в старшу школу Чійо-чян негайно потоваришувала з однокласниками, і, незважаючи на вік, була першою в навчанні (проблеми були тільки з фізкультурою). Ближче до кінця аніме серіалу Чійо-чян трохи видозмінює свою зачіску. У одинадцятому класі Юкарі-сенсей (класна керівниця) призначила Чійо старостою класу. У неї є великий і доброзичливий білий собака Тадакічі-сан. Сейю: Томоко Канеда
Томо Такіно (яп.滝野 智) — весела, невтомна на витівки. Її енергія завжди б'є через край, щоправда, в невірному напрямі, що постійно стає джерелом проблем для її найкращої подруги Йомі, з якою вона дружить ще з початкової школи. Іноді вона робить досить дивні вчинки, наприклад, в одній з серій аніме вона носиться школою в костюмі кішки. Вчиться Томо погано, але іноді може, зібравши волю в кулак, показати дива успішності. Ближче до кінця аніме серіалу вона змінює стрижку на коротшу. Сейю: Чіеко Каґучі
Койомі Мідзухара, або Йомі (яп.水原 暦) — відмінно вчиться, носить окуляри і постійно намагається вгамувати свою непосидющу подругу Томо. Йомі — гарна спортсменка, спокійна, відповідальна і поводиться як «найдоросліша» зі всієї шістки, у неї лише одна проблема (скоріш уявна) — схильність до повноти, через яку вона місяцями сидить на дієтах, посилено бігає на олімпіадах і з жахом чекає зважування на шкільному медогляді. Сейю: Ріе Танака
Сакакі (яп.榊) — висока дівчина з довгим волоссям. У очах однокласників Сакакі — мовчазна, крута спортсменка, добре вчиться. Ніхто не підозрює, що насправді її таємна пристрасть — все миле і кавайне, що вона сама б хотіла бути не високою, спортивною і крутою, а милою і маленькою. Особливо Сакакі подобаються кішки, вся її кімната обвішана плюшевими кішками і майже в кожному домашньому одязі є малюнок кішки, але, на превелику біду дівчини, у її матері алергія на шерсть і вони не можуть тримати вдома котів, а всі навколишні коти, особливо один великий і сірий, відчувають до Сакакі безпричинну ненависть і неприязнь. Ближче до кінця серіалу у неї з'являється кошеня, якого вона назвала Майя. Сакакі також часто гуляє разом з Чійо-чян та її собакою Тадакічі-саном, з яким вона дуже подружилася. Сейю: Ю Асакава
Аюму Касуґа (яп.春日 歩), або Осака (яп.大阪) до переходу в клас до Юкарі-сенсей жила в Осаці. В очах жителів Токіо, всі люди, що живуть в Осакі дуже галасливі, неспокійні, говорять на смішному діалекті японської мови, поїдають пиріжки з восьминогами і перебігають вулицю, незважаючи на світлофор. Аюму — повна протилежність цьому стереотипу. Сказати, що вона трохи загальмована і володіє дивним мисленням, означає нічого не сказати — вона дуже загальмована, а її логіка впродовж серіалу не раз ставить її подруг в безвихідь, і вона частенько говорить «не в тему». Томо відразу дала новій однокласниці прізвисько «Осака», яка прилипнула до Аюми намертво. Осака погано вчиться, спить на уроках, дещо дивно поводиться, а на фізкультурі поступається навіть Чійо-чян. Але вона досить доброзичлива і незлобива. Це один з найсмішніших і найнеоднозначніших персонажів в аніме. Сейю: Юкі Мацуока
Каґура (яп.神楽) — до одинадцятого класу Каґура вчилася в класі Куросави-сенсей (класна керівниця паралельного класу), але Юкарі перетягнула її в свій клас, щоб підсилити його спортивний потенціал. Справа в тому що Каґура — відмінна спортсменка, входить в команду з плавання, але сильна і в інших видах спорту. Не зважаючи на прекрасні спортивні показники, вчиться вона досить погано. Раніше її суперницею була Сакакі, яка незмінно перемагала на спортивних змаганнях. Після переходу Каґура постійно намагалася налагодити дружні відносини з Сакакі, але це виходило насилу через різницю в характерах та смаках (особливо у ставленні до котів яких Каґура нещадно ганяє). Сейю: Хоко Кувашіма
Юкарі Танідзакі (яп.谷崎 ゆかり) — вчителька англійської, класний керівник головних героїв. Юкарі часто приходить в школу пізніше за своїх учнів, рідко стримує свої обіцянки, ледача і любить випити. Вона егоїстична та егоцентрична. Її манера водити машину наводить жах на всіх, хто хоч раз сідав в її автомобіль. Вчилася разом з Мінамо, яку досі зве шкільним прізвиськом — Нямо, часто приходить до неї в гості, знущається з неї, шантажує, позичає в неї гроші, зазвичай не повертаючи. Не зважаючи на всі недоліки, Юкарі важко назвати негативним персонажем, — таких в серіалі немає зовсім, — швидше стихійним лихом. А її безпосередність та щирість навіть викликають симпатію, щоправда частенько переходять у відверту нечемність. Сейю: Акіко Хірамацу
Мінамо Куросава (яп.黒沢 みなも), або Нямо (яп.にゃも) — вчителька фізкультури, колишня однокласниця Юкарі. Мінамо — спокійна, урівноважена, доброзичлива молода жінка. Вона гарний викладач, вкладає душу в свою професію. Юкарі — її найближча подруга і, хоч вона часто її нахабно дістає, вони все одно залишаються друзями. Їх стосунки можна порівняти з відносинами Томо і Йомі. Сейю: Хісакава Ая
Кімура-сенсей (яп.木村) — вчитель літератури, ходить у величезних окулярах і говорить дивні речі з постійно відкритим ротом. На питання учнів, чому він став вчителем, Кімура чесно відповів, що йому подобаються старшокласниці. Його найбільша мрія — щоб учениці приходили до нього в купальниках після заняття фізкультурою. Учні так і не можуть зрозуміти, хто ж вчитель літератури насправді: збоченець, який любить підглядати за дівчатами в басейні, або зразковий сім'янин, який разом з красунею-дружиною виховує прекрасну дочку, добровільно займається прибиранням суспільних місць і робить значні благодійні пожертвування. Сейю: Коджі Ішіі
Каорі (яп.かおり), або Каорін (яп.かおりん) до дванадцятого класу вчилася разом з головними героями. Каорін закохана в Сакакі. До неї вона відчуває те, що можна назвати першим коханням. Вона червоніє, коли та з нею розмовляє, мріє про те, щоб бути разом з нею, — загалом звичайна шкільна закоханість, трохи дивна через те, що і Каорін, і Сакакі — дівчата (хоч для шкільного аніме це звичайний сюжет). Сама Сакакі, звісно, навіть не здогадується про її почуття, а Каорін не може розгледіти справжньої людини під маскою мовчазної і крутої спортсменки. Перехід в клас Кімури-сенсея став для Каорін справжньою трагедією: мало того, що її розлучили з Сакакі, так ще і ненормальний вчитель літератури почав приділяти їй підвищену увагу. Сейю: Сакура Ноґава
Створення
Назва манґи не має особливого значення для історії. «Azumanga» — це портманто від імені автора «Azuma» та «manga», тоді як «Daioh» походить від журналу, у якому воно було опубліковано — Dengeki Daioh[5]. В аніме «daioh» згадується під час попереднього перегляду наступного епізоду, вживається в контексті зі значенням «великий король».
«Адзуманґа» також використовується як загальний термін для інших коміксів та ілюстрацій Кійохіко Адзуми[6]. Дві попередні збірки творів Адзуми, включно з офіційними коміксами анімації Pioneer, були опубліковані як Azumanga та Azumanga 2 у 1998 та 2001 роках відповідно[7][8]. Пізніше Azumanga була перевидана у зменшеному виданні під назвою Azumanga Recycle[9].
Манґа у вигляді ненумерованих глав виходила у щомісячному журналі «Dengeki Daioh» з лютого 1999 по травень 2002. Після закінчення була видана у вигляді танкобону з чотирьох томів. Кожен том ілюструє приблизно рік з життя головних героїнь. У 2009 році на честь десятиріччя виходу манґу було перевидано у трьохтомному танкобоні[10]. У видання ввійшли три нові глави.
Аніме-серіал Azumanga Daioh: The Animation був створений студією J.C.Staff і виходив у ефір телеканалів компанії TV Tokyo з 8 квітня 2002 року по 30 вересня 2002 року[11].
Сприйняття
У Японії манґа Azumanga Daioh потрапила у список творів, рекомендованих журі шостого Японського фестивалю медіа-мистецтва в 2002 році[12]. Манґа була названа однією з 25 найкращих манґ на Японському фестивалі медіа-мистецтва 2006 року[13].
Примітки
↑Beveridge, Chris (25 червня 2004). Azumanga Daioh Vol. #2. Mania.com. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 15 грудня 2022. The slightly surreal and languid comedy style used works well in a number of areas but just falls short when it goes on too long in some scenes.
↑Kimlinger, Carl (15 грудня 2007). Azumanga Daioh GN - Omnibus Edition. Anime News Network. Процитовано 17 вересня 2023. Azumanga Daioh is a slice-of-life chronicle of high-school friendships cranked up to just the right extremity to be absolutely hilarious.
.svg){kind=small}
