Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

BMW Open

BMW Open
Інформація
ТурATP
Засновано1899
РозташуванняМюнхен
Німеччина
АренаMTTC Iphitos
КатегоріяТур ATP 250 /
ATP International Series /
ATP World Series
(1990–current)
ПокриттяҐрунт / відкритий
Турнірна сітка28S/16D
Призові€481,270 (2021)
Сайтbmwopen.de
CMNS: BMW Open у Вікісховищі

BMW Open (також нім. Internationale Tennis-Meisterschaften von Bayern, англ. Bavarian International Tennis Championships) — міжнародний чоловічий професійний тенісний турнір, який проводиться на відкритих ґрунтових кортах в Мюнхені, Німеччина, є частиною туру ATP 250. Заснований 1899 року як змішаний чоловічий і жіночий турнір[1][2][3], раніше був відомий під назвою Bavarian Open.[1]

Фінали

Одиночний розряд

Неповний список фіналів:

Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
1899 Австро-Угорщина Richard Blaul Німецька імперія Mr. Stratzer 7–5, 4–6, 6–3.[1]
1900 Німецька імперія Rudolf Pummerer Велика Британія Harold R. Bates 6–0, 9–7.[1]
1904 Чехословаччина Zdeněk Žemla Німецька імперія Rudolf Pummerer 6–1, 6–2, 7–5.[1]
1905 Німецька імперія Rudolf Pummerer Німецька імперія Otto Paul Lindpaintner 6–1, 6–2, 6–3.[1]
1908 Велика Британія George Logie Німецька імперія Генріх Кляйншрот 7–5, 6–2, 6–1.[1]
1909 Австро-Угорщина Фелікс Піпес[en] Німецька імперія Robert Kleinschroth 6–0, ret.[1]
1910 Німецька імперія Генріх Кляйншрот Німецька імперія Hugo Albrecht 6–1, 6–0, 6–1.[1]
1928 Аргентина Гільєрмо Робсон[en] Данія Ерік Ворм[en] 6–3, 5–7, 7–5.[1]
1929 Італія Альберто дель Боно[en] Данія Ерік Ворм[en] 6–4, 6–4.[1]
1930 Франція Emmanuel du Plaix США Берклі Белл 2–6, 6–3, 3–6, 6–2, 6–4.[1]
1931 Японія Hyotaro Sato Іспанія Енріке Маєр 7–5, 4–6, 7–5, 6–1.[1]
1932 Німеччина Heinz Remmert США William Lawrence Breese 6–1, 3–6, 6–3, 8–6.[1]
1933 США William Lawrence Breese Німеччина Edler von der Planitz 6–4, 6–1.[1]
1935 Німеччина Heinz Tüscher Німеччина Ебергард Нурні[en] 4–6, 6–2, 8–6.[1]
1936 Німеччина Alfred Gerstl Німеччина Rolf Göpfert 6–4, 6–3.[1]
1937 Австрія Ґеорґ фон Метакса Німеччина Ludwig Louis Haensch 4–6, 6–2, 4–6, 7–5, 6–3.[1]
1938 Німеччина Edmund Bartkowiak Німеччина Joachim Hildebrandt 6-3, 6-2, 1-1, ret.[1]
1939 Німеччина Геннер Генкель Німеччина Engelbert Koch 6–4, 6–4, 6–2.[1]
1940–1945 Не проводився
1946 Німеччина Готтфрід фон Крамм Чехословаччина Родеріх Менцель 6–3, 6–0, 6–3.[1]
1947 Чехословаччина Родеріх Менцель Німеччина Готтфрід фон Крамм 6–2, 6–4, 6–2.[1]
1948 Німеччина Helmuth Gulcz Німеччина Willi Stingl 7–5, retd.[1]
1949 Німеччина Готтфрід фон Крамм Німеччина Ернст Бухгольц 3–6, 7–5, 6–1, 6–0.[1]
1950 Німеччина Готтфрід фон Крамм Чехословаччина Jan Dostál 6–4, 6–4, 6–1.[1]
1951 Італія Роландо Дель Белло[en] Чехословаччина Родеріх Менцель 6–2, 1–6, 7–5, 6–2.[1]
1952 Не проводився
1953 Єгипет Ярослав Дробний (тенісист) Бразилія Армандо Віейра[en] 6–3, 6–1, 6–3.[1]
1954 США Бадж Петті США Г'ю Стюарт[en] 6–4, 6–2, 6–4.[1]
1955 США Бадж Петті США Арт Ларсен 6–3, 6–3, 6–3.[1]
1956 США Бадж Петті Австралія Лью Гоуд 1–6, 0–6, 6–2, 7–5, 6–4.[1]
1957 Австралія Мервін Роуз США Бадж Петті 5–7, 12–10, 5–7, 6–2, 6–4.[1]
1958 Італія Орландо Сірола Чилі Луїс Аяла 3–6, 7–5, 1–6, 11–9, 6–4.[1]
1959 Австралія Боб Г'юїтт Франція П'єр Дармон 6–3, 6–3, 8–6.[1]
1960 Австралія Дон Кенді Швеція Ян-Ерік Лундквіст[en] 5–7, 6–3, 6–0, 3–6, 6–2.[1]
1961 Австралія Рой Емерсон Австралія Боб Г'юїтт 6–2, 6–3, 6–2.[1]
1962 Бразилія Жозе Едісон Мандаріно[en] Іспанія Мануель Сантана 1–6, 6–3, 6–2, 6–4.[1]
1963 Чилі Патрісіо Родрігес Югославія Нікола Пилич 1–6, 4–6, 7–5, 9–7, 6–2.[1]
1964 Іспанія Мануель Сантана Австралія Боб Г'юїтт 6–2, 6–3, 11–9.[1]
1965 ФРН Крістіан Кунке ФРН Інго Будінг[en] 6–4, 6–1, 6–3.[1]
1966 Угорщина Іштван Гуяш ФРН Вільгельм Бунгерт 6–4, 4–6, 8–6, 9–7.[1]
1967 Австралія Мартін Малліген ФРН Вільгельм Бунгерт 6–4, 3–6, 6–4, 6–4.[1]
1968 Італія Мартін Малліген Румунія Йон Ціріак 6–3, 3–6, 7–5, 6–3.[1]
Історія тенісу
1969 ПАР Боб Г'юїтт ФРН Крістіан Кунке 6–4, 3–6, 6–2, 6–2.[1]
1970 Румунія Йон Ціріак Югославія Нікола Пилич 2–6, 9–7, 6–3, 6–4.[1]
1971 Іспанія Хуан Хісберт стар. Угорщина Петер Соке 6–2, 6–4, 6–4.[1]
1972 Не проводився
1973 США Сенді Меєр ФРН Гаральд Ельшенбройх 6–4, 6–3, 6–3
1974 ФРН Юрген Фассбендер Франція Франсуа Жоффре 6–2, 5–7, 6–1, 6–4
1975 Аргентина Гільєрмо Вілас ФРН Карл Майлер 2–6, 6–0, 6–2, 6–3
1976 Іспанія Мануель Орантес ФРН Карл Майлер 6–1, 6–4, 6–1
1977 Югославія Желько Франулович Парагвай Віктор Печчі 6–1, 6–1, 6–7, 7–5
1978 Аргентина Гільєрмо Вілас Велика Британія Бастер Моттрам 6–1, 6–3, 6–3
1979 Іспанія Мануель Орантес Польща Войцех Фібак 6–3, 6–2, 6–4
1980 ФРН Рольф Герінг Франція Крістоф Фресс 6–2, 0–6, 6–2, 6–2
1981 Нова Зеландія Кріс Льюїс Франція Крістоф Роже-Васслен 4–6, 6–2, 2–6, 6–1, 6–1
1982 США Джін Меєр ФРН Петер Ельтер 3–6, 6–3, 6–2, 6–1
1983 Чехословаччина Томаш Шмід Швеція Йоакім Нюстром 6–0, 6–3, 4–6, 2–6, 7–5
1984 Чехословаччина Лібор Пімек США Джін Меєр 6–4, 4–6, 7–6, 6–4
1985 Швеція Йоакім Нюстром ФРН Ганс Шваєр 6–1, 6–0
1986 Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо ФРН Ріккі Остертун 6–1, 6–3
1987 Аргентина Гільєрмо Перес Рольдан Чехословаччина Мар'ян Вайда 6–3, 7–6
1988 Аргентина Гільєрмо Перес Рольдан Швеція Юнас Свенссон 7–5, 6–3
1989 СРСР Андрій Чесноков Чехословаччина Мартін Стршелба 5–7, 7–6, 6–2
1990 Чехословаччина Карел Новачек Австрія Томас Мустер 6–4, 6–2
1991 Швеція Магнус Густафссон Аргентина Гільєрмо Перес Рольдан 3–6, 6–3, 4–3, retired
1992 Швеція Магнус Ларссон Чехословаччина Петр Корда 6–4, 4–6, 6–1
1993 США Іван Лендл Німеччина Міхаель Штіх 7–6(7–2), 6–3
1994 Німеччина Міхаель Штіх Чехія Петр Корда 6–2, 2–6, 6–3
1995 ПАР Вейн Феррейра Німеччина Міхаель Штіх 7–5, 7–6(8–6)
1996 Чехія Ктіслав Доседель Іспанія Карлос Моя 6–4, 4–6, 6–3
1997 Австралія Марк Філіппуссіс Іспанія Алекс Корретха 7–6(7–3), 1–6, 6–4
1998 Швеція Томас Енквіст США Андре Агассі 6–7(4–7), 7–6(8–6), 6–4
1999 Аргентина Франко Скілларі Румунія Андрей Павел 6–4, 6–3
2000 Аргентина Франко Скілларі Німеччина Томмі Гаас 6–4, 6–4
2001 Чехія Їржі Новак (тенісист) Франція Антоні Дюпюї 6–4, 7–5
2002 Марокко Юнес Ель-Айнауї Німеччина Райнер Шуттлер 6–4, 6–4
2003 Швейцарія Роджер Федерер Фінляндія Яркко Ніємінен 6–1, 6–4
2004 Росія Микола Давиденко Нідерланди Мартін Веркерк 6–4, 7–5
2005 Аргентина Давід Налбандян Румунія Андрей Павел 6–4, 6–1
2006 Бельгія Олів'є Рохус Бельгія Крістоф Вліген 6–4, 6–2
2007 Німеччина Філіпп Кольшрайбер Росія Михайло Южний 2–6, 6–3, 6–4
2008 Чилі Фернандо Гонсалес Італія Сімоне Болеллі 7–6(7–4), 6–7(4–7), 6–3
2009 Чехія Томаш Бердих Росія Михайло Южний 6–4, 4–6, 7–6(7–5)
2010 Росія Михайло Южний Хорватія Марин Чилич 6–3, 4–6, 6–4
2011 Росія Микола Давиденко Німеччина Флоріан Маєр (тенісист) 6–3, 3–6, 6–1
2012 Німеччина Філіпп Кольшрайбер Хорватія Марин Чилич 7–6(10–8), 6–3
2013 Німеччина Томмі Гаас Німеччина Філіпп Кольшрайбер 6–3, 7–6(7–3)
2014 Словаччина Мартін Кліжан[en] Італія Фабіо Фоніні 2–6, 6–1, 6–2
2015 Велика Британія Енді Маррей Німеччина Філіпп Кольшрайбер 7–6(7–4), 5–7, 7–6(7–4)
2016 Німеччина Філіпп Кольшрайбер Австрія Домінік Тім 7–6(9–7), 4–6, 7–6(7–4)
2017 Німеччина Александр Зверєв Аргентина Гідо Пелья 6–4, 6–3
2018 Німеччина Александр Зверєв Німеччина Філіпп Кольшрайбер 6–3, 6–3
2019 Чилі Крістіан Гарін Італія Маттео Берреттіні 6–1, 3–6, 7–6(7–1)
2020 Не проводився через Коронавірусну хворобу
2021 Грузія Ніколоз Басілашвілі Німеччина Ян-Леннард Штруфф[en] 6–4, 7–6(7–5)
2022 Данія Гольгер Руне Нідерланди Ботік ван де Зандсгулп[en] 3–4, retired
2023 Данія Гольгер Руне Нідерланди Ботік ван де Зандсгулп[en] 6–4, 1–6, 7–6(7–3)
2024 Німеччина Ян-Леннард Штруфф[en] США Тейлор Фріц 7–5, 6–3

Парний розряд

Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
1974 Іспанія Антоніо Муньйос
Іспанія Мануель Орантес
ФРН Юрген Фассбендер
ФРН Ганс-Юрген Поманн
2–6, 6–4, 7–6, 6–2
1975 Польща Войцех Фібак
Чехословаччина Ян Кодеш
Чехословаччина Мілан Голечек
ФРН Карл Майлер
7–5, 6–3
1976 Іспанія Хуан Хісберт стар.
Іспанія Мануель Орантес
Німеччина Юрген Фассбендер
Німеччина Ганс-Юрген Поманн
1–6, 6–3, 6–2, 2–3, retired
1977 Чехословаччина Франтішек Пала
Угорщина Балаж Тароці
Югославія Нікола Шпер
США Джон Вітлінгер
6–3, 6–4
1978 Румунія Йон Ціріак
Аргентина Гільєрмо Вілас
ФРН Юрген Фассбендер
Нідерланди Том Оккер
3–6, 6–4, 7–6
1979 Польща Войцех Фібак
Нідерланди Том Оккер
ФРН Юрген Фассбендер
Франція Жан-Луї Ейє
7–6, 7–5
1980 Швейцарія Гайнц Ґюнтгардт
ПАР Боб Г'юїтт
Австралія Девід Картер
Нова Зеландія Кріс Льюїс
7–6, 6–1
1981 Австралія Девід Картер
Австралія Пол Кронк
США Ерік Фромм
Ізраїль Шломо Глікштейн
6–3, 6–4
1982 США Чіп Гупер
США Мел Перселл
ПАР Тіан Вільюн
ПАР Дані Віссер
6–4, 7–6
1983 Нова Зеландія Кріс Льюїс
Чехословаччина Павел Сложил
Швеція Андерс Яррід
Чехословаччина Томаш Шмід
6–4, 6–2
1984 ФРН Борис Бекер
Польща Войцех Фібак
США Ерік Фромм
Румунія Флорін Сегирчяну
6–4, 4–6, 6–1
1985 Австралія Марк Едмондсон
Австралія Кім Ворвік
Іспанія Серхіо Касаль
Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо
4–6, 7–5, 7–5
1986 Іспанія Серхіо Касаль
Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо
Австралія Бродерік Дайк
Австралія Веллі Месур
6–3, 4–6, 6–3
1987 США Джим П'ю
США Блейн Вілленборг
Іспанія Серхіо Касаль
Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо
7–6, 4–6, 6–4
1988 США Рік Ліч
США Джим П'ю
Аргентина Альберто Манчіні
Аргентина Крістіан Мініуссі
7–6, 6–1
1989 Іспанія Хав'єр Санчес
Угорщина Балаж Тароці
Австралія Пітер Дуен
Австралія Лорі Вордер
7–6, 6–3
1990 ФРН Удо Ріглевскі
ФРН Міхаель Штіх
Чехословаччина Петр Корда
Чехословаччина Томаш Шмід
6–1, 6–4
1991 США Патрік Гелбрайт
США Тодд Вітскен
Швеція Андерс Яррід
ПАР Дані Віссер
7–5, 6–4
1992 ПАР Девід Адамс
Нідерланди Менно Остінг[en]
Австралія Карл Лімбергер
Чехословаччина Томаш Анзарі
3–6, 7–5, 6–3
1993 Чехія Мартін Дамм
Швеція Генрік Гольм
Чехія Карел Новачек
Німеччина Карл-Уве Штеб
6–0, 3–6, 7–5
1994 Росія Євген Кафельников
Чехія Давід Рікл
Німеччина Борис Бекер
Чехія Петр Корда
7–6, 7–5
1995 США Тревор Кронеманн
Австралія Девід Макферсон
Аргентина Луїс Лобо
Іспанія Хав'єр Санчес
6–3, 6–4
1996 ПАР Лен Бейл
Нідерланди Стефен Нотебом
Франція Олів'є Делетр
Італія Дієго Наргісо
4–6, 7–6, 6–4
1997 Аргентина Пабло Альбано
Іспанія Алекс Корретха
Німеччина Карстен Браш
Німеччина Єнс Кніппшильд
3–6, 7–5, 6–2
1998 Австралія Тодд Вудбрідж
Австралія Марк Вудфорд
Австралія Джошуа Ігл
Австралія Ендрю Флорент
6–0, 6–3
1999 Аргентина Даніель Оршанік
Аргентина Маріано Пуерта
Італія Массімо Бертоліні
Італія Крістіан Бранді
7–6, 3–6, 7–6
2000 ПАР Девід Адамс
ПАР Джон-Лаффньє де Ягер
Білорусь Максим Мирний
Югославія Ненад Зімоньїч
6–4, 6–4
2001 Чехія Петр Лукса
Чехія Радек Штепанек
Бразилія Жайме Онсінс
Аргентина Даніель Оршанік
5–7, 6–2, 7–6
2002 Чехія Петр Лукса
Чехія Радек Штепанек
Чехія Петр Пала
Чехія Павел Візнер
6–0, 6–7, [11–9]
2003 Зімбабве Вейн Блек
Зімбабве Кевін Ульєтт
Австралія Джошуа Ігл
США Джаред Палмер
6–3, 7–5
2004 США Джеймс Блейк
Багамські Острови Марк Мерклейн
Австрія Юліан Ноул
Сербія та Чорногорія Ненад Зімоньїч
6–2, 6–4
2005 Хорватія Маріо Анчич
Австрія Юліан Ноул
Німеччина Флоріан Маєр (тенісист)
Німеччина Александер Васке
6–3, 1–6, 6–3
2006 Румунія Андрей Павел
Німеччина Александер Васке
Австрія Александер Пея
Німеччина Б'єрн Фау
6–4, 6–2
2007 Німеччина Філіпп Кольшрайбер
Росія Михайло Южний
Чехія Ян Гаєк
Чехія Ярослав Левинський
6–1, 6–4
2008 Німеччина Міхаель Беррер
Німеччина Райнер Шуттлер
США Скотт Ліпскі
США Девід Мартін
7–5, 3–6, [10–8]
2009 Чехія Ян Герних
Чехія Іво Мінарж
Австралія Ешлі Фішер
Австралія Джордан Керр
6–4, 6–4
2010 Австрія Олівер Марах
Іспанія Сантьяго Вентура Бертомеу
США Ерік Буторак
Німеччина Міхаель Кольманн
5–7, 6–3, [16–14]
2011 Італія Сімоне Болеллі
Аргентина Орасіо Себальйос
Німеччина Андреас Бек
Німеччина Крістофер Кас
7–6(7–3), 6–4
2012 Чехія Франтішек Чермак
Словаччина Філіп Полашек
Бельгія Ксав'є Малісс
Бельгія Дік Норман
6–4, 7–5
2013 Фінляндія Яркко Ніємінен
Росія Дмитро Турсунов
Кіпр Маркос Багдатіс
США Ерік Буторак
6–1, 6–4
2014 Велика Британія Джеймі Маррей
Австралія Джон Пірс (тенісист)
Велика Британія Колін Флемінг
Велика Британія Росс Гатчінс
6–4, 6–2
2015 Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Соарес
Німеччина Александр Зверєв
Німеччина Міша Зверєв[en]
4–6, 6–1, [10–5]
2016 Фінляндія Генрі Контінен
Австралія Джон Пірс (тенісист)
Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара
6–3, 3–6, [10–7]
2017 Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара
Франція Жеремі Шарді
Франція Фабріс Мартен
6–3, 6–3
2018 Хорватія Іван Додіг
США Ражів Рам
Хорватія Нікола Мектич
Австрія Александер Пея
6–3, 7–5
2019 Данія Фредерік Нільсен
Німеччина Тім Пюц
Бразилія Марсело Демолінер[en]
Індія Дівідж Шаран[en]
6–4, 6–2
2020 Не проводився через Коронавірусну хворобу
2021 Німеччина Кевін Кравіц
Нідерланди Веслі Колгоф
Бельгія Сандер Жіє[en]
Бельгія Йоран Вліґен[en]
4–6, 6–4, [10–5]
2022 Німеччина Кевін Кравіц
Німеччина Андреас Міс
Бразилія Рафаель Матос[en]
Іспанія Давід Веґа Ернандес[en]
4–6, 6–4, [10–7]
2023 Австрія Александер Ерлер[en]
Австрія Лукас Мідлер[en]
Німеччина Кевін Кравіц
Німеччина Тім Пюц
6–3, 6–4
2024 Індія Юкі Бгамбрі[en]
Франція Альбано Оліветті[en]
Німеччина Андреас Міс
Німеччина Ян-Леннард Штруфф[en]
7–6(8–6), 7–6(7–5)

Примітки

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш Tournaments: 'Bavarian International - Bavarian Open. The Tennis Base. Tennismem SL. Архів оригіналу за 15 травня 2023. Процитовано 20 вересня 2023. [Архівовано 2023-05-15 у Wayback Machine.]
  2. Sports Corner; Tennis. The Sydney Morning Herald. Sydney, Australia: The Wikipedia Library - Newspapers.Com. 12 серпня 1970. с. 15. Процитовано 20 вересня 2023.
  3. Tiriac Wins Bavarian Meet. Reno Gazette-Journal. Reno, Nevada: The Wikipedia Library - Newspapers.Com. 12 серпня 1970. с. 41. Процитовано 20 вересня 2023.

Посилання

Шаблон:Турніри BMW Open

48°11′06″ пн. ш. 11°36′50″ сх. д. / 48.18500° пн. ш. 11.61389° сх. д. / 48.18500; 11.61389

Kembali kehalaman sebelumnya