Legio I Minervia (I легіон Мінерви) — римський легіон. Спочатку легіон носив прізвиська Flavia Pia Fidelis Domitiana: він отримав їх в нагороду за вірність, виявлену під час повстання Антонія Сатурнина. По смерті Доміціана він зберіг тільки титули Pia Fidelis («благочестивий і вірний»). За підтримку Александра Севера отримав титул Pia Fidelis Severiana Alexandriana. За імператора Максиміана Фракійця легіон отримує назву Legio I Minervia Maximiniana Pia Fidelis Antoniniana.
Історія
Створено імператором у 82 році. У 89 році брав участь у придушенні заколоту Антонія Сатурнина. З цього моменту було розтошовані у м. Монгутіак (сучасне м. Майнц, Німеччина). Потім був учасником він з даками при імператорі Траяні — у 101–102 та 105–106 роках. Тоді його легатом був майбутній імператор Адріан. Легіонери цього легіону з imaginifer, значком у вигляді барана, зображені на колоні Траяна.
У 106 році він повернувся до провінції Нижня Германія, де у 112 році зайняв табір у кастрі Бонна (сучасне м. Бонн). Тут разом з XXX Переможним легіоном Ульпія займався охорону кордонів імперії по Рейну.
З 162 до 166 року був учасником Парфянського походу імператора Луція Вера. У 166–175 та 178–180 роках брав участь у двох маркоманських воєн у складі армії імператора Марка Аврелія. Між цими військовими кампаніями у 173 році під орудою Дідія Юліана (майбутнього імператора) воював проти германського племені хаттів.
У 193 році підтримав Септимія Севера, а згодом бився за нього проти іншого претендента на трон — Песценнія Нігера. З 198 до 211 року стояв в Лугдунумі, столиці Транальпійської Галлії. Після цього легіон брав участь у боротьбі за владу, підтримуючи імператорів Геліогабала та Александра Севера. У 231 році біля Бонни завдав поразки союзу германських племен.
Монета імператора Галлієна із зображенням I легіону Мінерви
Його ім'я присутній на монетах імператорів Септимія Севера і Галлієна. Між 285 та 290 роках легіон брав участь у придушенні повстання багаудів у Галлії, боротьбі із піратами та проти узурпатора Караузія.
У 295 році знову опинився у Бонні (Нижня Германія), де виконував завдання з охорони кордонів імперії. Ці функції виконував до 353 року, коли вступив у боротьбу з германськими племенами франків, що здобули Бонну та, ймовірно, знищили легіон. Втім звіту про загибель легіону не збереглося.
Джерела
Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047–1093
Werner Eck: Die legio I Minervia. Militärische und zivile Aspekte ihrer Geschichte im 3. Jh. n. Chr., in: Yann Le Bohec (Hrsg.): Les légions de Rome sous le Haut-Empire, Lyon 2000, S. 87-93.
