Rheinmetall AG (вимоваРа́йнмета́ль АҐ) — німецькиймашинобудівний та збройнийконцерн зі штаб-квартирою в Дюссельдорфі, створений 1889 року. Один із найбільших виробників військової техніки та зброї в Німеччині та Європі, входить до 35 найбільших оборонних компаній світу, маючи представництва в багатьох країнах. Навесні 2023 року компанія відкрила представництво в Україні.
Основна продукція концерну — військова техніка, зброя, боєприпаси, автомобілі. Відомими сучасними виробами компанії є танки Leopard, бойові машини Marder, Boxer, Lynx, Fuchs і САУ PzH 2000[7].
Штаб-квартира концерну знаходиться в Дюссельдорфі. Акції компанії торгуються на Франкфуртській біржі, а також на усіх німецьких біржах[8].
Друкарська машинка (1920 рік) виробництва компанії Rheinmatall, яка була змушена виготовляти невійськову продукцію після Першої світової війни.
Ранні роки та Перша світова
У 1889 році підприємець і винахідник Генріх Ергардт створив невелику компанію з виробництва озброєння, зокрема боєприпасів. Пізніше компанія розширила виробництво за рахунок випуску артилерійських систем і стрілецької зброї. На початок Першої світової війни компанія стала найбільшим виробником озброєння в Німеччині. На січень 1914 року чисельність її робітників перевищувала 8000 чоловік, до 1915 — 14000, а до кінця війни — 48000. На кінець 1917 року компанія щодня виробляла понад 2,5 млн патронів і снарядів, понад 500 пістолетів, гвинтівок та кулеметів, до 50 різних артилерійських і зенітних гармат.[джерело?]
Постверсальський період
Після підписання Версальського договору в липні 1919 року Німеччині було заборонено випускати великокаліберне озброєння, яке було основним у виробництві Rheinmetall. Внаслідок цього компанія була змушена переорієнтуватися на виробництво цивільної продукції.
Нацистський період
З середини 1930-х років компанія Rheinmetall-Borsig AG (у 1933-му Rheinmetall викупила збанкрутілу залізничну фірму August Borsig GmbH) почала нарощувати виробництво озброєння від пістолетів та кулеметів до автоматичних гармат, протитанкових гармат, гаубиць та бронепоїздів.
1937 року в підрозділі компанії Rheinmetall-Borsig AG, — фірма Alkett, налагодила під Берліном виробництво танків, які за технічною документацією проходили як тракторна техніка для сільського господарства (через обмеження, передбачені Версальським договором). У 1941 році відбулася зміна всього керівництва компанії на офіцерів військових структур Третього рейху. Rheinmetall перейшла в підпорядкування державного концерну Reichswerke AG Hermann, який відповідав за управління військовими заводами Німеччини.[джерело?]
Сучасність
Попри спад виробництва зброї після Холодної війни, концерн усе одно зростав завдяки світовому ринку зброї. Компанія має заводи й представництва в багатьох країнах світу. Впродовж 2002—2022 років виторг від продажу зброї зріс із 2,5 до 4,5 млрд доларів на рік[7].
Значний вплив на становище компанії справило російське вторгнення в Україну. 2022 року канцлер Олаф Шольц виділив 100 млрд євро на модернізацію збройних сил, що передбачала контракти й для Rheinmetall. За рік вторгнення обсяг замовлень компанії зріс на 12 млрд євро, а вартість акцій зросла в 5 разів. Компанія будує нові заводи, зокрема, завод з виготовлення боєприпасів у Німеччині (300 млн євро), бронетанковий завод в Угорщині, низку заводів в Україні та інвестує в підприємства інших країн Європи[7].
2022 року Rheinmetall купила за 1,2 млрд євро іспанську Expal, яка до того була конкурентом[7].
На тлі дефіциту артилерійських боєприпасів компанія планує вийти на потужність 700 тисяч одиниць на рік у 2024 та 1,1 млн на рік до 2027 року[7].
2024 року російський уряд планував убити виконавчого директора компанії, про це дізналася розвідка США й повідомила Німеччину. Німецькі служби безпеки змогли захистити Паппергера та зірвати замах[9].
Продукція
Перелік сучасної продукції
Броньовані гусеничні, колісні та вантажні транспортні засоби
У квітні 2022 року, на початку російського вторгнення в Україну, Rheinmetall запропонував уряду Німеччини передати Україні БМП Marder та танки Leopard 1 із власних запасів компанії. Ці пропозиції були початково відхилені через позицію уряду щодо першочергового надання техніки радянського зразка[10]. Втім, компанія почала в односторонньому порядку відновлювати БМП для майбутньої передачі або Україні, або Греції за програмою «Рінґтауш» (Греція мала передати Україні свої БМП-1 та натомість отримати Marder)[11]. У січні 2023 було заявлено, що за умови укладення замовлення, компанія може відновити близько 110 танків Leopard 1 та Leopard 2 протягом року[12] та викупити 96 Leopard 1 у швейцарської компанії RUAG[13]. Станом на середину березня 2023 року, компанія ремонтувала 50 танків Leopard 2 та 100 танків Leopard 1, а також планувала придбати 36 Leopard 2 у Швейцарії[14].
Під час вторгнення також було розгорнуто додаткові потужності та побудовано нові заводи для забезпечення Сил оборони України технікою. Зокрема, запроваджено виробництво деяких боєприпасів, що потрібні Україні: зокрема, дефіцитні снаряди для Gepard[15], боєприпаси для Leopard 2[16]. У квітні 2023 було озвучено плани з будівництва в Румунії центру обслуговування західної техніки для України[7].
Відомо про постачання Україні такої техніки: модульний мобільний госпіталь[17], вантажівки MAN HX 8×8[18], автоматизовані системи спостереження SurveilSPIRE[19], БМП Marder, танки Leopard 1, Leopard 2[20], системи ППО Skynex[21] тощо.
Після початку вторгнення портфель замовлень зріс майже з 26 млрд до 38 млрд євро, майже на 50%[7].
Постачання великої кількості техніки потребує ремонту, а крім того, потреба Сил оборони України в новій техніці зробила Україну перспективним замовником. Тому концерн вирішив створити власні підприємства в Україні для якнайшвидшого ремонту та виготовлення нового озброєння. «Економічна правда» вважає, що Rheinmetall діє найшвидше з усіх західних військових виробників щодо заходження в Україну[7].
У березні 2023 року генеральний директор компанії Армін Паппергер заявив про наміри побудувати в Україні заводу для виробництва новітніх танків Panther KF51, а пізніше стало відомо про плани виготовлення в Україні автомобільної техніки, боєприпасів та систем ППО, а також бронетранспортерів Fuchs[22][23][24].
13 травня 2023 року стало відомо, що Укроборонпром та Rheinmetall заснували спільне підприємство з ремонту і виробництва танків, в якому 51 % акцій та управління належать німецькій стороні[25].
У червні 2024 року було відкрито перший цех спільного підприємства для ремонту й виготовлення бронетехніки.[26]
Розробки
Rheinmetall планує доопрацювати проєкт новітньої танкової 130 мм гармати до 2024 року[27]. Такі строки узгодженні із графіком розробки майбутнього європейського танка MGCS (Main Ground Combat System). За планом концептуальний вибір озброєння має відбутися наприкінці 2022 року, а етап демонстрації — у 2024-ому.
Інциденти
Контракт з Росією
9 лютого 2011 року Міністр оборони РФ Анатолій Сердюков та голова Rheinmetall AG Клаус Еберхар підписали угоду про розбудову центру бойової підготовки і симулятор бойових дій військ місткістю до 30 тис. солдатів і офіцерів на рік на полігоні в м. Муліно (Нижньогородська область, загальна площа полігону 500 км²), загальною вартістю 120 млн. €.
Джеймс Льюїс (Центр Міжнародних та стратегічних досліджень): «Я не думаю, що німецька компанія зіграла вирішальну роль [в підвищенні боєздатності російської армії], особливо враховуючи, що проєкт у Муліно був заморожений під натиском уряду в Берліні. Але я б не став применшувати й користь, отриману російською армією від співпраці з Rheinmetall, яка не тільки надала російській армії обладнання зв'язку і передові технічні засоби навчання особового складу, а й допомогла їй чітко сформулювати свою нову військову доктрину»[30].
Напади
7 березня 2023 року Rheinmetall зазнав великої кібератаки, яка, за даними представників компанії, не завдала серйозної шкоди IT-системам. Аналітики підозрювали, що за кібератакою можуть стояти хакери, пов'язані з російським урядом[31].
