SMS Don Juan d'Austria (1876)

	Броненосці «Кайзер Макс», «Принц Ойген» і «Дон Хуан де Астурія» в Полі
Історія
Австро-Угорщина
Назва:	«Дон Хуан де Астурія»
Будівник:	Stabilimento Tecnico Triestino», Трієст
Закладений:	14 лютого 1874 року
Спуск на воду:	25 жовтня 1875 року
Прийнятий:	26 червня 1876 року
Виведений:	30 грудня 1904
Списаний:	Виключений зі складу флоту у 1904 році
Доля:	Перетворений на плавучу казарму Потоплений у 1919 році
Основні характеристики
Тип:	Броненосець типу «Кайзер Макс» (1875)
Водотоннажність:	3 548 т (стандартна)1
Довжина:	73,23 м
Ширина:	15,25 м
Осадка:	6,14 м
Потужність:	2 755 к.с.
Двигуни:	4 парові котли; 1 парова машина;
Швидкість:	13,2 вузлів
Екіпаж:	400
Озброєння:	8 x 210-мм гармат; 4 x 90-мм гармат; 2 x 70-мм гармати; 6 x 47-мм гармат; 2 x 25-мм мітральєзи; 4 x 350-мм торпедні апарати;
Бронювання:	Пояс: 203 мм Каземат: 125 мм

«Дон Хуан де Астурія» (нім. SMS Don Juan d'Austria) - броненосець типу «Кайзер Макс» ВМС Австро-Угорщини другої половини 19-го століття.

Історія створення

Броненосець «Дон Хуан де Астурія» був закладений 14 лютого 1874 року на верфі «Stabilimento Tecnico Triestino» у Трієсті у рамках програми «модернізації» (а фактично будівництва нових кораблів). Спущений на воду 25 жовтня 1875 року, вступив у стрій 26 червня 1876 року.

Назва корабля залишилась від попередника.

Історія служби

Оскільки уряд Австро-Угорщини надавав низький пріоритет морській діяльності, броненосці, в тому числі «Кайзер Макс», проводили більшу частину часу в Полі, зрідка здійснюючи виходи в море. Лише кілька гвинтових фрегатів більш-менш активно використовувались у 1870-х для закордонних візитів.^[1]

У 1888 році броненосці «Дон Хуан де Астурія», «Кустоца», «Тегетгофф», «Кайзер Макс», «Принц Ойген» та декілька менших кораблів вирушили до Барселони для участі у церемонії відкриття Всесвітньої виставки.

У 1889 році «Дон Хуан де Астурія» разом з броненосцями «Кайзер Макс», «Кустоца», «Тегетгофф», «Принц Ойген» і «Ерцгерцог Альбрехт» брав участь в навчаннях флоту.

У 1893 році «Дон Хуан де Астурія» брав участь у маневрах флоту разом з броненосцями «Кайзер Макс», «Принц Ойген», «Кронпринцеса Ерцгерцогиня Стефанія» і «Кронпринц Ерцгерцог Рудольф».

У рамках будівництва нових кораблів у 1890-1990-х роках для скорочення річного бюджету було вирішено відмовитись від застарілих кораблів, які надалі використовувались в основному на другорядних ролях. У рамках цієї програми 30 грудня 1904 року «Дон Хуан де Астурія» був виключений зі складу флоту і переобладнаний на плавучу казарму. Корабель базувався в Полі, на ньому розміщувались екіпажі міноносців.

У 1919 році корабель затонув за нез'ясованих обставин.

Література

Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — (англ.)
Энциклопедия броненосцев и линкоров. / А.Е. Тарас, Минск, 2002 (рос.)
Броненосцы имперской Австрии. Наследники победителей при Лиссе / Виталий Полуян. — Москва: Яуза-пресс, 2018. — 152 с. ISBN 978-5-9955-1005-5 (рос.)
Sondhaus, Lawrence (1994). The Naval Policy of Austria-Hungary, 1867–1918. West Lafayette: Purdue University Press. ISBN 978-1-55753-034-9.