Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Smith & Wesson .38/44

Smith & Wesson .38/44
Післявоєнний револьвер .38/44 Outdoorsman
Післявоєнний револьвер .38/44 Outdoorsman
ТипРевольвер
Походження США
Історія виробництва
ВиробникSmith & Wesson
Виготовлення1930–1966[1]
ВаріантиHeavy Duty
Outdoorsman
Модель 20
Модель 23
Характеристики
Вага1,1 кг[2]
Довжина ствола
  • 4-дюйми (10 см)[1]
  • 5-дюймів (13 см)[1]
  • 6,5-дюйма (17 см)[1]
Набій.38 Special[1]
ДіяПодвійна[1]
Система живленняШести-зарядний барабан[1]
Smith & Wesson .38/44 у Вікісховищі

Smith & Wesson .38/44 серія 6-зарядних револьверів Smith & Wesson на рамці N під набій .38 Special з високим тиском. Зарядки високого тиску .38/44 набою .38 Special представляють собою перехід від звичайного набою .38 Special до нового більш потужного набою .357 Magnum. Револьвер випускали в період з 1930 по 1941 та після Другої світової в період з 1946 по 1966 до тих пір коли револьвери під набій .357 Magnum отримали велике поширення.

Історія

В 1920-ті та 1930-ті роки, виникла потреба у більш потужній поліцейській зброї, яка була здатна пробивати автомобілі організованої та добро фінансованої мафії.[1] Саме тому компанія Smith & Wesson представила револьвер на великій рамці .38/44 Heavy Duty в 1930. Він базувався на револьвері під набій .44 Special Smith & Wesson Triple Lock і мав ствол довжиною 5-дюймів (13 см) та фіксовані приціли.[3][4] Наступного року Smith & Wesson презентували револьвер .38/44 Outdoorsman зі стволом 6,5-дюйма (17 см) та регульованими прицілами.[1]

Ці нові револьвери були розроблені під новий більш потужний набій .38 Special який міг стрілятисвинцевими кулями вагою 158-гранів (10,2 г) з мідною оболонкою та швидкістю польоту 1 125 футів (343 м) за секунду.[5] У цей же час звичайний набій .38 Special мав кулю вагою 158-гранів (10,2 г), яка летіла зі швидкістю 755 футів (230 м) за секунду.[1] Нова куля могла легко пробити корпус автомобіля та персональну броню того часу.

У 1935 році було представлено револьвер зі стволом довжиною 4-дюйми (10 см) який мав зменшену балістику для більш компактних розмірів.[2] Увага ЗМІ до револьвера .38/44 та його набою, призвела до того, що Smith & Wesson розробили більш довгий набій .357 Magnum в 1935. Револьвер .38/44 був варіантом для тих покупців, які не бажали платити великі гроші за новий револьвер .357 Magnum.

Револьвери 38/44 мали воронування або нікелеве покриття. Виробництво було перервано Другою світовою війною. Післявоєнні моделі мають префікси з літери S перед цифровим номером.[1] Після війни ці револьвери на рамці N стали популярними серед ветеранів, які експериментували з ручною зарядкою набоїв .38 Special зі збільшенням тиску на п'ятдесят відсотків від тиску в 15,000 psi (1,0207 атм), який рекомендували для револьверів .38 Special.[6]

В 1957 році версія "Heavy Duty" з фіксованим прицілом продавалася під назвою Smith & Wesson Модель 20, а версія "Outdoorsman" з регульованим прицілом отримала назву Smith & Wesson Модель 23.[1]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Hacker, Rick (2014). Smith & Wesson .38/44 Heavy Duty. American Rifleman. National Rifle Association. 162 (February): 92.
  2. ↑ а б SMITH AND WESSON'S 38-44 HEAVY DUTY. 1Aspenhill. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 26 січня 2014.
  3. ↑ Shideler, Dan, Is This the Greatest .38 Ever, Gun Digest, 4 August 2008
  4. ↑ Sharpe, Phil, The New Smith & Wesson Heavy Duty .38, The American Rifleman, November 1931
  5. ↑ Western Ammunition Handbook (вид. 3rd). East Alton, Illinois: Western Cartridge Company. с. 54—63.
  6. ↑ Barr, Al; Teesdale, Jerald; Keith, Elmer; Hardaway, Ben F. (1951). Reloading Information. Т. 2. Washington DC: National Rifle Association. с. 71—75.
Kembali kehalaman sebelumnya