Treponema pallidum

Treponema pallidum

Біологічна класифікація

Домен:	Бактерії (Bacteria)
Тип:	Spirochaetes
Клас:	Spirochaetes
Ряд:	Spirochaetales
Родина:	Treponemataceae
Рід:	Treponema
Вид:	T. pallidum

Біноміальна назва

Treponema pallidum
Schaudinn & Hoffmann, 1905

Посилання

Вікісховище:	Treponema pallidum
Віківиди:	Treponema pallidum
EOL:	973504
ITIS:	967471
NCBI:	160

Treponema pallidum — грам-негативна бактерія типу спірохет (Spirochaetes), що є збудником кількох захворювань людини, зокрема сифілісу. Це облігатний внутріклітинний паразит, що, як вважається, має метаболічні дефекти, які роблять бактерію непридатною до вільного життя. Відкрита Фріцом Шаудіном і Еріхом Гофманом у 1905 році.

Підвиди

Відомі як мінімум чотири підвиди:

T. pallidum pallidum — спричинює сифіліс,
T. pallidum pertenue — фрамбезію,
T. pallidum carateum — пінту,
T. pallidum endemicum — беджель.

Морфологія

Це досить довга спірохета (8-20 мікрон), тонка (0,25-0,35 мікрон у діаметрі), радіус спіралі 0,8-1 мікрон, крок гвинта — близько 1 мікрону, кількість завитків — 9-10. Рухома за допомогою т.з. аксилярного тіла, що являє собою внутрипериплазмені джгутики^[1]. Погано фарбується аніліновими фарбниками зважаючи на наявність великого числа гідрофобних компонентів в цитоплазмі, забарвлюється в блідо-рожевий відтінок за методом Романовського—Гімзи (за що і отримала назву pallidum — «бліда»), для детекції також застосовують методи протрави і напилення срібла. Незабарвлені нефіксовані клітки не видно в світловий мікроскоп, для візуалізації цих бактерій в живому стані застосовують метод мікроскопії темного поля та використовують флюоресцентні антитіла.

Культуральні властивості

T. pallidum — хемо органо гетеротроф, облігантний анаероб. Не культивуються на простих живильних середовищах. Відомі методи отримання т.з. «змішаних культур» (наприклад метод Шерешевського^[2] на напівзгорнутій кінській сироватці, метод Ногучі (野口英世, Noguchi Hideyo, 1876—1928)^[3] на суміші лужного агару і асцитичної рідини із додаванням шматочка нирки або яєчка кроля, метод Проки, Данієла і Стро (Proca, Daniela, Stroe)^[4] та ін.), також відомі методи отримання чистих культур (як із змішаних — метод Мюленса^[5], так і безпосередньо з крові хворих на сифіліс), відомі методи культивування на твердих живильних середовищах (на кров'яному або сироватковому агарі в анаеробних умовах^[6]). Культивовані спірохети втрачають патогенність, але антигенні властивості частково зберігаються (кардіоліпіновий екстракт використовується для постановки реакції Вассермана). Також T. pallidum культивується шляхом зараження кроликів, зважаючи на сприйнятливість останніх, і є зручним організмом для моделювання сифілісу^[7]^[8] (у тому числі і нейросифілісу^[9]).

Геном

Геном T. pallidum штаму Nichols був завершений в 1998 році^[10]^[11]. Геном представників цього штаму представлений кільцевою дволанцюжковою молекулою ДНК розміром 1138012 пар основ і містить 1090 генів, з них 1039 кодують білки, відкриті рамки зчитування становлять 92,9 % геному, вміст ГЦ становить 52,77 %^[11]. T. pallidum має один з найменших відомих бактеріальних геномів, що відрізняється сильною редукцією метаболічних і біосинтетичних функцій, адаптуючись скороченням генома до багатих живильними речовинами тканин ссавців^[10].

Пізніше встановлення послідовності геномів кількох інших штамів T. pallidum^[12]^[13] та кількох інших спірохет дозволяє повний аналіз схожості і відмінностей в межах цього бактеріального типу. Порівняння геномів штамів Nichols і SS14 демонструє наявність 327 однонуклеотидних замін (224 транзицій, 103 трансверсій), 14 делецій и 18 інсерцій, також були знайдені гіперваріабельні ділянки хромосоми^[12]. Ген tprK має багато алелей та розрізняється між штамами T. pallidum^[14], відповідаючи за антигенні відмінності між ними^[15].

Патогенез

T. pallidum pallidum — рухома спірохета, яка звичайно передається при статевому контакті, проникаючи до тіла хазяїна через слабкі місця в епітеліальному шарі. T. pallidum pallidum може також передаватися плоду через плаценту на пізніших стадіях вагітності, породжуючи зрештою вроджений сифіліс^[16]. Спіральна структура бактерії T. pallidum pallidum дозволяє їй рухатися гвинтоподібним чином через в'язке середовище, наприклад слиз. Після проникнення до тіла хазяїна, бактерія проникає до кровоносної і лімфатичної систем.

Підвиди, що спричинюють фрамбезію, пінту і беджель є морфологічно і серологічно невідрізними від T. pallidum pallidum (сифіліс); проте, їх передача не венерична, а клінічний перебіг цих хвороб значно відрізняється.

Вакцини проти сифілісу не існує. Зовнішня мембрана T. pallidum має дуже мало зовнішніх білків для зв'язування антитіла. Зусиллям розробити безпечну і ефективну вакцину проти сифілісу перешкоджає невпевненість про відносну важливість гуморальних і клітинних механізмів захисного імунітету і факт, що білки зовнішньої мембрани T. pallidum здебільшого не ідентифіковані.

Примітки

↑ Blanco DR, Champion CI, Miller JN, Lovett MA (1988). Antigenic and structural characterization of Treponema pallidum (Nichols strain) endoflagella. Infect Immun. 56 (1): 168—75. PMID 2447018. Архів оригіналу за 19 жовтня 2008. Процитовано 18 січня 2009.
↑ Schereschewsky I. (1909). Bisherige Erfahrungen mit der gezuchtenen Spirochaete pallida. Dtch. med. Wschr. 35: 1652—1654.
↑ Noguchi H. (1911). Gewinnung der Reinculturen von Spirochaeta palida und Spirochaeta pertenuis. Munch.: med. Wschr. с. 29.
↑ Proca G., Daniela P., Stroe A. (1912). Milieux pour la culture des spirochaetes. Compt. rend. Soc. de biol. 72: 895—897.
↑ Muhlens P. (1909). Reinzuchtung einer Spirochate (Spirochaeta pallida?) aus einer syphiliten Druse. 35: 1261. {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |joutnal= (довідка)
↑ Fortner J. (1928). Ein einfaches Plattenverfahren zur Zuchtung strenger Anaerobier (anaerobe Bazillen, filtrierbare anaerobe Bakterien, Spirochaeta pallida). Cbl. f. Bacteriol. Abt. I Orig. 108: 155—159.
↑ Borenstein LA, Ganz T, Sell S, Lehrer RI, Miller JN (1991). Contribution of rabbit leukocyte defensins to the host response in experimental syphilis. Infect Immun. 59 (4): 1368—77. PMID 2004817. Архів оригіналу за 19 жовтня 2008. Процитовано 18 січня 2009.
↑ = Sell S, Gamboa D, Baker-Zander SA, Lukehart SA, Miller JN (1980). Host response to Treponema pallidum in intradermally-infected rabbits: evidence for persistence of infection at local and distant sites. J Invest Dermatol. 75 (6): 470—5. PMID 7003026. Архів оригіналу за 22 жовтня 2008. Процитовано 18 січня 2009.
↑ Sell S, Gamboa D, Baker-Zander SA, Lukehart SA, Miller JN (1980). An experimental model of early central nervous system syphilis. J Invest Dermatol. 75 (6): 470—5. PMID 7003026.
↑ ^а ^б Fraser CM, Norris SJ, Weinstock GM, White O, Sutton GG, Dodson R, Gwinn M, Hickey EK, Clayton R, Ketchum KA, Sodergren E, Hardham JM, McLeod MP, Salzberg S, Peterson J, Khalak H, Richardson D, Howell JK, Chidambaram M, Utterback T, McDonald L, Artiach P, Bowman C, Cotton MD, Fujii C, Garland S, Hatch B, Horst K, Roberts K, Sandusky M, Weidman J, Smith HO, Venter JC (1998). Complete genome sequence of Treponema pallidum, the syphilis spirochete. Science. 281 (5375): 375—88. PMID 9665876.
↑ ^а ^б Treponema pallidum Nichols Genome Page. NCBI. Архів оригіналу за 20 жовтня 2008. Процитовано 18 січня 2009.
↑ ^а ^б Matejková P, Strouhal M, Smajs D, Norris SJ, Palzkill T, Petrosino JF, Sodergren E, Norton JE, Singh J, Richmond TA, Molla MN, Albert TJ, Weinstock GM (2008). Complete genome sequence of Treponema pallidum ssp. pallidum strain SS14 determined with oligonucleotide arrays. BMC Microbiol. 8: 76. PMID 18482458. Архів оригіналу за 15 вересня 2008. Процитовано 18 січня 2009.
↑ Strouhal M, Smajs D, Matejková P, Sodergren E, Amin AG, Howell JK, Norris SJ, Weinstock GM (2007). Genome differences between Treponema pallidum subsp. pallidum strain Nichols and T. paraluiscuniculi strain Cuniculi A. Infect Immun. 75 (12): 5859—66. PMID 17893135. Архів оригіналу за 25 липня 2008. Процитовано 18 січня 2009.
↑ Centurion-Lara A, Godornes C, Castro C, Van Voorhis WC, Lukehart SA (2000). The tprK gene is heterogeneous among Treponema pallidum strains and has multiple alleles. Infect Immun. 68 (2): 824—31. PMID 10639452. Архів оригіналу за 19 жовтня 2008. Процитовано 18 січня 2009.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 18 січня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Watson-Jones D, Changalucha J, Gumodoka B, Weiss H, Rusizoka M, Ndeki L, Whitehouse A, Balira R, Todd J, Ngeleja D, Ross D, Buvé A, Hayes R, Mabey D (2002). Syphilis in pregnancy in Tanzania. I. Impact of maternal syphilis on outcome of pregnancy. J Infect Dis. 186 (7): 940—7. PMID 12232834.