Ізмаїльський прикордонний загін

Ізмаїльський прикордонний загін
Ізмаїльський прикордонний загін
17 прикордонний загін імені полковника Олександра Жуковського
	Емблема Ізмаїльського загону
На службі	28 травня 1945
Країна	Україна
Вид	Прикордонна служба
У складі	Південне РУ
Гарнізон/Штаб	68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Г. Музиченка, 31
Війни/битви	Російсько-українська війна (з 2014) Російське вторгнення в Україну (з 2022) Бої за острів Зміїний; ;
Нагороди	Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Командування
Поточний; командувач	полковник Цвеліх Павло Володимирович

17 прикордонний загін імені полковника Олександра Жуковського^[1] (в/ч 1474) — є територіальним органом охорони кордону у складі Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України^[2].

Ізмаїльський прикордонний загін діє на території Болградського, Ізмаїльського, Кілійського та Ренійського районів Одеської області і охороняє ділянку державного кордону загальною протяжністю 442,4 км: з Республікою Молдова прикордонний загін охороняє по озеру 3 км та по сухопутній ділянці 132,8 км. З Республікою Румунія — 306,6 км, з них — по річці Дунай 181,1 км та 125,5 км морського кордону.

Історія загону

Влітку 1940 року на територію Бессарабії були введені підрозділи прикордонних військ НКВС СРСР, котрим з 21:00 8 липня була передано під охорону держкордон. Наказом НКВС СРСР № 00780 від 29.06.1940 було виділено 7 прикордонних загонів (2, 23, 24, 25, 26, 79 і 97-й), що раніше охороняли стару ділянку кордону з Румунією. Постановою Політбюро ЦК ВКП(б) від 14 серпня 1940 був утворений Молдавський прикордонний округ, що складався з 5 прикордонних загонів: 23-й, 24-й, 25-й, 26-й і 79-й Ізмаїльський.

На підставі наказу НКВС № 00200 від 21.02.1941 р. було сформовано 4-й Чорноморський загін прикордонних суден для служби на річці Дунай. 79-й Ізмаїльський прикордонний загін у взаємодії з кораблями 4-го Чорноморського загону прикордонних суден охороняв ділянку кордону на Дунаї. Штаб 79-го прикордонного загону дислокувався безпосередньо в м. Ізмаїл. Його чотири комендатури знаходилися в містах Рені, Ізмаїл, Кілія, Вилкове. У них входили 20 застав. Чисельність особового складу загону становила 1569 чоловік. Начальником прикордонного загону призначили підполковника Грачова Саву Гнатовича (станом на 1941 рік — майор).

У червні-липні 1941 р. прикордонники загону, моряки прикордонних суден разом з частинами Червоної Армії не тільки утримували кордон, а й провели кілька рейдів (23, 24 і 25 червня) на румунську територію, знищивши ворожі передові кордони і пікети, оволодівши декількома населеними пунктами, у тому числі м. Стара Кілія, с. Пардіні, островом Роздільний, мисом Сатул-Ноу.

30 червня 1941 79-й прикордонний загін передав ділянку своєї відповідальності частинам РСЧА.

30 вересня 1941 року загін прибув до Харкова, де, переформувавшись у 17-й прикордонний полк, одержав завдання з охорони тилу 6-ї армії.

У березні 1944 року полк брав участь у звільненні Миколаєва, у квітні — Одеси.

25 серпня 1944 року о 8:00 полк досяг північної околиці м. Ізмаїла. За виявлену відвагу й мужність у боях за м. Ізмаїл з'єднанню присвоєно найменування «Ізмаїльський».

15 жовтня 1945 року наказом по військах НКВС № 903 17-й Червонопрапорний Ізмаїльський полк був розформований.

З травня 1945 року ділянка державного кордону від устя р. Прут до Чорного моря була узята під охорону підрозділами 26 Одеського Червонопрапорного прикордонного загону та ОКПП «Рені» з місцем дислокації у м. Рені.

1 липня 1976 року, згідно з наказом КДБ СРСР від 31.06.1976, управління частини передислокується з м. Рені до м. Ізмаїл.

У 1994 році на базі ОКПП «Ізмаїл» сформовано 17-й загін прикордонного контролю, у складі якого ввійшли 16-та застава прикордонного контролю 25 Березинського загону прикордонного контролю, 1-9 прикордонні застави 26-го Одеського Червонопрапорного прикордонного загону, а також управління, бойові підрозділи, і підрозділи забезпечення ОКПП «Ізмаїл».

З 20:00 20 серпня 1994 року частина розпочала охорону державного кордону України.

1998 року за Наказом Голови Держкомкордону у складі загону створено 1-шу прикордонну комендатуру (м. Рені).

З 30 березня 2000 року 17-й загін прикордонного контролю стає 17-м прикордонним загоном (перейменовано на підставі Наказу голови Держкомкордону).

У вересні 2000 року до складу Ізмаїльського загону увійшла школа морських фахівців (вийшла зі штату у липні 2002 року).

Березень 2002 року — створюється 2-га прикордонна комендатура загону, котра дислокувалася у м. Вилкове.

У серпні 2002 року до загону включено прикордонну заставу «Зміїний».

З 1 серпня 2003 року 17 прикордонний загін виконує завдання з охорони державного кордону вже у складі Державної прикордонної служби України.^[3]^[4].

Події

Участь в АТО

13 лютого 2015 року 140 військовослужбовців загону повернулися до місця постійної дислокації із зони АТО. Протягом шести місяців вони дислокувалися в Краматорську, а бойові завдання виконували на ділянці від Лисичанська до Костянтинівки.

	На щастя, бійці не тільки з честю виконали покладені на них завдання, але й не допустили втрат - всі живі і здорові. 56 чоловік виявили бажання залишитися на Сході і продовжити службу
— Володимир Зуб, командир Ізмаїльського прикордонзагону, Ізмаїл зустрічав героїв

Саме фахівців Ізмаїльського навчально-тренувального загону морської охорони обрано для участі у 10-денній підготовці прикордонників Північного регіонального управління до керування катерами на акваторії Київського моря як інструкторів.^[5]

За повідомленням прес-служби Ізмаїльського загону у червні 2015 року автопарк частини отримав нові вантажівки та пікапи різних виробників (усього 54 одиниці), що мають замінити неефективну у бойових умовах радянську колісну техніку^[6].

Розширення

Загін став першою у ДПСУ частиною, де після восьмирічної перерви поновили службу за призовом: 6 червня 2016 року присягу на вірність Україні склали 80 матросів Морської охорони. Наразі вони проходитимуть підготовку в Ізмаїльському навчально-тренувальному центрі.^[7]

У лютому 2017 комендатура загону отримала три бронеавтомобілі «Кугуар»^[8].

Навчання

Влітку 2016 року бійці загону провели комплексні навчання із залученням усього особового складу та бронетехніки^[9].

Командири

1982—1994 рр. — полковник Южбабенко Леонід Іванович
1994—2000 рр. — полковник Лисов Володимир Іванович
2000 рік — підполковник Шелест Вадим Степанович
2000—2001 рр. — полковник Суботін Валерій Олександрович
2001—2003 рр. — полковник Коробка Анатолій Миколайович
2003—2006 рр. — полковник Момот Ігор Федорович
2006—2008 рр. — полковник Кузьменко Володимир Валентинович
2008—2010 рр. — підполковник Аветюк Валерій Станіславович
2010—2012 рр. — полковник Васильківський Владислав Станіславович
2012—2014 рр. — полковник Задорожний Олександр Миколайович
15 вересня — 15 грудня 2014 року — полковник Панченко Андрій Васильович
2014—2021 рр.^{[уточнити]} — полковник Зуб Володимир Петрович
2021—2022 рр.^{[уточнити]} — полковник Луцков Віктор Миколайович^[10]^[11]

Перелік пунктів пропуску

На ділянці загону функціонує 17 пунктів пропуску:

на кордоні з Республікою Молдова:
- міжнародні автомобільні «Нові Трояни», «Табаки», «Виноградівка», «Рені»;
- місцевий автомобільний «Залізничне»;
- міждержавний автомобільний «Долинське»;
- міжнародні залізничні «Фрікацей», «Болград», «Рені»;
на кордоні з Республікою Румунія:
- місцеві річкові «Рені», «Ізмаїл», «Вилкове», «Кілія»;
для морського сполучення:
- міжнародний пасажирсько-вантажний «Ренійський морський порт»,
- міжнародний пасажирсько-вантажний «Ізмаїльський морський торговельний порт»;
- міжнародний вантажний «Усть-Дунайський морський торговельний порт»;
для повітряного сполучення:
- міжнародний «Ізмаїл».

Склад загону

До складу загону входять:

управління загону
6 відділів прикордонної служби: «Нові Трояни», «Болград», «Нагірне», «Рені», «Ізмаїл», «Вилкове»
прикордонна застава «Острів Зміїний»
мобільна прикордонна застава «Ізмаїл»
прикордонна комендатура швидкого реагування
підрозділи забезпечення.

Втрати

	Посада	Дата загибелі	Місце загибелі	Обставини	Джерело
Скляров Артем Миколайович	головний сержант, інспектор прикордонної служби 3 категорії, помічник гранатометника	13 жовтня 2023	с. Макіївка, Луганська область	Виконання бойового завдання	^[12]