Автономний край Косово і Метохія (серб.Autonomna Pokrajina Kosovo i Metohija, серб. кир.: Аутономна Покрајина Косово и Метохија) — автономний крайСербії, розташований на півдні країни.
У червні 1999 року, згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН № 1244, край перетворився на протекторат ООН — Тимчасову адміністрацію ООН в Косові, але, як і раніше, офіційно залишався частиною Сербії.
Після 1999 року Сербія та югославський уряд не мали контролю над територією, а в 2008 році в односторонньому порядку було проголошеноРеспубліку Косово. Республіка Сербія не визнає Косово як незалежну державу та зберігає за собою адміністративний апарат для автономної провінції.
1990 року (під час розпаду СФРЮ) автономні права регіону були зменшені через заснування Автономного краю Косово (серб.Аутономна Покрајина Косово и Метохија) та «деградацію» основного закону провінції з рівня «Конституції краю» до рівня «Статуту краю». У відповідь група албанських політиків створює «Конституцію Республіки Косово» та проголошує незалежність провінції. Центральна влада оголосила надзвичайний стан і в липні розпустила парламент Косова.
Надалі почалися негаразди з югославським і сербським керівництвом та заворушення на етнічному ґрунті. Більша частина албанців у Косові бойкотує перепис населення 1991 року, так само як і всі вибори. Пізніше косовари обрали тимчасовий уряд на чолі з Буджаром Букоші, визнаний Албанією в жовтні 1991 року. На неконституційному референдумі 1992 року більшість сказала «так» незалежності Косова.
Ситуація загострилася в 1996 році та перейшла в фазу відкритої громадянської війни між Армією визволення Косова (алб.Ushtria Çlirimtare e Kosovës) й албанськими військовими підрозділами з одного боку та сербсько-югославськими з іншого.
Це призвело до виїзду з Косова близько 500 тис. албанських біженців та спричинило 12 тис. загиблих.
У 1999 році НАТО примусило сербсько-югославські війська вийти з Косова та передало край під контроль ООН. Це призвело до повернення албанців у Косово та приходу нових 100 тисяч із самої Албанії, кордону з якою Косово фактично не мало.
Визнання
Офіційно Україна проводить консультації з міжнародними партнерами (2008)[1] та займає позицію вичікування (2008) і невизнання (2010[2] — дотепер), юридично не приймаючи жодного рішення стосовно визнання незалежності Косово (2008).
Адміністративний поділ
Частково визнана Республіка Косово поділена на 7 округів і 30 муніципалітетів. Інформація про них є у статті Адміністративний поділ Косова.
