Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Аграновський Давид Самійлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аграновський.
Аграновський Давид Самійлович
Основна інформація
Дата народження1 квітня 1890(1890-04-01)
Місце народженняРомни, Полтавська губернія, Російська імперія
Дата смерті12 жовтня 1953(1953-10-12) (63 роки)
Місце смертіСвердловськ, РРФСР, СРСР
ПохованняMikhailovskoe cemetery (Yekaterinburg)d
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Професіїоперний співак
ОсвітаСанкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Співацький голостенор
Інструментивокал[d]
Нагороди
заслужений артист РРФСР

Давид Самійлович Аграновський (1 квітня 1890, Ромни — 12 жовтня 1953, Свердловськ) — радянський оперний співак (тенор), Заслужений артист РРФСР (1934).

Біографія

Народився 20 березня (1 квітня за новим стилем) 1890 року[1] в місті Ромнахи Полтавської губернії (нині Сумської області) в єврейській родині службовця миловарного заводу.

Закінчив школу і Кобелякське комерційне училище, де почав співати. У 1911 році почав  виступати у пересувному оперному колективі в Полтаві. У цьому ж році поїхав у Москву і був прийнятий в трупу приватної опери С. Зіміна, але через рік повернувся до Полтави.

У 1914 році Аграновський вступив на вокальне відділення Петроградської консерваторії, яку закінчив у 1919 році (клас С. Габеля). Одночасно з навчанням співав у Театрі музичної драми та виступав на концертах.

У 1922—1923 роках — соліст Тифліського, 1923—24 — Харківського театрів опери та балету.

У 1924—1925 роках працював у Київській опері, співав партію Йонтека («Галька» С. Монюшка) українською мовою. Виконував також українські народні пісні[2].

Д. С. Аграновський був солістом Свердловського театру опери та балету майже двадцять років, з 1921 по 1944 роки (з перервами), дебютувавши в сезоні 1921/1922 років в Радамеса в «Аїді». В його репертуарі було близько сорока партій, кращими серед яких стали — Собінін («Життя за царя» М. Глінки), Самозванець («Борис Годунов» М. Мусоргського), Левко («Майська ніч» М. Римського-Корсакова), Садко («Садко» Н. Римського-Корсакова), Радамес («Аїда» Дж. Верді), Герман («Пікова дама» П. Чайковського). Співав разом з Фатьмою Мухтарьовою і Маргаритою Глазуновою.

Аграновський залишив сцену в 1944 році в результаті тяжкої хвороби, яка прикувала його до ліжка.

Помер 12 жовтня 1953 року в Свердловську, був похований на Михайлівському кладовищі[3]. На надгробку вказана дата народження 17 березня.

Бібліографія

  • Матафонова Ю. К. Аграновский Давид Самойлович // Екатеринбург: энциклопедия. — Екатеринбург, 2002. 
  • Алиева-Мясникова А. Это был наш Карузо // Екатеринбург, 2002.

Примітки

  1. ↑ АГРАНОВСКИЙ Давид Самойлович. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  2. ↑ Лисенко І. М. Співаки України: ениклопед. видання. — Київ : Знання, 2012. — С. 10. — ISBN 978-617-07-0077-3
  3. ↑ Аграновский Давид Самойлович. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2018.

Посилання
Kembali kehalaman sebelumnya