Альтернативні періодичні таблиці

Альтернативна система елемантів Теодора Бенфея

Альтернативні періодичні таблиці є табличним поданням хімічних елементів, що значно відрізняється від організації елементів в класичній періодичній системі хімічних елементів. В даний час різними авторами запропоновано безліч варіантів, які в основному націлені на дидактичне підношення матеріалу, так як не всі кореляції між хімічними елементами видно зі стандартної періодичної системи.

Цілі

Альтернативні періодичні таблиці часто розробляються для того, щоб виділити або підкреслити різні хімічні або фізичні властивості елементів, які не очевидні з традиційних періодичних таблиць. Цілі деяких таблиць полягають в тому, щоб підкреслити структуру електронного та ядерного будови атомів. В інших елементи розташовані у часовій шкалі в міру їх відкриття людиною.

Значення для філософії науки

Хоча сам Д. І. Менделєєв протягом свого життя публікував різні варіанти періодичної таблиці, і інтерес до її форми і структури зберігався і згодом, вважається, що перша наукова робота, цілком присвячена формі періодичної таблиці, вийшла лише в 1988 році. Інтерес до проблеми зберігається у вигляді величезного значення таблиці і системи в цілому в філософії науки: згідно з концепцією, відомої ще Піфагорійцям, «число визначає кількість, кількість — форму, а форма — якість» (формулювання історика математики Гоу, 1923 рік). Таким чином, форма періодичної таблиці виявляється частиною ряду, який зв'язує будову атомів і властивості матерії утвореної із атомів. ^[1]

Основні альтернативи

Лівостороння система Жанета (1928) вважається найбільш значною альтернативою традиційному опису періодичної системи. У ній елементи розташовані згідно заповнення атомних орбіталей і вона часто використовується фізиками. Її сучасна версія, відома як ADOMAH Periodic Table (2006), зручна для написання електронної конфігурації атомів.

**Система Жанета**
Група → Період ↓	IIIB															IVB	VB	VIB	VIIB	VIIIB			IB	IIB	IIIA	IVA	VA	VIA	VIIA	VIIIA	IA	IIA
1	1 H	2 He	3 Li	4 Be
2	5 B	6 C	7 N	8 O	9 F	10 Ne	11 Na	12 Mg
3	13 Al	14 Si	15 P	16 S	17 Cl	18 Ar	19 K	20 Ca
4	21 Sc	22 Ti	23 V	24 Cr	25 Mn	26 Fe	27 Co	28 Ni	29 Cu	30 Zn	31 Ga	32 Ge	33 As	34 Se	35 Br	36 Kr	37 Rb	38 Sr
5	39 Y	40 Zr	41 Nb	42 Mo	43 Tc	44 Ru	45 Rh	46 Pd	47 Ag	48 Cd	49 In	50 Sn	51 Sb	52 Te	53 I	54 Xe	55 Cs	56 Ba
6	57 La	58 Ce	59 Pr	60 Nd	61 Pm	62 Sm	63 Eu	64 Gd	65 Tb	66 Dy	67 Ho	68 Er	69 Tm	70 Yb	71 Lu	72 Hf	73 Ta	74 W	75 Re	76 Os	77 Ir	78 Pt	79 Au	80 Hg	81 Tl	82 Pb	83 Bi	84 Po	85 At	86 Rn	87 Fr	88 Ra
7	89 Ac	90 Th	91 Pa	92 U	93 Np	94 Pu	95 Am	96 Cm	97 Bk	98 Cf	99 Es	100 Fm	101 Md	102 No	103 Lr	104 Rf	105 Db	106 Sg	107 Bh	108 Hs	109 Mt	110 Ds	111 Rg	112 Cn	113 Nh	114 Fl	115 Mc	116 Lv	117 Ts	118 Og	119 Uue	120 Ubn
Сем- ство →	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	5	6	7	8	1	2	3	4

У періодичній системі Теодора Бенфея (1960) елементи утворюють двомірну спіраль, яка, розвиваючись, оперізує острова з перехідними металами, лантаноїдами і актиноїдами. У даній моделі з'являються ще не відкриті, але передбачені g-елементи (з атомними числами від 121 до 138). Подібну будову має так звана Хімічна Галактика, запропонована Філіпом Стюартом.

Урозширеній версії Періодичної таблиці, запропонованої Г. Т. Сіборгом в 1969 році, зарезервовані місця до елемента з атомним номером 218.

Фізична періодична система, запропонована Тіммоті Стове, є тривимірною з трьома осями, на яких відкладені головне, орбітальне і магнітне квантові числа.

Інший підхід заснований на тому, що кластери атомів одного елемента мають властивості єдиного атома іншого елемента. На цьому засновано пропозицію розширити періодичну таблицю другим шаром, де будуть представлені такі кластерні сполуки. Саме останні додавання до такої «багатоповерхової» таблиці — це негативно заряджений кластер атомів алюмінію Al7-, який має властивості, схожі з атомом германію.

У таблиці Рональда Річа хімічний елемент може з'являтися в таблиці за необхідності кілька разів.

Варіант, названий «Квіткою Менделєєва», на думку авторів, є естетичною версією таблиці хімічних елементів і являє собою тривимірну багатопелюсткову квітку, в якій кожна пелюстка представлена атомами з певним орбітальним квантовим числом. ^[2]^[3]

Примітки

↑ DOI: 10.1007/s10698-006-9026-6
↑ Рязанцев Г. Б., Хасков М. А. Две парадигмы Периодической системы химических элементов [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.] Ломоносовские чтения 2010, Химфак МГУ. Полный текст статьи [Архівовано 14 травня 2017 у Wayback Machine.] на сайте narod.ru
↑ The atomflowers of the Periodic System. Архів оригіналу за 15 липня 2006. Процитовано 15 липня 2006.

Література

Имянитов Н. С. Природа. — 2002. — № 6. — С. 62—69.
Агафошин Н. П. Периодический закон и периодическая система элементов Д. И. Менделеева. — М.: Просвещение, 1973. — 208 с.