Федір (1220 - †1233), ім'я невідоме (†1238), Михаїл Хоробрит (†1248), Даниїл (†1256), Ярослав (†1271), Костянтин (†1255), Олександр (Невський), Афанасій (р.н. 1239), Марія (р.н. 1240), Василій Квашня (р.н. 1241)
У Владимирі Андрій князював недовго. 1251 р. за підтримки військ Батия новим великим ханом став Мунке, 1252 р. Олександр (Невський) з'їздив на Дон до Сартака, сина Батия, зі скаргою на брата Андрія, що той не за старшинством отримав великокняжий престол і не сповна платив ханові данину.
Так Олександр отримав ярлик на велике князівство, а проти Андрія були висунуті звинувачення у зраді Орди та скеровано військо під проводом Неврюя. Він зустрів їх під Переяславлем, був розбитий. Спершу шукав порятунку в Новгороді, а згодом утік до Швеції.
1256 р. Андрій Ярославич повернувся на батьківщину і був прийнятий Олександром, який помирив його з ханом і дав уділ Городець і Нижній, а згодом Суздаль. По смерті Олександра (Невського) († 1263) знову добивався великого князівства, але хан Берке надав перевагу наступному брату — Ярославові.
Діти
У Андрія та його дружини Устинії Данилівни було троє синів: