Бенедикта Данська (дан.Benedikte til Danmark), повне ім'я Бенедикта Астрід Інгеборг Інгрід (дан.Benedikte Astrid Ingeborg Ingrid prinsesse til Danmark), (нар.29 квітня1944) — принцеса Данська з династії Глюксбургів, донька короля ДаніїФредеріка IX та шведської принцеси Інгрід, удова 6-го князя Зайн-Вітгенштейн-Берлебурзького Ріхарда Казиміра, молодша сестра королеви Данії (1972—2024) Маргрете II.
Бенедикта народилась 29 квітня 1944 року в палаці Амалієнборг у Копенгагені під час німецької окупації країни. Вона була другою дитиною та другою донькою в сім'ї кронпринца ДаніїФредеріка та його дружини Інгрід Шведської. Наступного дня після народження принцеси члени Данської групи опору Хольгер Данске виконали салют із 21 гарматними залпами у громадському парку Ørstedsparken.
Дівчинка мала старшу сестру Маргрете, за два роки з'явилась молодша — Анна-Марія. Жила родина в палаці Амалієнборг у столиці та проводила літо в замку Ґростен в Ютландії.
1947 помер король Крістіан X, і батько Бенедикти очолив країну. Оскільки він не мав синів, 1953-го був змінений порядок престолонаслідування. Згідно з ним, першою у черзі успадкування трону ставала принцеса Маргрете. Бенедикта слідувала за нею.
1964-го року її сестра Анна-Марія вийшла заміж за Костянтина II і стала королевою Греції. 1967-го Маргрете побралася із французьким графом Анрі де Лаборд де Монпеза, який після цього отримав титул принца Данського.
Ріхард та Бенедикта
Бенедикта у віці 27 років вступила в шлюб останньою із сестер. Її обранцем став принц Ріхард цу Зайн-Віттгенштайн-Берлебург, з яким вона познайомилася у березні 1966, на весіллі кронпринцеси НідерландівБеатрікс. Нареченому було 33 роки, його батько зник безвісти влітку 1944 на території Радянського Союзу, під час проходження строкової служби.
Дозвіл на шлюб батько нареченої дав при дотриманні кількох умов:
У випадку, якщо принцеса Бенедикта стає спадкоємицею престолу, вона переселяється в Данію;[1]
Принц Річард також повинен оселитися у Данії та подати заявку на набуття данського громадянства;
Щоб їхні діти зберегли права на данський престол, вони мають постійно проживати в Данії, але не пізніше, ніж по досягненню шкільного віку, згідно з законодавством Данії, а також подати заявку на набуття данського громадянства по досягненню повноліття.
Вінчання молодих пройшло 3 лютого 1968 у палаці Фреденсборг. Менш, ніж за рік, народився їхній первісток — син Густав. Всього ж у подружжя з'явилося троє діточок:
Замок Берлебург
Густав (нар.1969) — спадкоємець титулу батька, неодружений, дітей не має;
Александра (нар.1970) — дружина графа Джеферсона фон Пфайля унд Кляйн-Еллгута, має двох дітей;
Наталія (нар.1975) — дружина німецького конезаводчика Александра Йохансманна, мають сина та доньку;
Резиденцією родини став замок Берлебург в містечку Бад-Берлебург в Німеччині, де вони проживають і досі. 29 листопада 1969 батька чоловіка, Густава Альбрехта, було офіційно оголошено мертвим, і Ріхард юридично став головою сім'ї Зайн-Вітгенштейн-Берлебург.
Їхні діти ніколи постійно не жили в Данії, тож не мають права успадковувати престол.[2]
.jpeg)
_1928_by_Victor_Roikjer_(png).png)
