Нафтове родовище Брент розташоване в північній частині грабена Вікінг Центрально-Північноморської рифтової системи Північноморського нафтогазоносного басейну. Відкрито в липні 1971 року. Розробляється компанією Royal Dutch Shell.
Нафта родовища є одним з основних компонентів т.зв. суміші Brent, що є однією з основних еталонних сумішей нафти на світовому ринку.
Родовище експлуатується з 4 стаціонарних нафтових платформ: Brent Альфа Brent Bravo, Brent Чарлі, Brent Delta, встановлених в 1975-1978 майже уздовж лінії ПС-ССВ на відстані 2-5 км один від одного безпосередньо на морському дні (глибина моря в цьому районі становить близько 140 м.[1][2].
Примітки
↑The Brent Field, Block 211/29, UK North Sea [Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Geological Society, London, Memoirs 2003, v. 20, p. 233-250 doi: 10.1144/GSL.MEM.2003.020.01.20(англ.): "Brent Field is developed from four fixed platforms (Alpha, Bravo, Charlie, Delta) installed between 1975 and 1978. .. oil/condensate-in-place is currently estimated at 3.8 MMMSTB, and the estimated original wet gas-in-place is 7.5 TSCF"
↑Shell grapples with uncertainties of Brent field decommissioning [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.], Jeremy Beckman, Offshore magazine, 2012(англ.): "All four platforms have facilities for drilling and production of oil and gas, with the oil exported via the Brent pipeline system to Sullom Voe, Shetland, and the gas to St Fergus, north of Aberdeen, via the FLAGS system. Each platform has equipment for metering, pumping, storage and maintaining formation pressure, mainly via water/gas injection. Brent C also hosts production from Shell's subsea Penguins development, and is the main pump station platform for the Brent/Cormorant pipeline, commingling oil from numerous third-party fields in the area. Brent B is the main gas compression platform for the Brent gas export pipeline to St Fergus, northeast Scotland."