Г'ю Пьюдж Ллойд народився 12 грудня1894 року у селищі Лей у графстві Вустершир у західній частині Англії. За часів Першої світової війни поступив на військову службу сапером до підрозділу Королівських інженерів. Брав активну участь у боях на Західному фронтові, був тричі поранений. Поступив кадетом на навчання до Королівського льотного корпусу в 1917 році, після завершення якого став пілотом 52-ї ескадрильї, літав на R.E.8.
Після війни залишився в лавах військової авіації. Продовжував службу в частинах Повітряних сил Великої Британії.
У січні 1939 року Ллойд став командиром 9-ї ескадрильї середніх бомбардувальників «Веллінгтон». До початку світової війни став командиром авіаційної групи та керував авіабазою Маргам.
Проходив військову службу на різних посадах у 3-й та 2-й авіагрупах. 1 червня1941 року призначений командиром усієї авіації на острові Мальта, що виявилась в облозі країн Осі. Головним завданням Г. Ллойда була організація оборони острову від повітряних атак німецьких і італійських літаків, а також завдавання ударів британською авіацією по транспортних конвоях противника, що прямували Середземним морем, поставляючи живу силу, боєприпаси та майно Африканському корпусу генерала Е. Роммеля. На долю Г. Ллойда покладалось складне завдання протистояння нападам сил противника, що значно переважали його авіації. З часом союзникам вдалось налагодити постачання літаків винищувальної авіації, насамперед «Спітфайри» та «Харрікейни», на Мальту авіаносцями, які змогли відбивати ворожі нальоти все ефективніше та результативніше.
Після подолання критичного періоду, коли союзній авіації з труднощами вдавалось протистояти Люфтваффе й італійським Королівським повітряним силам, в 1942 році Ллойду запропонували нову посаду командувача повітряними силами в Північно-західній африканській береговій зоні, а з 1943 року — Береговими повітряними силами союзників у Середземномор'ї. Основним завданням стало виявлення та знищення будь-яких транспортних перевезень противника на суходолі та на морі.
У післявоєнний час Г'ю Ллойд служив старшим викладачем-інструктором в Імперському оборонному коледжі, згодом командував авіацією Великої Британії на Далекому Сході, а з лютого 1950 року — Бомбардувальним командуванням; з цієї посади він пішов у відставку в червні 1953 року.
.svg){kind=small}
