У 1521 р. герцогГеорг I Померанський брав активну участь у Вормському з'їзді. Він відвідав Краків, де просив у свого дядька Сигізмунда Старого про допомогу й опіку над герцогством у суперечці з Бранденбургом. У 1527 р. герцог Померанії знову брав участь в імперському з'їзді в Шпаєрі. Незважаючи на кілька зроблених спроб, претензії курфюрста Бранденбургу на Померанію були улагоджені. Переговори на з'їзді в Ютербогу також завершилися безуспішно. 25 серпня 1529 р. в Гржимі (Бранденбурзька марка) курфюрст Йоахім I Нестор відмовився від своїх претензій на Західну Померанію і визнав її леномімператораСвященної Римської імперії, але отримав право успадкування після припинення лінії династії Грифичів.
Польський васалітет над Лемборком і Битувом
У 1526 р. Георг I Померанський зі своєю свитою прибув до Гданська, де тоді перебував його дядько, польський король Сигізмунд Казимирович Старий. Сторони планували обговорити питання про невиплату посагу Ганни Польської (бл. 30 тисяч польськихгрошів) і васальну залежність прикордонних замків Лемборк і Битув. Герцоги Георг I і Барнім IX визнали офіційну залежність від Польщі. Було укладено польсько-померанське перемир'я, в яке було включено і Мекленбург, про продовження ленної залежності Лемборсько-Битувської землі від Польщі. Брати Георг і Барнім погодилися на зменшення материнського посагу до 12 тисяч польськихгрошів.
Реформація в Щецині
Герцог Георг I Померанський вперше зустрів Мартіна Лютера в 1521 р. на сеймі у Вормсі, куди реформатор був викликаний самим німецьким імператором. Незважаючи на засудження й визнання Мартіна Лютера єретиком, Георг Померанський потрапив під сильний вплив реформації. У 1523 р. Мартін Лютер відправив у Щецин богослова Паула фон Роде. Справа в тому, що міська рада Щецина відправила лист засновнику лютеранства Мартіну Лютеру про податкові пільги католицького духовенства. Мартін Лютер дав однозначну відповідь — католицьке духовенство повинно платити податки нарівні з іншими жителями міста. Пауль фон Роде прибув у Щецин, де став активно проповідувати нову релігію на ринку та в порту. Дуже швидко міські багатії перейшли на сторону лютеранства і стали вимагати змін в Католицькій Церкві. Над введенням нової релігії здійснював контроль герцогГеорг Померанський, який вже самостійно керував у своїх володіннях. У місто прибуло кілька проповідників, радикальних кліриков, які закликали населення на боротьбу проти існуючого порядку. Більшість городян разом з частиною дворянства перейшли на бік нової релігії. Загроза повстання і пов'язаний з ним страх паралізував пастирську роботу католицьких священнослужителів. У такій обстановці католицькі священики змушені були покинути Щецин (Штеттин). Пауль фон Роде отримав право на служіння Літургії та обрядів лютеранської церкви Святого Якова в Щецині.
Захоплення католицького майна
У період реформації в герцогстві почалися спонтанні виступи лютеран. Вони організовували напади на Римо-Католицькі Церкви, грабували церковні цінності разом з іншим майном Католицької Церкви. За наказом герцога Георга Померанського його чиновники захопили все церковне майно, особливо в маленьких містах і селах, з усіма монастирськими та єпископськими володіннями. Було вилучено 45 церков й монастирів (1/3 земель герцогства).
Останні роки життя
Приблизно в 1530 р. було врегульовано питання про посаг Маргарити Бранденбурзької, першої дружини Богуслава X (30 тисяч гульденів), було вирішено питання про одруження герцога Георга. Його дружиною стала Маргарита Бранденбурзька (1511—1577), дочка бранденбурзького курфюрста Йоахіма I Нестора і Єлизавети Данської. Проти укладення цього шлюбу був Барнім IX Благочестивий (молодший брат і співправитель Георга), який на знак протесту не взяв участь у весільних урочистостях.
9 травня 1531 р. під час полювання Георг I Померанський захворів на пневмонію. Після доставки його в Щецин він помер у ніч з 9 на 10 травня. Він був похований 13 травня поряд з могилою свого батька Богуслава X в палацовій церкві Святого Отто в Щецині. Після смерті Георга I герцогством стали управляти його молодший брат Барнім IX і син Філіп I.
Георг Померанський був чоловіком високого зросту і сильної статури. У нього було пошкоджене ліве око під час полювання. Дуже був схожий на свого батька.
(пол.)Szymański J. W., «Książęcy ród Gryfitów», Goleniów — Kielce, 2006 — ISBN 83-7273-224-8
(пол.)Wachowiak B., «Szczecin w okresie przewagi państwa feudalnego 1478—1713», Labuda G. (pod red.), Dzieje Szczecina. Wiek X-1805, T. II, Warszawa — Poznań, 1985 — ISBN 83-01-04344-X
.svg){kind=small}
