Фільм показує життя людей у інституції, яка є притулком для людей з інвалідністю, з елементами трудового табору, розташованій у колишньому монастирі на Волині.[2]
Оцінка
Дослідник кіно, візуальної культури та публіцист Олексій Радинський[3] стверджує, що місце дії фільму довго сприймалася як метафора Радянського Союзу в цілому. Але місця подібні цьому існували не лише у СРСР, а й у інших країнах. У європейській культурі образи таких інституцій, як притулок для виключених, в'язниця, виправний табір, монастир мають спільне значення — вони виникають з потреби суспільства дати собі раду з тими, хто не пасує до норм та стандартів.
Отже, притулок, зображений у фільмі "Дах", є не винятковою радянською "девіацією", а радше наслідком хворобливої модернізації радянського суспільства, що часом надто буквально сприймало запозичені з західної традиції взірці.
— Олексій Радинський
Конкретна ж критика радянської влади полягає у зображенні дисфункційної соціалістичної держави, яка не може забезпечити мінімальний добробут тим, хто його найбільше потребує.[2]
↑Bukovsky Film (8 квітня 2016), «Крыша», архів оригіналу за 30 квітня 2019, процитовано 30 квітня 2019
↑ абвгдРадинський, Олексій (2013). Щаблі демократії. Критична школа української документалістики 1987 — 1995 (укр.) . К.: Національний центр Олександра Довженка. с. 4, 6, 12. ISBN978-966-97362-3-9.