Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Димітріе Ґ. Ґіка

Димітріе Ґ. Ґіка
рум. Dimitrie Ghica
Прізвиськоbeizadea Mitică
Народився31 травня 1816(1816-05-31)
Бухарест
Помер15 лютого 1897(1897-02-15) (80 років)
Бухарест
Похованняцвинтар Беллу
ГромадянствоРумунія Румунія
Діяльністьполітик, державний діяч
Alma materВійськові навчальні заклади Відня і Берліна
Знання моврумунська
Посадапрем'єр-міністр Румунії[d], голова Сенату Румуніїd, член Палати депутатів Румунії[d], Міністр закордонних справ Румуніїd і President of the Romanian Red Crossd
ПартіяКонсервативна партія
г䥳ка[d]
БатькоГригоре IV Гіца
МатиMaria Hangerlid

Димітріе Ґ. Ґіка (рум. Dimitrie Ghica; 31 травня 1816, Бухарест — 15 лютого 1897, Бухарест) — румунський політик і державний діяч. Видатний діяч румунської Консервативної партії. Міністр закордонних справ Князівства Румунії16 листопада 1868 по 27 січня 1870). Міністр внутрішніх справ. Прем'єр-міністр Князівства Румунії (з 16 листопада 1868 по 27 січня 1870). Голова Сенату Румунії.

Біографія

Представник вельможного балканського роду албанського походження — Ґіка. Син князя Ґриґорія IV Ґіка, господаря Волощини в 1822-1828.

Навчався у військових навчальних закладах Відня і Берліна. Деякий час служив офіцером російської імператорської гвардії. Пізніше був членом Апеляційного суду, служив в поліції, був першим префектом столиці, міністром внутрішніх справ.

Голова Палати депутатів (з травня 1871 по січень 1875 і з травня 1875 по лютий 1876) Голова Сенату Румунії, депутат законодавчих органів з 1879 по 1888 і з грудня 1895 по лютий 1897.

З 16 листопада 1868 по 27 січня 1870 очолював уряд Князівства Румунії. Обіймав одночасно пост міністра закордонних справ і міністра громадських робіт.

Прихильник ідей національної єдності, процвітання і стабільності держави.

Бібліографія

  • Nicolescu, Nicolae C. (2006), Enciclopedia șefilor de guvern ai României (1862—2006), București: Editura Meronia, pp. 154—156

Джерела

  • Nicolescu, Nicolae C. (2006), Enciclopedia șefilor de guvern ai României (1862—2006), București: Editura Meronia, pp. 154—156(рум.)
Kembali kehalaman sebelumnya